Американські сенатори закликали передати Україні $300 млрд заморожених активів РФ

Джерело: Reuters

Група сенаторів США закликала Білий дім ухвалити рішучіші заходи стосовно використання заморожених російських активів для допомоги Україні. Вони наполягають, що Вашингтон має не обмежуватися лише відсотками від цих коштів, а передати Києву всю суму – понад $300 млрд. Також сенатори вимагають переконати союзників ухвалити аналогічне рішення.

У листі, адресованому держсекретарю США Марко Рубіо, сенатори запитують, які фінансові інструменти адміністрація Трампа готова використати для посилення тиску на Москву. Вони цікавляться, чи розглядає Білий дім можливість конфіскації російських активів у США та ЄС для фінансування оборони України. Також законодавці скерували запит, чи буде розроблений механізм для координації процесу з союзниками з Євросоюзу, G7 та інших держав.

Лист підписали представники обох партій: республіканці Тодд Янг і Ліндсі Грем, а також демократи Річард Блюменталь і Тім Кейн.

Американські законодавці вважають, що цей крок дозволить уникнути додаткових витрат для платників податків у США та одночасно посилить тиск на Кремль, щоб змусити його піти на поступки.

На саміті ЄС у грудні 2024 року погодили, що активи РФ залишаться заблокованими, поки Москва не виплатить Україні репарації. Нині Кремль допускає їх використання для відновлення зруйнованої інфраструктури, однак, з умовою, що $200 млрд скерують на окуповані території.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії країни Заходу заморозили кошти Центробанку РФ та Фонду національного добробуту РФ. На початок 2022 року його міжнародні резерви включали:

  • $207 млрд в євро,
  • $67 млрд у доларах США,
  • $37 млрд у британських фунтах,
  • $64 млрд в інших валютах.

Восени 2024 року США та ЄС погодили альтернативний механізм: Україні нададуть кредит у розмірі $50 млрд, який буде погашатися коштом відсотків від заморожених активів. За оцінками, щорічний дохід від цих коштів становить від 3 до 5 млрд євро.

В Індонезії через хмару попелу після виверження Анак-Кракатау зупинили роботу восьми аеропортів, зокрема головного міжнародного хабу поблизу Джакарти. Збої торкнулися понад 22 тисяч пасажирів і більш ніж 200 рейсів.

У Лос-Анджелесі 22 вересня відкриється Музей наративного мистецтва Джорджа Лукаса, на який режисер витратив близько одного мільярда доларів власних коштів. У 30 галереях покажуть понад 1 300 експонатів – від реквізиту із “Зоряних війн” до робіт Фріди Кало, Нормана Роквелла та Бенксі.

У Бразилії тимчасово заблокували один із великих літієвих проєктів через суперечку щодо впливу на територію традиційної громади африканського походження. Суд також заборонив видавати компанії нові екологічні дозволи до завершення перевірки.

У Непалі врятували Чандіку Шрестху, яка 10 днів провела під завалами після руйнівної повені. Її родина вже втратила надію, не знайшла тіла й провела символічний обряд кремації.

Ключові країни ОПЕК+ вирішили не змінювати квоти на видобуток нафти у жовтні, дотримуючись плану зберігати їх стабільними до кінця року. Водночас війна США з Іраном і проблеми з проходженням через Ормузьку протоку суттєво обмежують реальні поставки з регіону.