«Це те, що ми можемо запропонувати Україні зараз»: прем’єрка Естонії прокоментувала рішення саміту НАТО

Джерело: ERR

Прем’єрка Естонії Кая Каллас заявила, що рішення саміту НАТО про запрошення Україні приєднатися до Альянсу після “виконання умов” – це “стільки, скільки НАТО може нині їй запропонувати”.

“Це стільки, скільки ми можемо запропонувати Україні на даний момент”, – прокоментувала Каллас.

За її словами, для Естонії також є важливим, що у підсумковому комюніке саміту є слово “запрошення” й чітко прописано слово “шлях” – практична дорожня карта для України, як стати членом Північноатлантичного альянсу.

“Що ми можемо зробити для того, щоб покласти край цій війні, то це підтримувати Україну, щоб вона змогла організувати свою власну оборону, щоб вона справді витіснила росіян на їхню територію – це те, що ми можемо зробити”, – резюмувала Каллас.

Нагадаємо, у вівторок, 11 липня, країни-члени НАТО узгодили спільне комюніке щодо України на саміті у Вільнюсі. У НАТО запевнили, що запросять Україну до Альянсу, коли країни-члени погодяться, і усі умови будуть виконані.

Своєю чергою, президент України Володимир Зеленський прокоментував сигнали саміту НАТО щодо вступу України у Північноатлантичний альянс.

Натомість міністр оборони Великої Британії Бен Воллес відреагував на критику президента України Володимира Зеленського щодо ненадання на саміті у Вільнюсі чіткого графіка чи переліку умов для вступу до НАТО. Він сказав, що “люди хочуть бачити трохи вдячності” за надану допомогу.

Своєю чергою, радник США з національної безпеки Джейк Салліван на публічному форумі НАТО сказав, що “американський народ заслуговує на певну подяку”, передало CNN. У такий спосіб він відповів Дар’ї Каленюк, директорці Центру протидії корупції в Україні, яка розкритикувала рішення не запрошувати Україну до Альянсу.

Військова омбудсменка Ольга Решетилова зауважила, що у Міноборони раніше підготували зміни, котрі передбачають виключення з переліку певних хвороб, котрі нині визначають придатність до військової служби.

У 2025 році російські суди винесли вироки щодо 468 осіб у справах про державну зраду (ст. 275 КК), шпигунство (ст. 276), конфіденційне співробітництво з іноземцями (ст. 275.1) та допомогу противнику (ст. 276.1). Це максимальний показник за час дії Кримінального кодексу РФ – з 1997 року.

Наземний роботизований комплекс Третьої окремої штурмової бригади 45 діб поспіль виходив на бойове чергування та кулеметним вогнем придушував усі спроби російських військ прорватися у сектор оборонців.

До суду скерували обвинувальний акт щодо агента ФСБ, котрий у липні перевозив вибухівку для підготовки теракту у Львові проти українських правоохоронців.

У межах зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора у ніч на 22 грудня підрозділи Сил оборони України уразили нафтовий термінал “Таманьнефтегаз” у Краснодарському краї РФ. Також уражено склад боєприпасів та місце зберігання, підготовки і запуску ударних БпЛА ворога.