Bloomberg: Цього тижня парламент Туреччини може проголосувати за вступ Швеції до НАТО
Джерело: Bloomberg
Вже цього тижня парламент Туреччини має намір проголосувати за вступ Швеції до Організації Північноатлантичного договору, повідомив один з високопосадовців на умовах анонімності.
26 грудня Комітет із закордонних справ парламенту Туреччини підтримав ратифікацію протоколу про вступ Швеції в НАТО.
Партія президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана, яка має більшість у парламенті спільно зі своїм націоналістичним союзником, домагатиметься схвалення парламенту для ратифікації довгоочікуваного членства Швеції в НАТО.
Підтримка Ердоганом членства Швеції є частиною складної мережі геополітичних кроків. Його адміністрація намагається придбати 40 нових винищувачів F-16 і 79 комплектів для модернізації існуючого парку літаків.
Своєю чергою, президент США Джо Байден зробив схвалення Туреччиною членства Швеції в НАТО необхідною умовою для продажу винищувачів Анкарі.
Вступ Швеції зміцнить НАТО та покращить здатність захищати свій східний фланг після прийняття Фінляндії у квітні минулого року. Дві північні країни, які раніше уникали членства у військових альянсах, подали заявку на приєднання незабаром після того, як Росія почала повномасштабну війну проти України на початку 2022 року.
Очікується, що Швеція відправить сотні військових до Латвії для посилення сил НАТО, коли країна отримає повноправне членство в альянсі. Блок мав близько 1700 військових у Латвії станом на 2022 рік у межах посиленої присутності, на кшталт бойових груп в інших країнах Балтії та Польщі.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган 23 жовтня подав на ратифікацію до парламенту протокол про вступ Швеції до НАТО. І парламентська комісія у закордонних справах розпочала його перегляд в листопаді, але відклала подальше обговорення.
Для ратифікації законопроєкт мала схвалити комісія у закордонних справах, перш ніж винести його на повне голосування у парламенті. Після чого Ердоган підпише закон, щоб завершити процес.
Зауважимо, 14 грудня президент США Джо Байден та глава Туреччини Реджеп Таїп Ердоган обговорили заявку Швеції на вступ до альянсу НАТО.
Швеція та Фінляндія минулого року подали заявки на вступ до Північноатлантичного альянсу після вторгнення РФ в Україну. Членство Фінляндії було закріплено у квітні, водночас заявку Швеції все ще стримують Туреччина та Угорщина.
Варто нагадати, що 26 вересня Ердоган заявив, що парламент країни виконає свою обіцянку ратифікувати заявку Швеції на вступ до НАТО, якщо Адміністрація президента США Джо Байдена забезпечить шлях до продажу літаків F-16 Анкарі. Туреччина, яка була головною перешкодою на шляху Швеції до НАТО, у жовтні 2021 року попросила дозвіл на придбання F-16 на 20 мільярдів доларів.
Згодом, на саміті НАТО, Ердоган погодився направити заявку Швеції на вступ до турецького парламенту для ратифікації. Затим радник з національної безпеки США Джейк Салліван заявив, що Вашингтон продовжить передачу F-16 Туреччині після консультацій з Конгресом.
- Президент Туреччини Таїп Ердоган заявив, що намагатиметься максимально сприяти парламентській ратифікації членства Швеції в НАТО.
- 9 липня 2023 року Таїп Ердоган та глава США Джо Байден обговорили заявку Швеції на членство в НАТО.
- Країни НАТО погодили скасування Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) для України.
- 10 липня 2023 року глава НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Туреччина погодилася підтримати заявку Швеції на вступ до НАТО.
Президент Володимир Зеленський заявив, що антикорупційні та правоохоронні органи в Україні працюють незалежно, а їхні рішення не залежать від нього.
Президент Володимир Зеленський заявив, що не підтримує проведення виборів в Україні до завершення війни, оскільки за нинішніх умов вони можуть створити серйозні ризики для держави. Так він прокоментував пропозицію колишнього міністра оборони Михайла Федорова провести вибори як спосіб підтвердити довіру громадян до влади.
Президент Литви Гітанас Науседа та прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал 23 серпня прибули до Києва. Вони візьмуть участь у заходах з нагоди Дня Державного Прапора України, а також у зустрічах лідерів країн Північної Європи та Балтії з українською стороною.
Триває 1642-га доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ в Україні у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 1,4 млн осіб.
Єврокомісія найближчими тижнями представить державам-членам ЄС оновлені рекомендації щодо застосування нових правил надання тимчасового захисту для українців.