Експрезидентка Фінляндії застерігає Україну від мирного плану з вимогами Кремля

Джерело: експрезидентка Фінляндії Тар’я Халонен в інтерв’ю іспанському виданню El Orden Mundial.

Колишня президентка Фінляндії Тар’я Халонен застерегла Україну від прийняття мирного плану з “редакцією Кремля”, адже він може нав’язати країні нейтралітет та зобов’язання виконати ключові вимоги Москви.

Тар’я Халонен, яка очолювала Фінляндію з 2000 до 2012 року, наголосила на суттєвих відмінностях. Вона провела паралелі з досвідом Фінляндії часів Холодної війни та наголосила, що фінський нейтралітет був власним вибором та результатом переговорів з СРСР.

Натомість сьогодні Росія, а також США, прагнуть нав’язати нейтралітет Україні. Халонен вважає, що такий сценарій стане порушенням суверенітету та волі українського народу.

“У Фінляндії ми самі були реалістами; це не було нав’язано іншими державами”, – підкреслила Халонен.

Вона зауважила, що цілі Москви змінилися. Тоді вони були обмеженими, сьогодні ж – експансіоністські.

Експрезидентка також попередила, що ееалізація такого мирного плану стане ризиком не лише для України, а й для всієї Європи. Халонен нагадала, що Україна є великою країною та ключовим елементом російського націоналістичного проєкту. Фінляндія ж була потрібна Москві лише як буферна зона.

З її слів, потенційні плани, такі як обмеження чисельності української армії та блокування вступу до НАТО, повністю відповідають вимогам Кремля. За такого сценарію “рішення за Україну ухвалюють інші”.

“Якщо країна хоче стати членом Альянсу, але результат буде іншим через заперечення Росії, це – порушення її суверенітету”, – заявила Халонен.

Тар’я Халонен визнала, що російська агресія стала неприємною несподіванкою для європейських лідерів. Війна повернула відчуття загрози, яка призвела до радикальних змін у політиці безпеки Фінляндії, через що країна поклала край своїй нейтральності.

Халонен зазначила, що до лютого 2022 року 80% фінів не підтримували вступ до НАТО, але через кілька тижнів ця цифра радикально змінилася. У квітні 2023 року Фінляндія рекордно швидко приєдналася до Альянсу.

Експрезидентка також відзначила падіння довіри до НАТО та міжнародних інституцій. Вона вказала на непередбачуваність Дональда Трампа. На її думку, європейці повинні створити власну здатність піклуватися про свою безпеку. Вона згадала про такі ініціативи, як ReArm Europe.

Також Халонен засудила використання Росією мігрантів як зброї. Вона звернула увагу на посилення антиміграційної риторики у ЄС, що свідчить про консервативний розворот і поступове розмивання ідентичності Союзу.

  • Фінляндія приєднується до морської коаліції під керівництвом Великої Британії та Норвегії на підтримку України. Рішення про приєднання прийняв міністр оборони Антті Хяккянен.
  • Фінляндія депортувала російського військового, який незаконно перетнув кордон країни. Він служив у ПВК “Вагнер” і заявляв прикордонникам, що тікає від війни.
  • Фінляндія розпочинає масштабні військові навчання за участі близько 15 тисяч військовослужбовців, котрі триватимуть із листопада по грудень у регіонах, зокрема тих, що межують із Росією. Згідно із заявою, мета навчань — забезпечити спільну підготовку призовників, резервістів і особового складу армійських підрозділів “до виконання завдань у воєнний час”.

Колишня президентка Фінляндії Тар’я Халонен в інтерв’ю іспанському виданню El Orden Mundial попередила, що нав’язаний нейтралітет України може стати не лише порушенням її суверенітету, а й ризиком для всієї Європи.

Британський комік Рікі Джервейс пожертвував £2,5 млн на підтримку 22 благодійних організацій, що займаються захистом тварин.

Італійську кухню внесли до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Це перша країна, котра отримала таке визнання.

Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська прокоментувала петицію про заборону російськомовних версій сайтів. Вона називає таку пропозицію симптомом глибокого болю українців, але наразі бракує правових інструментів.

Європейські країни поки що не забезпечили достатній рівень військової допомоги Україні, аби компенсувати відсутність підтримки США після повернення Дональда Трампа до влади. Про це свідчать оновлені дані Кільського інституту, оприлюднені у звіті Ukraine Support Tracker.