Американські сенатори закликали передати Україні $300 млрд заморожених активів РФ
Джерело: Reuters
Група сенаторів США закликала Білий дім ухвалити рішучіші заходи стосовно використання заморожених російських активів для допомоги Україні. Вони наполягають, що Вашингтон має не обмежуватися лише відсотками від цих коштів, а передати Києву всю суму – понад $300 млрд. Також сенатори вимагають переконати союзників ухвалити аналогічне рішення.
У листі, адресованому держсекретарю США Марко Рубіо, сенатори запитують, які фінансові інструменти адміністрація Трампа готова використати для посилення тиску на Москву. Вони цікавляться, чи розглядає Білий дім можливість конфіскації російських активів у США та ЄС для фінансування оборони України. Також законодавці скерували запит, чи буде розроблений механізм для координації процесу з союзниками з Євросоюзу, G7 та інших держав.
Лист підписали представники обох партій: республіканці Тодд Янг і Ліндсі Грем, а також демократи Річард Блюменталь і Тім Кейн.
Американські законодавці вважають, що цей крок дозволить уникнути додаткових витрат для платників податків у США та одночасно посилить тиск на Кремль, щоб змусити його піти на поступки.
На саміті ЄС у грудні 2024 року погодили, що активи РФ залишаться заблокованими, поки Москва не виплатить Україні репарації. Нині Кремль допускає їх використання для відновлення зруйнованої інфраструктури, однак, з умовою, що $200 млрд скерують на окуповані території.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії країни Заходу заморозили кошти Центробанку РФ та Фонду національного добробуту РФ. На початок 2022 року його міжнародні резерви включали:
- $207 млрд в євро,
- $67 млрд у доларах США,
- $37 млрд у британських фунтах,
- $64 млрд в інших валютах.
Восени 2024 року США та ЄС погодили альтернативний механізм: Україні нададуть кредит у розмірі $50 млрд, який буде погашатися коштом відсотків від заморожених активів. За оцінками, щорічний дохід від цих коштів становить від 3 до 5 млрд євро.
- Франція має намір постачити Україні зенітні ракети та інше озброєння, використовуючи доходи від заморожених активів Росії, заявив міністр оборони Франції Себастьян Лекорню.
- Україна отримала 1 мільярд доларів із запланованих 20 мільярдів, які будуть виділені Сполученими Штатами шляхом доходів від заморожених російських активів, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
- Верховна представниця ЄС з закордонних справ та безпеки Кая Каллас заявила, що заморожені активи РФ потрібно направити на допомогу Україні, оскільки Київ має законні підґрунтя вимагати компенсацію.
28 вересня міністри оборони країн Євросоюзу на зустрічі у Брюсселі не зробили нових заяв про передачу Україні ракет-перехоплювачів для систем Patriot із національних запасів. Про це повідомила Верховна представниця ЄС із закордонних справ та безпекової політики Кая Каллас.
Джеффрі Хінтон, Йошуа Бенжіо та керівники OpenAI й Anthropic попередили уряди про сценарій, за якого штучний інтелект почне настільки швидко вдосконалювати власні системи, що роки технологічного прогресу можуть стиснутися до кількох місяців.
Російські спецслужби активізували створення сайтів, сторінок у соцмережах і каналів, які зовні копіюють українські державні органи та медіа. У СБУ попереджають: такі ресурси використовують не лише для дезінформації, а й для викрадення акаунтів та персональних даних.
З часу повномасштабного вторгнення Росія різко збільшила виробництво озброєнь, проте, тепер можливості військово-промислового комплексу досягли межі. У 2023–2025 роках три основні галузі, до яких належить військова продукція, — виробництво “інших транспортних засобів та обладнання”, “комп’ютерів, електронних та оптичних виробів” і “готових металевих виробів” — збільшили випуск у 1,9–2,1 раза, свідчать дані Росстату. Однак у наступні три роки їхнє зростання буде значно повільнішим, прогнозує Мінекономрозвитку РФ.
28 вересня Європейська комісія оголосила, що відтермінує дію закону Європейського Союзу щодо скорочення викидів метану після отримання відповідних запитів від низки урядів, зокрема Франції та США, з проханням перенести або скасувати впровадження обов’язкових вимог.