Байден може накласти вето на рішення Конгресу розділити допомогу Ізраїлю та Україні
Джерело: брифінг координатора стратегічних комунікацій у Раді національної безпеки США Джона Кірбі
31 жовтня координатор стратегічних комунікацій у Раді національної безпеки США Джон Кірбі припустив, що глава Сполучених Штатів Америки Джо Байден може накласти вето на рішення Конгресу у разі, якщо законодавці погодять виділення коштів Ізраїлю окремо від України.
Як зауважив Кірбі, надання допомоги Ізраїлю без України не відповідає “інтересам національної безпеки США”.
Ми досить чітко дали зрозуміти, наскільки глибоке занепокоєння викликає законопроєкт республіканців і наскільки він не відповідає нашим потребам у національній безпеці. Президент ніколи не зробить нічого, що не відповідає нашим ключовим потребам у сфері нацбезпеки, – зауважив він.
Зауважимо, Білий дім 20 жовтня попросив у Конгресу майже 106 мільярдів доларів для фінансування безпеки України, Ізраїлю та США.
Одначе, нещодавно новий спікер Палати представників Майк Джонсон вніс законопроєкт щодо надання Ізраїлю допомоги на суму 14,3 млрд доларів. У пакеті не передбачено об’єднання з підтримкою України.
Тож вже 31 жовтня держсекретар Ентоні Блінкен та міністр оборони Ллойд Остін закликали законодавців США погодити спільний пакет підтримки для України та Ізраїлю на слуханнях у Конгресі.
- Новообраний спікер Палати представників США Майк Джонсон повідомив, що допомога для України та Ізраїлю може розглядатися окремо, а не одним пакетом, як запропонував Білий дім.
- У Сенаті США погрожують відхили або змінити запит президента Сполучених Штатів Джо Байдена щодо надання 106 млрд доларів для фінансування безпеки. Частина цих коштів призначена для допомоги Україні.
- Згідно з результатами опитування, у середньому 78% українців заявили, що вважають президента напряму відповідальним за корупцію в уряді та воєнних адміністраціях. Здебільшого люди старшого віку більш вимогливі до глави держави, ніж молодь.
У Генеральному штабі поінформували про оперативну інформацію на фронті станом на 22:00 5 липня. Загалом від початку доби відбулося 201 бойове зіткнення.
Російський “Газпром” домовився з Міноборони РФ про створення мобільних вогневих груп, котрі відбиватимуть об’єкти компанії від атак безпілотників.
Міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш доручив розсекретити військову допомогу Україні з початку повномасштабного вторгнення РФ на тлі появи інформації про передачу в цьому році Польщею ракет-перехоплювачів до Patriot.
Сумська обласна військова адміністрація попередила про ймовірні удари Росії по автозаправних станціях в області та низці інших регіонів, закликавши мешканців утриматися від відвідування АЗС без нагальної потреби.
5 липня президент Володимир Зеленський заявив, що за тиждень російські війська застосували проти України близько 2200 дронів, понад 1700 керованих авіабомб та 106 ракет.