Фіксується незначне зниження рівня води у ставку-охолоджувачі ЗАЕС – «Енергоатом»

Зображення: telegram/ Енергоатом
Джерело: “Енергоатом”.
Попри підрив російськими окупантами дамби Каховської ГЕС, ситуація на Запорізькій атомній електростанції залишається стабільною та контрольованою.
Однак станом на 6 ранку 15 липня фіксується незначне зниження рівня води у ставку-охолоджувачі. Зараз він становить 16,45 м – цього достатньо для забезпечення потреб станції.
Рівень води в каналі ТЕС, звідки за необхідності підживлюється ставок ЗАЕС, – на рівні 10,86 м.
В “Енергоатомі” зауважили, що протягом останнього часу рівень води в каналі суттєво не падає, його показники вже не залежать від Каховського водосховища.
А також нагадали, що енергоблоки ЗАЕС не працюють з вересня 2022 року, тож відтоді активного випаровування води зі ставка-охолоджувача не відбувається.
- Наміри російських окупантів перевести енергоблок №4 ЗАЕС у режим “гарячого зупину” створить значні додаткові ризики для ядерної та радіаційної безпеки.
- Російські військові продовжують мінування Запорізької атомної електростанції та об’єктів на території станції. Наразі на територію ЗАЕС доставляються міни та вибухові речовини.
В Одесі станом на вечір 27 січня завершили пошуково-рятувальні роботи. Внаслідок чергового російського обстрілу загинули троє осіб, ще 25 зазнали поранень.
Агента РФ засудили до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна за коригування російських обстрілів по півдню України.
Унаслідок кількох масованих атак Росії місто працює в умовах складної енергетичної ситуації та змушене застосовувати протиаварійні заходи для стабілізації систем життєзабезпечення. Про це повідомили в Київській міській державній адміністрації.
Ввечері 26 січня російські війська вдарили ракетами по Харкову. Через ворожий обстріл є інформація про ушкодження житлових багатоповерхових будинків та школи в Індустріальному районі, повідомив мер міста Ігор Терехов.
Уявлення про те, як Захід може програти війну в Україні, є першим кроком до запобігання катастрофі, мовиться у сценарії професора міжнародної політики в Університеті Бундесверу в Мюнхені Карла Масало.