Аналітики ISW пояснили, навіщо Росія завдає ударів по портовій та зерновій інфраструктурі України

Джерело: ISW

Декілька ночей поспіль російські окупаційні війська завдають ракетно-дронових ударів по Одеській області, зокрема по портовій та зерновій інфраструктурі України. На думку фахівців Інституту вивчення війни, у такий спосіб Кремль намагається натиснути на Захід, аби він пішов на поступки РФ.

19 липня президент РФ Володимир Путін заявив, що Росія готова негайно повернутися до зернової угоди, якщо всі раніше узгоджені умови участі Росії в ініціативі буде виконано і сторони відновлять “споконвічну гуманітарну суть” угоди.

Путін звинуватив країни Заходу в експлуатації зернової угоди, щоб європейські підприємства могли отримати прибуток коштом російського бізнесу.

Він також стверджував, що елементи зернової угоди призвели до 30-40% знижки на російське зерно на світових ринках, через що російські фермери втратили 1,2 мільярда доларів, а російські виробники добрив зазнали збитків у 1,6 мільярда доларів.

Тому, додав Путін, на таких умовах продовжувати зернову угоду “безглуздо”. Натомість він вимагає скасувати санкції на постачання зерна та добрив з РФ та усунути перешкоди для російських банків, які обслуговують постачання продовольства на світовий ринок, включаючи їх підключення до банківської системи SWIFT.

Путін також закликав відновити постачання комплектування і запчастин для російської сільгосптехніки та виробництва добрив, розв’язати питання з фрахтуванням суден у Росії та страхуванням експорту російського продовольства, відновити роботу аміакопроводу Тольятті-Одеса та зняти блокування російських сільськогосподарських активів.

Враховуючи такі заяви Кремля, в ISW дійшли висновку, що для Росії “Чорноморська зернова ініціатива” – це один із небагатьох важелів впливу на Захід.

“Схоже, що зараз Кремль намагається створити відчуття терміновості повернення до “Чорноморської зернової ініціативи”, посилюючи удари по українських портах і зерновій інфраструктурі та погрожуючи ударами по цивільних суднах у Чорному морі”, – мовиться у звіті.

Експерти додали, що саме у липні-серпні Україна збирає більшу частину зерна, а російські удари по портах і сільськогосподарських спорудах лише ускладнять можливість України звільняти місце для щойно зібраного врожаю.

Тривалі збої в логістиці зерна в Україні, ймовірно, матимуть дедалі більший каскадний вплив на постачання зерна, посилюючи відчуття терміновості, яке сподівається створити Кремль.

Ще однією причиною руйнування Росією української портової та зернової інфраструктури – перед тим, як переглянути зернову угоду – може бути намагання РФ встановити умови для експорту вкраденого українського зерна з тимчасово окупованих територій, що принесе користь російській економіці.

Міністр аграрної політики України Микола Сольський заявив, що Україні знадобиться не менш як рік, щоб відновити порт Чорноморськ в Одеській області, який використовувався для експорту зерна.

Руйнування української портової інфраструктури в підконтрольних уряду Одеській та Миколаївській областях може обмежити можливості України експортувати зерно морем, навіть якщо угоду про зерно буде переглянуто, водночас дозволяючи Росії пропонувати зерно з окупованої України.

Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.

Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.

Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.

У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.

Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.