Bloomberg: Проросійські партії Молдови зібралися у Москві для антиєвропейської стратегії
Джерело: Bloomberg
21 квітня проросійські партії Молдови зібралися в Москві, щоб створити так званий “антиєвропейський політичний блок”, який має на меті зірвати запланований процес вступу країни до Європейського Союзу.
Блок під назвою “Перемога” пов’язаний з олігархом-втікачем Іланом Шором, що планує кинути виклик президентці Маї Санду та її проєвропейському уряду на майбутніх виборах.
Шор, що координував та фінансував зустріч проросійських партій у Москві, безпосередньо причетний до викрадення 1 мільярд доларів з банківської системи Молдови. Він мешкає в Ізраїлі, де він народився, та часто їздить до Москви.
Президентські вибори, на яких Санду боротиметься з проросійським кандидатом, відбудуться 20 жовтня. Цього ж дня призначено конституційний референдум за європейський вибір. Тоді як влітку 2025 року відбудуться парламентські вибори.
Влада Молдови попереджає, що угруповання навколо Шора є основним інструментом Москви у спробах дестабілізувати політичну ситуацію у країні. Також згідно з даними спецслужб, це угруповання є основним джерелом антиєвропейської дезінформації.
Зрадників країни в Москві бачила ціла країна, – написав у Facebook міністр інфраструктури та регіонального розвитку Молдови Андрій Спіну. – Їх створили в Москві, біля Кремля, щоб було зрозуміло, на кого вони працюють і кому служать.
Проросійські партії також контролюють молдовський автономний регіон Гагаузія, між Україною та Румунією, сподіваючись перетворити цю територію на сепаратистське формування, на кшталт невизнаного Придністров’я, що створює постійний виклик безпеці для центральної влади в Кишиневі.
Зазначається, що до так званої “коаліції Шора” можуть приєднатися ще дві проросійські організації: Соціалістична партія колишнього президента Молдови Ігоря Додона, яка отримала 22,6% підтримки у нещодавньому опитуванні, та Партія комуністів, якій приписують підтримку у 6,8%.
На президентських виборах опитування дає Санду значну перевагу над Додоном, у 35% проти 16% відповідно.
ЄС надав Молдові статусу кандидата на вступ у червні 2022 року.
У грудні 2023 року Санду оголосила про намір балотуватися на пост глави держави, пообіцявши зробити все можливе, аби Молдову прийняли до Євросоюзу. Санду переконана, що такий крок дозволить підвищити рівень життя громадян та захистити етнічні меншини.
Інтеграція в ЄС є однією з цілей Санду.
Наше майбутнє в європейській сім’ї, і ми повинні чітко сказати — всією країною — який шлях ми обираємо для Молдови. Я закликаю парламент ініціювати наступної осені референдум, на якому голос громадян буде вирішальним, — наголосила вона.
18 березня президентка Молдови Мая Санду розпочала кампанію з просування майбутнього референдуму щодо прагнення Молдови приєднатися до Європейського Союзу.
Молдова подала заявку на членство в ЄС у 2022 році та отримала проєкт рамок для переговорів про вступ у березні разом із Україною.
Пізніше Санду оголосила про плани провести референдум про вступ до ЄС. На референдумі буде проголосовано за закріплення амбіцій Молдови щодо вступу в ЄС у конституції, що гарантуватиме, що майбутні уряди не зірвуть цю заявку.
Санду засудила повномасштабне вторгнення Росії в Україну та звинуватила Москву в плануванні державного перевороту з метою її усунення.
- Молдова може вступити до Євросоюзу без тимчасово окупованого Росією Придністров’я. Водночас в ЄС сподіваються, що цього можна буде уникнути.
- 17 грудня 2023 року армія Молдови розпочала військові навчання поблизу Придністровського регіону країни.
- 16 жовтня президентка Молдови Майя Санду взяла участь у 27-й конференції “Форум 2000”, що традиційно відбулася в Чехії. У своєму виступі Санду наголосила на важливості демократії у контексті повномасштабної війни Росії проти України.
- Аналітики ISW зреагували на заяву депутатів невизнаного Придністров’я, які попросили захисту у Росії через “посилений тиск Молдови”.
Президент США Дональд Трамп заявив, що не схвалює дій російського лідера Володимира Путіна, зокрема — обстрілів мирних міст та вбивств цивільного населення. Відповідно, це була перша заява глави Білого дому після комбінованої атаки РФ по українським містам у ніч на 25 травня.
Французька прокуратура вивчає заяву двох груп, котрі називають себе “анархістами” та стверджують, що відповідальні за масштабне знеструмлення на південному сході країни.
25 травня начальник управління комунікацій Командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат звернув увагу, що під час комбінованої атаки російські війська застосували для обстрілу ракету Х-22 після тривалої паузи.
Російський військовий флот викрав естонський хвильовий буй, який належить Інституту морських систем Талліннського технічного університету. Буй для вимірювання хвиль розташовувався за 50 кілометрів від Гіюмаа в естонській економічній зоні.
Російські війська переходять до нового етапу повітряної війни проти України, завдаючи масованих ударів сотнями дронів і десятками ракет. Зокрема у ніч на 25 травня Кремль випустив по українських містах 298 дронів і 69 ракет, — ймовірно, рекордну кількість за час повномасштабної війни.