Допомога США Україні залежатиме від наступника Маккарті – Reuters

Джерело: Reuters

Відставка спікера Палати представників США Кевіна Маккарті може свідчити про зміни у поглядах щодо допомоги Україні.

Як розповіли у виданні, наступний спікер може скасувати надання додаткової допомоги Україні до того, як пропозиція дійде до Палати представників.

Група “Республіканці за Україну” оцінила можливих кандидатів на посаду спікера за силою їхньої підтримки минулій допомозі Україні.

Ці рейтинги від A до F, які означають підтримку чи протидію попереднім законопроєктам, можуть вказувати на те, наскільки ймовірно, що кожен із них винесе допомогу Україні на голосування, якщо він стане спікером.

Так, республіканець Том Еммер отримав найвищу оцінку – “А”. Стів Скаліз, який вже давно вважається кандидатом на посаду спікера після Маккарті, отримав на один пункт нижче, “В”.

Своєю чергою, Метт Гаєц, який очолював кампанію зі повалення Маккарті, запевнив, що підтримає Скалізе. Сам Гаєц, голова юридичного комітету Палати представників Джим Джордан та Байрон Дональдс – усі отримали “F”.

Білий дім заявив у вівторок, що впевнений, що Сполучені Штати зрештою нададуть Україні більше допомоги незалежно від долі спікера Маккарті.

Зазначено, що Маккарті, який отримав оцінку B-мінус, на початку цього тижня спростував звинувачення Гаєца в тому, що він уклав “таємну угоду” з Байденом, яка дозволяє Палаті представників проголосувати за допомогу Україні.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 30 серпня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 186 бойових зіткнень.

Президент Фінляндії Александр Стубб вважає, що Китай не допустить застосування Росією ядерної зброї. Відповідні запевнення він нібито отримав від міністра закордонних справ КНР Ван І.

Бельгія не має наміру відступати від власної позиції проти використання заморожених російських активів для підтримки України, попри спроби чотирьох країн ЄС знову просунути ініціативу. 

У ніч на 30 серпня Сили оборони України уразили кілька об’єктів на території Росії, зокрема нафтопереробний завод у Ленінградській області, місце зберігання та запуску ударних безпілотників у Ростовській області й аеродром у Краснодарському краї.

В селі Мила на Київщині зросла кількість загиблих внаслідок російської атаки та вторинної детонації.