Аргентина проведе мирний саміт Україна-Латинська Америка

Джерело: Bloomberg

Аргентина погодилася провести саміт з лідерами Латинської Америки на початку наступного року, оскільки президент Володимир Зеленський прагне заручитися підтримкою так званого Глобального Півдня у війні проти Росії.

Зеленський обговорив саміт із новим президентом Аргентини Хав’єром Мілеєм 10 грудня в Буенос-Айресі, повідомив заступник глави Офісу президента України Ігор Жовква.

Раніше Мілей запропонував Володимиру Зеленському провести мирний саміт Аргентини з Латинською Америкою щодо російсько-української війни.

22 листопада Зеленський провів телефонну розмову з новообраним президентом Аргентини, привітавши із переконливою перемогою на виборах. Також подякував за незмінну принципову позицію з перших днів повномасштабного російського вторгнення в Україну. Також запросив Хав’єра Мілея продовжити участь Аргентини в імплементації “Формули миру”, зокрема направити свого представника на наступну зустріч радників із питань національної безпеки та політичних радників.

Та запевнив свого колегу, що Україна зацікавлена у розвитку відносин як із Аргентиною, так і з регіоном Південної Америки, і запропонував долучитися до підготовки саміту Україна-Латинська Америка.

Зауважимо, 20 листопада Зеленський привітав Мілея, висловивши вдячність “за чітку позицію на підтримку України”. Та запевнив у подальшій співпраці на розвиток державних відносин.

Вже 9 грудня Зеленський вирушив до Аргентини, щоб відвідати інавгурацію Хав’єра Мілея.

Сили оборони офіційно відійшли з Сіверська задля збереження особового складу та боєздатності. Водночас місто й надалі перебуває під вогневим контролем українських військ.

Навіть попри те, що президент США Дональд Трамп наполягає на тому, що Росія має перевагу у війні проти України, економісти кажуть, що насправді позиції країни слабші, ніж будь-коли, оскільки Кремль витратив більшу частину готівкових резервів та позикових коштів, які підживлювали його воєнні витрати, — і попереду ще більші проблеми.

Військова омбудсменка Ольга Решетилова зауважила, що у Міноборони раніше підготували зміни, котрі передбачають виключення з переліку певних хвороб, котрі нині визначають придатність до військової служби.

У 2025 році російські суди винесли вироки щодо 468 осіб у справах про державну зраду (ст. 275 КК), шпигунство (ст. 276), конфіденційне співробітництво з іноземцями (ст. 275.1) та допомогу противнику (ст. 276.1). Це максимальний показник за час дії Кримінального кодексу РФ – з 1997 року.

Наземний роботизований комплекс Третьої окремої штурмової бригади 45 діб поспіль виходив на бойове чергування та кулеметним вогнем придушував усі спроби російських військ прорватися у сектор оборонців.