Байден може накласти вето на рішення Конгресу розділити допомогу Ізраїлю та Україні
Джерело: брифінг координатора стратегічних комунікацій у Раді національної безпеки США Джона Кірбі
31 жовтня координатор стратегічних комунікацій у Раді національної безпеки США Джон Кірбі припустив, що глава Сполучених Штатів Америки Джо Байден може накласти вето на рішення Конгресу у разі, якщо законодавці погодять виділення коштів Ізраїлю окремо від України.
Як зауважив Кірбі, надання допомоги Ізраїлю без України не відповідає “інтересам національної безпеки США”.
Ми досить чітко дали зрозуміти, наскільки глибоке занепокоєння викликає законопроєкт республіканців і наскільки він не відповідає нашим потребам у національній безпеці. Президент ніколи не зробить нічого, що не відповідає нашим ключовим потребам у сфері нацбезпеки, – зауважив він.
Зауважимо, Білий дім 20 жовтня попросив у Конгресу майже 106 мільярдів доларів для фінансування безпеки України, Ізраїлю та США.
Одначе, нещодавно новий спікер Палати представників Майк Джонсон вніс законопроєкт щодо надання Ізраїлю допомоги на суму 14,3 млрд доларів. У пакеті не передбачено об’єднання з підтримкою України.
Тож вже 31 жовтня держсекретар Ентоні Блінкен та міністр оборони Ллойд Остін закликали законодавців США погодити спільний пакет підтримки для України та Ізраїлю на слуханнях у Конгресі.
- Новообраний спікер Палати представників США Майк Джонсон повідомив, що допомога для України та Ізраїлю може розглядатися окремо, а не одним пакетом, як запропонував Білий дім.
- У Сенаті США погрожують відхили або змінити запит президента Сполучених Штатів Джо Байдена щодо надання 106 млрд доларів для фінансування безпеки. Частина цих коштів призначена для допомоги Україні.
- Згідно з результатами опитування, у середньому 78% українців заявили, що вважають президента напряму відповідальним за корупцію в уряді та воєнних адміністраціях. Здебільшого люди старшого віку більш вимогливі до глави держави, ніж молодь.
З 03:00 27 жовтня за київським часом Україна запроваджує режим припинення вогню у визначеному районі для проведення гуманітарної операції в тимчасово окупованих Олешках, що на Херсонщині.
Угорщина, Чехія та Словаччина вимагають звільнити їх від участі у фінансовому забезпеченні нового кредиту Україні. На цю вимогу різко зреагували німецькі дипломати, зокрема через те, що ці країни водночас наполягають на значному фінансуванні з бюджету Євросоюзу.
26 жовтня президент Володимир Зеленський підписав закони про продовження дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації.
Вже десять європейських країн приєдналися до французької ініціативи щодо ядерного стримування Росії на тлі сумнівів щодо надійності американських гарантій безпеки. План президента Емманюеля Макрона передбачає розміщення французьких винищувачів Rafale, здатних нести ядерну зброю, у різних європейських країнах, а також обмін розвідданими та створення спільної інфраструктури раннього попередження.
26 жовтня міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що новий пакет військової допомоги Україні вже готовий до передачі, відповідаючи на пропозицію міністра транспорту Маттео Сальвіні стосовно скасування економічної та військової підтримки Києва.