Американські сенатори закликали передати Україні $300 млрд заморожених активів РФ

Джерело: Reuters

Група сенаторів США закликала Білий дім ухвалити рішучіші заходи стосовно використання заморожених російських активів для допомоги Україні. Вони наполягають, що Вашингтон має не обмежуватися лише відсотками від цих коштів, а передати Києву всю суму – понад $300 млрд. Також сенатори вимагають переконати союзників ухвалити аналогічне рішення.

У листі, адресованому держсекретарю США Марко Рубіо, сенатори запитують, які фінансові інструменти адміністрація Трампа готова використати для посилення тиску на Москву. Вони цікавляться, чи розглядає Білий дім можливість конфіскації російських активів у США та ЄС для фінансування оборони України. Також законодавці скерували запит, чи буде розроблений механізм для координації процесу з союзниками з Євросоюзу, G7 та інших держав.

Лист підписали представники обох партій: республіканці Тодд Янг і Ліндсі Грем, а також демократи Річард Блюменталь і Тім Кейн.

Американські законодавці вважають, що цей крок дозволить уникнути додаткових витрат для платників податків у США та одночасно посилить тиск на Кремль, щоб змусити його піти на поступки.

На саміті ЄС у грудні 2024 року погодили, що активи РФ залишаться заблокованими, поки Москва не виплатить Україні репарації. Нині Кремль допускає їх використання для відновлення зруйнованої інфраструктури, однак, з умовою, що $200 млрд скерують на окуповані території.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії країни Заходу заморозили кошти Центробанку РФ та Фонду національного добробуту РФ. На початок 2022 року його міжнародні резерви включали:

  • $207 млрд в євро,
  • $67 млрд у доларах США,
  • $37 млрд у британських фунтах,
  • $64 млрд в інших валютах.

Восени 2024 року США та ЄС погодили альтернативний механізм: Україні нададуть кредит у розмірі $50 млрд, який буде погашатися коштом відсотків від заморожених активів. За оцінками, щорічний дохід від цих коштів становить від 3 до 5 млрд євро.

Підтримувана Іраном “Хезболла” відкинула угоду про припинення вогню в Лівані, яку США допомогли узгодити між Бейрутом та Ізраїлем. Ізраїль заявив, що не виводитиме війська й продовжуватиме операції в країні.

Німеччина не змогла отримати непостійне місце в Раді Безпеки ООН, поступившись Австрії та Португалії. У Берліні результат назвали “гіркою поразкою” і пов’язали його, зокрема, з позицією Німеччини щодо України та Ізраїлю.

Кубинська діаспора у США знову активізувала вимоги щодо повернення або компенсації за майно, яке комуністичний уряд Куби націоналізував після революції. Після рішення Верховного суду США та жорсткішої позиції адміністрації Дональда Трампа емігранти бачать рідкісний шанс для змін.

Європейська комісія подає до суду на Ірландію через недостатній захист торфовищ від комерційного видобутку. У Брюсселі заявляють, що країна не забезпечила виконання правил ЄС, попри попередження ще з 2019 року.

Британська виконавиця FKA Twigs виконає головну роль у новому байопіку про Жозефіну Бейкер – танцівницю, співачку, акторку та учасницю руху за громадянські права.