Болгарія та Румунія планують побудувати дві нові дамби на Дунаї

Джерело: Euronews

Румунія та Болгарія сподіваються незабаром розпочати будівництво двох нових гідроелектростанцій на річці Дунай, попри те, що занепокоєння щодо їх впливу на навколишнє середовище та ядерну безпеку зростає.

Перший із нових заводів буде розташований між Турну-Мегуреле (Румунія) і Нікополем (Болгарія), а інший з’єднає румунське місто Келераш з болгарським містом Сілістра. 

Річка є другою за довжиною в Європі та простягається на понад 2800 км, через 10 країн: Німеччину, Австрію, Словаччину, Угорщину, Хорватію, Сербію, Болгарію, Румунію, Україну та Молдову.

“Болгарії давно пора скористатися перевагами цього природного ресурсу”, – повідомляє міністерство енергетики Болгарії. 

Тим часом міністр енергетики Румунії Себастьян Бурдуя заявив, що перша гребля “вважається вигідною інвестицією, з важливою потужністю понад 800 МВт встановленої потужності, розділених навпіл з Болгарією”.

Але хоча існує політичне узгодження щодо реалізації проєктів, будівництво гідроелектростанцій викликає багато питань з екологічної точки зору. 

“Вплив на цю конкретну ділянку кордону буде величезним. У цій частині є сотні островів, які є дуже цінними”, – сказав Ульріх Ейхельманн, генеральний директор RiverWatch, некомерційної організації, що стежить за станом європейських річок. 

Будівництво дамб у нижній частині Дунаю затопить багато з цих островів. 

“Ці райони, швидше за все, є останніми місцями нересту кількох видів осетрових, а також оселедців. Для всіх цих видів це матиме вбивчий ефект, аж до Чорного моря”, – додав він.

Проте місцеві жителі, схоже, з ентузіазмом ставляться до гідроелектростанцій, попри те, що визнають їхній вплив на навколишнє середовище. 

“Цей проєкт забезпечить зарплати та податки для місцевих бюджетів, і це було б дивовижно”, – сказала Анджела Добре, жителька Турну-Мегуреле, яка керує некомерційною організацією з місцевого розвитку.

Адміністрація Дональда Трампа розглядає можливість радикального розширення річної квоти на прийом біженців, щоб надати притулок більшій кількості “білих мешканців” Південно-Африканської Республіки. За даними джерел, йдеться про додаткові 10 тисяч місць для етнічних африканерів, які, на думку президента, зазнають переслідувань.

Політична напруга через війну на Близькому Сході розколола європейську музичну спільноту. Цього року глядачі в Мадриді, Дубліні та Любляні не побачать фінал “Євробачення” у Відні, оскільки національні канали запровадили повний бойкот події через незгоду з політикою організаторів конкурсу.

Технологічний гігант Meta готується до масштабної оптимізації штату, плануючи звільнити близько 8000 співробітників наступного місяця. Керівництво компанії пояснює цей крок необхідністю вивільнення ресурсів для безпрецедентних інвестицій у розробку штучного інтелекту, сума яких цьогоріч сягне 135 мільярдів доларів.

Рішення італійського уряду використовувати албанську територію для фільтрації мігрантів визнано правомірним з точки зору права ЄС. Це створює важливий прецедент для всієї Європи, оскільки Німеччина та Нідерланди вже розглядають можливість впровадження аналогічних “зовнішніх хабів” до кінця року.

Організація Об’єднаних Націй ініціювала розробку плану подальшої присутності в Лівані через наближення терміну закінчення мандату миротворчих сил UNIFIL. Попри небезпеку перебування у зоні активних бойових дій, офіційний Бейрут наполягає на збереженні міжнародного контролю для стримування ескалації.