Фінляндія надасть Україні майже 190 млн євро допомоги
Джерело: президент Фінляндії Александр Стубб в X (Twitter)
Фінляндія оголосила про надання Україні 23-го пакету військової допомоги на суму 188 мільйонів євро, який підтвердив президент країни Александр Стубб під час спільної пресконференції з українським колегою Володимиром Зеленським.
“Сьогодні я підписав десятирічну угоду про безпекову співпрацю та довгострокову підтримку між Фінляндією та Україною. Я також повідомив, що Фінляндія поставить Україні свій 23-й пакет оборонної техніки вартістю 188 млн євро. Україна може розраховувати на відданість Фінляндії її безпеці, безпеці та процвітанню зараз і в довгостроковій перспективі”, — йдеться у повідомленні.
Крім того, на сьогодні країна вже надала Україні 2 мільярди євро військової допомоги та 700 тисяч євро гуманітарної допомоги.
- Уряд Латвії оголосив про затвердження нового комплексного пакета допомоги для України на 2024 рік, загальна сума якого становить майже 10 мільйонів євро.
Україна висловила готовність обмежити чисельність своїх Збройних сил 800 тисячами військовослужбовців заради досягнення миру з Росією в межах мирного плану США, повідомили високопосадовці, близькі до президента Володимира Зеленського. За їхніми словами, серед спірних питань залишаються територіальні положення та гарантії безпеки з боку США.
Американський посадовець заявив, що Україна погодилася на мирну угоду щодо завершення війни з Росією, і залишилося врегулювати лише “незначні деталі”. Водночас президент Володимир Зеленський наголосив, що шлях до мирних домовленостей потребує додаткової роботи.
В Україні вперше відбулася зустріч робочої групи держав-учасниць Коаліції спроможностей з розмінування – міжнародної платформи, яка координує підтримку нашої держави в бойовому та гуманітарному розмінуванні. У заході взяли участь 43 делегати з 14 країн і 4 міжнародних організацій.
25 листопада президент Володимир Зеленський у розмові з главою Фінляндії Александром Стуббом скоординував позиції стосовно мирних зусиль.
Російська влада активно розширює практику конфіскації майна як спосіб швидкого поповнення бюджету на тлі економічної кризи та зростання дефіциту. Якщо раніше конфіскація застосовувалася переважно у справах про корупцію, тепер підстави охоплюють “фейки”, дезертирство, участь у “небажаних організаціях”, диверсії та неправомірний доступ до інформації.