Аналітики ISW пояснили, навіщо Росія завдає ударів по портовій та зерновій інфраструктурі України

Джерело: ISW

Декілька ночей поспіль російські окупаційні війська завдають ракетно-дронових ударів по Одеській області, зокрема по портовій та зерновій інфраструктурі України. На думку фахівців Інституту вивчення війни, у такий спосіб Кремль намагається натиснути на Захід, аби він пішов на поступки РФ.

19 липня президент РФ Володимир Путін заявив, що Росія готова негайно повернутися до зернової угоди, якщо всі раніше узгоджені умови участі Росії в ініціативі буде виконано і сторони відновлять “споконвічну гуманітарну суть” угоди.

Путін звинуватив країни Заходу в експлуатації зернової угоди, щоб європейські підприємства могли отримати прибуток коштом російського бізнесу.

Він також стверджував, що елементи зернової угоди призвели до 30-40% знижки на російське зерно на світових ринках, через що російські фермери втратили 1,2 мільярда доларів, а російські виробники добрив зазнали збитків у 1,6 мільярда доларів.

Тому, додав Путін, на таких умовах продовжувати зернову угоду “безглуздо”. Натомість він вимагає скасувати санкції на постачання зерна та добрив з РФ та усунути перешкоди для російських банків, які обслуговують постачання продовольства на світовий ринок, включаючи їх підключення до банківської системи SWIFT.

Путін також закликав відновити постачання комплектування і запчастин для російської сільгосптехніки та виробництва добрив, розв’язати питання з фрахтуванням суден у Росії та страхуванням експорту російського продовольства, відновити роботу аміакопроводу Тольятті-Одеса та зняти блокування російських сільськогосподарських активів.

Враховуючи такі заяви Кремля, в ISW дійшли висновку, що для Росії “Чорноморська зернова ініціатива” – це один із небагатьох важелів впливу на Захід.

“Схоже, що зараз Кремль намагається створити відчуття терміновості повернення до “Чорноморської зернової ініціативи”, посилюючи удари по українських портах і зерновій інфраструктурі та погрожуючи ударами по цивільних суднах у Чорному морі”, – мовиться у звіті.

Експерти додали, що саме у липні-серпні Україна збирає більшу частину зерна, а російські удари по портах і сільськогосподарських спорудах лише ускладнять можливість України звільняти місце для щойно зібраного врожаю.

Тривалі збої в логістиці зерна в Україні, ймовірно, матимуть дедалі більший каскадний вплив на постачання зерна, посилюючи відчуття терміновості, яке сподівається створити Кремль.

Ще однією причиною руйнування Росією української портової та зернової інфраструктури – перед тим, як переглянути зернову угоду – може бути намагання РФ встановити умови для експорту вкраденого українського зерна з тимчасово окупованих територій, що принесе користь російській економіці.

Міністр аграрної політики України Микола Сольський заявив, що Україні знадобиться не менш як рік, щоб відновити порт Чорноморськ в Одеській області, який використовувався для експорту зерна.

Руйнування української портової інфраструктури в підконтрольних уряду Одеській та Миколаївській областях може обмежити можливості України експортувати зерно морем, навіть якщо угоду про зерно буде переглянуто, водночас дозволяючи Росії пропонувати зерно з окупованої України.

29 квітня глава РФ Володимир Путін під час телефонної розмови з президентом США Дональдом Трампом заявив про готовність оголосити перемир’я на 9 травня. Як повідомив помічник російського диктатора Юрій Ушаков, глава Білого дому підтримав пропозицію.

Громадська антикорупційна рада при Міноборони заявила про ймовірні зв’язки між колишнім міністром оборони Рустемом Умєровим, підсанкційним бізнесменом Тимуром Міндічем і компанією “Fire Point”, посилаючись на наявні у слідства матеріали. У ГАР вважають, що компанія могла надати неправдиві дані про бенефіціарів, і закликають відсторонити Умєрова від посади секретаря РНБО та ініціювати часткову націоналізацію підприємства.

Сполучені Штати Америки погодили виділити $100 млн на ремонт конфайнмента Чорнобильської АЕС, що був пошкоджений російським дроном, повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль 29 квітня.

Чотири танкери для перевезення скрапленого природного газу, котрі нещодавно перейшли під російський прапор, нині прямують до Арктики. Як припускає Bloomberg, це може свідчити про спроби Москви розширити експорт із проєктів, що перебувають під санкціями США.

Вранці 29 квітня підрозділ Військово-Морських Сил Збройних Сил України із застосуванням двох МБЕК-камікадзе уразив підсанкційне судно “MARQUISE” (танкер, прапор Камерун, без вантажу, вантажомісткість понад 37 тисяч тонн).