Перекладачка жестовою мовою нацвідбору Катерина Заботкіна стала зіркою соцмереж
Джерело: інформацію зібрали Букви
Перекладачка жестовою мовою Катерина Заботкіна, яка народилася у Кропивницькому, здобула популярність в соціальних мережах. Вона цього року працювала сурдоперекладачка на нацвідборі “Євробачення-2024”.
У цьому році фінал конкурсу вперше було супроводжено жестовою мовою задля забезпечення інклюзивності. Користувачам у соцмережах сподобалося, як Катерина Заботкіна передавала жестовою мовою не лише слова, а й звуки інструментів. У такий спосіб вона взяла на себе відповідальність за адаптацію пісень.
“Ще два роки тому ця мрія здавалась абсолютно космічною, майже нездійсненною. Нацвідбір тоді ніхто не перекладав, це було відсутнє, як опція, а у світі жестової мови я — самоучка”, — написала Заботкіна у соцмережах.
Жінка стала вивчати жестову мову з 16 років по відеоуроках.
“Пройшло майже 10 років. І ось вчора на студії, де відбувалася трансляція нацвідбору, я дивилась на маленький екранчик на режисерському моніторі, і бачила себе. І зрозуміла, що та маленька дівчинка, яка дивилась відеоуроки жестової мови у кімнаті і тренувалась перед дзеркалом щодня, дійшла до великої сцени українського Євробачення”, — додала вона.
“Дівчина, яка “співає” жестовою мовою! А можна, щоб вона поїхала?!”, – написала співачка.
Також блогерка та журналістка Тетяна Микитенко написала, що Заботкіна “запалює”. Зокрема хореограф з Кропивницького Єгор Похіленко поділився, що у дитинстві викладав у неї хореографію.
Канада та морський парк Marineland досягли попередньої домовленості щодо майбутнього 30 білух. Тварин планують перевезти до Іспанії або США, що має покласти край утриманню китів у неволі в Канаді.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна нібито “не протрималася б і одного-двох днів” без американської зброї. Він також повторив твердження про допомогу “на сотні мільярдів доларів”, яке українська влада раніше заперечувала.
Підтримувана Іраном “Хезболла” відкинула угоду про припинення вогню в Лівані, яку США допомогли узгодити між Бейрутом та Ізраїлем. Ізраїль заявив, що не виводитиме війська й продовжуватиме операції в країні.
Німеччина не змогла отримати непостійне місце в Раді Безпеки ООН, поступившись Австрії та Португалії. У Берліні результат назвали “гіркою поразкою” і пов’язали його, зокрема, з позицією Німеччини щодо України та Ізраїлю.
Кубинська діаспора у США знову активізувала вимоги щодо повернення або компенсації за майно, яке комуністичний уряд Куби націоналізував після революції. Після рішення Верховного суду США та жорсткішої позиції адміністрації Дональда Трампа емігранти бачать рідкісний шанс для змін.