Білий дім попросив у Конгресу майже $106 млрд для України та Ізраїлю

Джерело: Reuters

Білий дім у п’ятницю, 20 жовтня, попросив у Конгресу майже 106 мільярдів доларів для фінансування безпеки України, Ізраїлю та США, але не запропонував жодної стратегії, як отримати кошти від Конгресу.

Прохання президента США Джо Байдена про фінансування надійшло через кілька днів після того, як він відвідав Ізраїль і пообіцяв солідарність.

Згрупувавши фінансування Ізраїлю з Україною, безпеку кордонів, допомогу біженцям, заходи протидії Китаю та інші обговорювані пріоритети, Байден сподівається, що даний законопроєкт про витрати на національну безпеку буде прийнятий і отримає підтримку в Палаті представників.

“Світ спостерігає, і американський народ справедливо очікує, що їхні лідери об’єднаються і досягнуть цих пріоритетів. Я закликаю Конгрес розглянути їх як частину комплексної двопартійної угоди в найближчі тижні”, — сказала директор з бюджету Байдена Шаланда Янг. 

Приблизно 14,3 мільярда доларів із фінансування на 2024 фінансовий рік буде виділено Ізраїлю, значну частину яких буде спрямовано на підтримку систем протиповітряної та протиракетної оборони країни та іншу закупівлю зброї.

Байден також хоче отримати понад 9 мільярдів доларів на гуманітарну допомогу, зокрема для Ізраїлю та Гази, де загострюється гуманітарна криза.

Пропозиція також включає 13,6 мільярда доларів на охорону кордонів США для боротьби з великою кількістю іммігрантів з Латинської Америки та Карибського басейну на південному кордоні, а також торгівлю фентанілом і 4 мільярди доларів військової допомоги та державного фінансування, призначених для протидії регіональним зусиллям Китаю в Азії.

Але найбільша частка фінансування, 61,4 мільярда доларів, буде для України. Запит включає мільярди для поповнення військового обладнання країни, надання допомоги в економіці та безпеці та підтримки біженців у Сполучених Штатах.

Американський розробник, власник Tesla і SpaceX Ілон Маск заявив, що виступає проти використання супутникового зв’язку Starlink під час наступальних операцій українських сил.

У Каліфорнії за підозрою у шпигунстві за однією з технологічних компаній заарештували громадянина Росії Ігоря Д’ю. За повідомленням ЗМІ, об’єктом стеження, ймовірно, могла стати компанія Palantir, котра співпрацює з Україною.

У Житомирі засудили 23-річну жительку Одещини до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. За завданням російських спецслужб жінка готувала теракт у місті, плануючи доставити вибухівку, замасковану під поштову посилку.

19 листопада президент Франції Емманюель Макрон заявив, що скорочення підтримки України фактично означатиме спробу змусити її погодитися на несправедливий мир. Цю позицію Париж відстоюватиме на зустрічі “Коаліції охочих” у Берліні.

Морський експорт російської нафти зріс до найвищого рівня з кінця липня, оскільки Україна посилила удари по російських НПЗ. Протягом чотирьох тижнів до 15 листопада обсяги постачання зросли до 3,9 млн барелів на добу, що на 280 тис. барелів більше, ніж за чотиритижневий період до 8 листопада. Сировину, яку заводи РФ не можуть переробити, виробникам доводиться спрямовувати на експорт.