Американські сенатори закликали передати Україні $300 млрд заморожених активів РФ

Джерело: Reuters

Група сенаторів США закликала Білий дім ухвалити рішучіші заходи стосовно використання заморожених російських активів для допомоги Україні. Вони наполягають, що Вашингтон має не обмежуватися лише відсотками від цих коштів, а передати Києву всю суму – понад $300 млрд. Також сенатори вимагають переконати союзників ухвалити аналогічне рішення.

У листі, адресованому держсекретарю США Марко Рубіо, сенатори запитують, які фінансові інструменти адміністрація Трампа готова використати для посилення тиску на Москву. Вони цікавляться, чи розглядає Білий дім можливість конфіскації російських активів у США та ЄС для фінансування оборони України. Також законодавці скерували запит, чи буде розроблений механізм для координації процесу з союзниками з Євросоюзу, G7 та інших держав.

Лист підписали представники обох партій: республіканці Тодд Янг і Ліндсі Грем, а також демократи Річард Блюменталь і Тім Кейн.

Американські законодавці вважають, що цей крок дозволить уникнути додаткових витрат для платників податків у США та одночасно посилить тиск на Кремль, щоб змусити його піти на поступки.

На саміті ЄС у грудні 2024 року погодили, що активи РФ залишаться заблокованими, поки Москва не виплатить Україні репарації. Нині Кремль допускає їх використання для відновлення зруйнованої інфраструктури, однак, з умовою, що $200 млрд скерують на окуповані території.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії країни Заходу заморозили кошти Центробанку РФ та Фонду національного добробуту РФ. На початок 2022 року його міжнародні резерви включали:

  • $207 млрд в євро,
  • $67 млрд у доларах США,
  • $37 млрд у британських фунтах,
  • $64 млрд в інших валютах.

Восени 2024 року США та ЄС погодили альтернативний механізм: Україні нададуть кредит у розмірі $50 млрд, який буде погашатися коштом відсотків від заморожених активів. За оцінками, щорічний дохід від цих коштів становить від 3 до 5 млрд євро.

Netflix працює над приквелом серіалу “Корона”. Новий проєкт розповідатиме про британську королівську родину у першій половині XX століття – від смерті королеви Вікторії у 1901 році до весілля майбутньої королеви Єлизавети II у 1947 році.

Крістофер Нолан заявив, що ніколи не мав смартфона і не користувався електронною поштою. Режисер пояснив, що просто продовжує жити так, як люди жили до повної цифровізації.

У Нідерландах заарештували археолога Віма Дейкмана після конфлікту навколо ймовірних останків французького мушкетера д’Артаньяна, які знайшли під час розкопок у Маастрихті. Археолога звинувачують у відмові повернути останки муніципалітету міста.

Апеляційний суд в Анкарі анулював результати виборів керівництва Республіканської народної партії Туреччини. Це фактично усунуло з посади Озґюра Озеля, який став одним із головних облич опозиції до Ердогана.

21 травня президент США Дональд Трамп відтермінував підписання очікуваного указу щодо регулювання індустрії штучного інтелекту та кібербезпеки.