Білий дім попросив у Конгресу майже $106 млрд для України та Ізраїлю

Джерело: Reuters

Білий дім у п’ятницю, 20 жовтня, попросив у Конгресу майже 106 мільярдів доларів для фінансування безпеки України, Ізраїлю та США, але не запропонував жодної стратегії, як отримати кошти від Конгресу.

Прохання президента США Джо Байдена про фінансування надійшло через кілька днів після того, як він відвідав Ізраїль і пообіцяв солідарність.

Згрупувавши фінансування Ізраїлю з Україною, безпеку кордонів, допомогу біженцям, заходи протидії Китаю та інші обговорювані пріоритети, Байден сподівається, що даний законопроєкт про витрати на національну безпеку буде прийнятий і отримає підтримку в Палаті представників.

“Світ спостерігає, і американський народ справедливо очікує, що їхні лідери об’єднаються і досягнуть цих пріоритетів. Я закликаю Конгрес розглянути їх як частину комплексної двопартійної угоди в найближчі тижні”, — сказала директор з бюджету Байдена Шаланда Янг. 

Приблизно 14,3 мільярда доларів із фінансування на 2024 фінансовий рік буде виділено Ізраїлю, значну частину яких буде спрямовано на підтримку систем протиповітряної та протиракетної оборони країни та іншу закупівлю зброї.

Байден також хоче отримати понад 9 мільярдів доларів на гуманітарну допомогу, зокрема для Ізраїлю та Гази, де загострюється гуманітарна криза.

Пропозиція також включає 13,6 мільярда доларів на охорону кордонів США для боротьби з великою кількістю іммігрантів з Латинської Америки та Карибського басейну на південному кордоні, а також торгівлю фентанілом і 4 мільярди доларів військової допомоги та державного фінансування, призначених для протидії регіональним зусиллям Китаю в Азії.

Але найбільша частка фінансування, 61,4 мільярда доларів, буде для України. Запит включає мільярди для поповнення військового обладнання країни, надання допомоги в економіці та безпеці та підтримки біженців у Сполучених Штатах.

Жінка разом із сином змогла пішки вийти з прифронтової Костянтинівки до Дружківки, подолавши небезпечний шлях разом із собакою та котом.

У квітні Україна здійснила 21 удар по російських нафтових об’єктах, що призвело до падіння виробництва нафтопродуктів у РФ до рівня 2009 року.

В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.

Бельгія поінформувала Раду Європи про намір стати однією із держав-засновниць Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.

Центр протидії дезінформації заперечив інформацію про нібито запровадження в Україні “трудової повинності”, наголосивши, що жодних відповідних законопроєктів не існує.