Байден може накласти вето на рішення Конгресу розділити допомогу Ізраїлю та Україні
Джерело: брифінг координатора стратегічних комунікацій у Раді національної безпеки США Джона Кірбі
31 жовтня координатор стратегічних комунікацій у Раді національної безпеки США Джон Кірбі припустив, що глава Сполучених Штатів Америки Джо Байден може накласти вето на рішення Конгресу у разі, якщо законодавці погодять виділення коштів Ізраїлю окремо від України.
Як зауважив Кірбі, надання допомоги Ізраїлю без України не відповідає “інтересам національної безпеки США”.
Ми досить чітко дали зрозуміти, наскільки глибоке занепокоєння викликає законопроєкт республіканців і наскільки він не відповідає нашим потребам у національній безпеці. Президент ніколи не зробить нічого, що не відповідає нашим ключовим потребам у сфері нацбезпеки, – зауважив він.
Зауважимо, Білий дім 20 жовтня попросив у Конгресу майже 106 мільярдів доларів для фінансування безпеки України, Ізраїлю та США.
Одначе, нещодавно новий спікер Палати представників Майк Джонсон вніс законопроєкт щодо надання Ізраїлю допомоги на суму 14,3 млрд доларів. У пакеті не передбачено об’єднання з підтримкою України.
Тож вже 31 жовтня держсекретар Ентоні Блінкен та міністр оборони Ллойд Остін закликали законодавців США погодити спільний пакет підтримки для України та Ізраїлю на слуханнях у Конгресі.
- Новообраний спікер Палати представників США Майк Джонсон повідомив, що допомога для України та Ізраїлю може розглядатися окремо, а не одним пакетом, як запропонував Білий дім.
- У Сенаті США погрожують відхили або змінити запит президента Сполучених Штатів Джо Байдена щодо надання 106 млрд доларів для фінансування безпеки. Частина цих коштів призначена для допомоги Україні.
- Згідно з результатами опитування, у середньому 78% українців заявили, що вважають президента напряму відповідальним за корупцію в уряді та воєнних адміністраціях. Здебільшого люди старшого віку більш вимогливі до глави держави, ніж молодь.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 30 серпня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 186 бойових зіткнень.
Президент Фінляндії Александр Стубб вважає, що Китай не допустить застосування Росією ядерної зброї. Відповідні запевнення він нібито отримав від міністра закордонних справ КНР Ван І.
Бельгія не має наміру відступати від власної позиції проти використання заморожених російських активів для підтримки України, попри спроби чотирьох країн ЄС знову просунути ініціативу.
У ніч на 30 серпня Сили оборони України уразили кілька об’єктів на території Росії, зокрема нафтопереробний завод у Ленінградській області, місце зберігання та запуску ударних безпілотників у Ростовській області й аеродром у Краснодарському краї.
В селі Мила на Київщині зросла кількість загиблих внаслідок російської атаки та вторинної детонації.