Американські сенатори закликали передати Україні $300 млрд заморожених активів РФ

Джерело: Reuters

Група сенаторів США закликала Білий дім ухвалити рішучіші заходи стосовно використання заморожених російських активів для допомоги Україні. Вони наполягають, що Вашингтон має не обмежуватися лише відсотками від цих коштів, а передати Києву всю суму – понад $300 млрд. Також сенатори вимагають переконати союзників ухвалити аналогічне рішення.

У листі, адресованому держсекретарю США Марко Рубіо, сенатори запитують, які фінансові інструменти адміністрація Трампа готова використати для посилення тиску на Москву. Вони цікавляться, чи розглядає Білий дім можливість конфіскації російських активів у США та ЄС для фінансування оборони України. Також законодавці скерували запит, чи буде розроблений механізм для координації процесу з союзниками з Євросоюзу, G7 та інших держав.

Лист підписали представники обох партій: республіканці Тодд Янг і Ліндсі Грем, а також демократи Річард Блюменталь і Тім Кейн.

Американські законодавці вважають, що цей крок дозволить уникнути додаткових витрат для платників податків у США та одночасно посилить тиск на Кремль, щоб змусити його піти на поступки.

На саміті ЄС у грудні 2024 року погодили, що активи РФ залишаться заблокованими, поки Москва не виплатить Україні репарації. Нині Кремль допускає їх використання для відновлення зруйнованої інфраструктури, однак, з умовою, що $200 млрд скерують на окуповані території.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії країни Заходу заморозили кошти Центробанку РФ та Фонду національного добробуту РФ. На початок 2022 року його міжнародні резерви включали:

  • $207 млрд в євро,
  • $67 млрд у доларах США,
  • $37 млрд у британських фунтах,
  • $64 млрд в інших валютах.

Восени 2024 року США та ЄС погодили альтернативний механізм: Україні нададуть кредит у розмірі $50 млрд, який буде погашатися коштом відсотків від заморожених активів. За оцінками, щорічний дохід від цих коштів становить від 3 до 5 млрд євро.

Правоохоронці викрили на Чернігівщині діяльність нелегального нафтопереробного мінізаводу, на якому без відповідної ліцензії виготовляли бензин і дизельне пальне для подальшого продажу в кількох регіонах України. 

Президент США Дональд Трамп під час візиту до Філіппін заявив, що не переймається загостренням напруженості в Південнокитайському морі. Водночас він запевнив Манілу в підтримці з боку Вашингтона та підтвердив готовність розвивати оборонну співпрацю між країнами.

У Генеральному штабі ЗСУ підтвердили ураження двох нафтопереробних заводів у Краснодарському краї Росії – Ільського та Афіпського. Атаки відбулися 17 листопада та в ніч проти 18 листопада.

За даними медіа, наприкінці жовтня – на початку листопада російські спецслужби готували провокацію на кордоні з Польщею, щоб звинуватити в цьому Україну.

Станом на 18 листопада у Києві частково відновили рух Південним і Північним мостами, що були пошкоджені внаслідок російського обстрілу 17 листопада.