Глава Туреччини затвердив ратифікацію вступу Швеції до НАТО

Джерело: Anadolu

25 січня президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган офіційно схвалив ратифікацію Туреччиною членства Швеції в НАТО.

Закон про затвердження ратифікації вступу Швеції до Північноатлантичного альянсу опублікували в Офіційному віснику.

Зауважимо, 23 січня парламент Туреччини схвалив вступ Швеції до НАТО після кількох місяців обговорень, залишивши Угорщину єдиною країною, яка поки утримується від розширення оборонного альянсу.

Документ передали президенту Реджепу Таїпу Ердогану для остаточного підписання, перш ніж його скерують в Державний департамент США у Вашингтоні.

Вже 24 січня адміністрація президента США Джо Байдена надіслала членам Конгресу лист із закликом схвалити продаж літаків F-16 і комплектів модернізації Туреччині на 20 млрд доларів, повідомили чотири джерела.

Документ про приєднання Швеції також необхідно надіслати до Вашингтона.

Швеція та Фінляндія подали заявку на вступ до НАТО після того, як Росія вдерлася в Україну у лютому 2022 року. Тоді як членство Фінляндії закріпили минулого року, заявку Швеції затримали Туреччина та Угорщина.

Усі члени НАТО повинні схвалити заявки від країн, які бажають приєднатися до альянсу.

Варто нагадати, що 26 вересня Ердоган заявив, що парламент країни виконає свою обіцянку ратифікувати заявку Швеції на вступ до НАТО, якщо Адміністрація президента США Джо Байдена забезпечить шлях до продажу літаків F-16 Анкарі. Туреччина, яка була головною перешкодою на шляху Швеції до НАТО, у жовтні 2021 року попросила дозвіл на придбання F-16 на 20 мільярдів доларів.

Згодом, на саміті НАТО, Ердоган погодився направити заявку Швеції на вступ до турецького парламенту для ратифікації. Затим радник з національної безпеки США Джейк Салліван заявив, що Вашингтон продовжить передачу F-16 Туреччині після консультацій з Конгресом.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте візьме участь у зустрічі “Коаліції охочих” у Парижі 6 січня.

Повалення Ніколаса Мадуро, союзника Росії у Венесуелі, позбавило Володимира Путіна важливого партнера та може збільшити вплив США на нафтові ресурси країни, втім, Москва нині вбачає можливість виграти від так званої “доктрини Трампа” та розподілу світу на зони впливу.

У 2025 році Міноборони допустило до експлуатації понад 1300 нових зразків озброєння та військової техніки українського виробництва, що на 25% більше проти 2024 року.

Правоохоронці затримали російську агентку, котра вчинила теракт 4 січня у Києві. Її затримання відбулося “по гарячих слідах” протягом декількох годин після вчинення теракту.

5 січня російські війська атакували завод у Дніпрі, що належить американській компанії. Внаслідок обстрілу на дороги вилилося 300 тонн олії.