Фаріон програла суд із поновлення на посаді професора кафедри у львівському виші
Джерело: “Главком” з посиланням на дані судового реєстру
Мовознавиці Ірині Фаріон відмовили у поновленні на посаді професора кафедри української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету “Львівська політехніка” за рішенням суду.
Що відомо про справу Ірини Фаріон
15 листопада глава МОН Оксен Лісовий повідомив, що Львівська політехніка звільнила Фаріон. Відповідний наказ підписав ректор. Днем раніше у Львові студенти цього вишу вийшли на мітинг проти викладачки, мовознавиці та народної депутатки України VII скликання.
Акцію протесту спричинила низка скандалів, пов’язаних із Фаріон. Зокрема вона негативно висловилась про російськомовних захисників України та опублікувала дані студента з тимчасово окупованого Криму, що призвело до його арешту з боку РФ.
У відповідь на “злив” особистих даних омбудсман Дмитро Лубінець заявив, що звернувся до СБУ. Сама Фаріон вважала, що претензії через цю справу пов’язані зі спробою влаштувати “чергову провокацію” проти неї.
Відповідаючи на критику, Фаріон заявляла, що боротьба з російською мовою всередині держави “важливіша, ніж боротьба на нульовій позиції”.
- Служба безпеки України розпочала кримінальне провадження та вже призначила серію експертиз, спрямованих на вивчення висловлювань і публікацій викладачки, мовознавиці та народної депутатки України VII скликання Ірини Фаріон.
- 28 грудня депутати Львівської обласної ради під час ХХ позачергової сесії не проголосували за звернення до керівництва держави щодо неприпустимості переслідування захисників української мови, зокрема, мовознавиці Ірини Фаріон.
Триває 1481-ша доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 1,2 млн осіб.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 13 березня. З початку доби відбулося 129 бойових зіткнень.
Служба зовнішньої розвідки України отримала дані про плани Кремля розширили флот танкерів, котрі транспортують нафту під прапором РФ. Відповідне рішення продиктоване дедалі частішими прецедентами затримань танкерів “тіньового флоту” РФ європейськими країнами та США.
12 березня у Бухаресті президенти України та Румунії – Володимир Зеленський і Нікушор Дан – підписали три міждержавні документи. Йдеться про рамкову домовленість щодо співпраці в енергетичній сфері, спільну заяву про виробництво оборонної продукції, а також декларацію про встановлення стратегічного партнерства між Україною та Румунією.
Доходи Росії від експорту нафти у лютому скоротилися до найнижчого рівня з часів повномасштабного вторгнення в Україну. Поки західні санкції обмежують продажі та змушують до більших знижок, Київ, своєю чергоб, продовжує атаки на нафтову інфраструктуру Крелмя, повідомило Міжнародне енергетичне агентство у щомісячному огляді ринку.