Фінляндія посилює міграційну політику: відмовлятиме у наданні притулку прямо на кордоні з РФ
Джерело: Ilta Sanomat
Уряд Фінляндії має намір посилити міграційну політику низкою способів. Метою є скорочення дозволів для шукачів притулку до мінімального рівня, дозволеного директивою ЄС.
Зараз притулок надається на чотири роки, після чого особа може отримати дозвіл на постійне проживання. У майбутньому притулок можна буде надавати максимум на три роки. Після цього Міграційна служба Фінляндії зробить оцінку необхідності продовження міжнародного захисту.
Як зауважила представниця Міністерства внутрішніх справ Рійта Копонен, влада зможе відмовляти претендентам прямо на кордоні з Росією.
Згідно з новою процедурою, можна буде на кордоні оцінити, чи є заява про надання притулку обґрунтованою. Міністерство внутрішніх справ працює над процесуальною моделлю, яка запобігатиме в’їзду в країну особам, що не мають підстав для отримання притулку.
Раніше уряд країни запровадив додаткові перевірки безпеки під час працевлаштування іноземців та посилив правила видачі посвідок на проживання іноземним студентам та науковцям. Так влада Фінляндії намагається захистити критичну інфраструктуру країни в умовах напружених відносин з РФ.
Нагадаємо, влітку на південно-східному кордоні Фінляндії зафіксували 11 нелегальних перетинів, з яких сім – з Росії.
Зауважимо, у країні розглядють можливість на законодавчому рівні заборонити використання радянських та нацистських символів через їхнє “сприяння дискримінації та розпалюванню ненависті”.
Окрім цього, Фінляндія планує заборонити в’їзд легкових автомобілів з російською реєстрацією, як це зробили країни Балтії.
- З 1 жовтня 2023 року Фінляндія анулює ліцензію Генерального консульства Росії в Турку.
- Національний суд Франції у справах притулку (CNDA) ухвалив рішення, згідно з яким росіяни, які ухиляються від мобілізації для участі у повномасштабній війні проти України або які дезертували, можуть претендувати на отримання статусу біженців у Франції.
- В ЄС оприлюднили план захисту від напливу мігрантів.
- Фінляндія веде переговори щодо нової угоди про співпрацю в галузі оборони зі Сполученими Штатами Америки. Договір винятковий — Фінляндія планує дозволити присутність військ іншої країни на довгостроковій основі.
23 лютого міністр енергетики Денис Шмигаль під час презентації п’ятої оцінки завданих збитків і потреб у відновленні України (RDNA5) заявив, що нині загальна потреба у відновленні та модернізації енергетичного сектору на наступні десять років становить $90,6 млрд.
Колишній головнокомандувач ЗСУ, а нині посол України у Великій Британії Валерій Залужний заявив, що класична модель мобілізації більше не відповідає реаліям сучасного поля бою, як це продемонструвала повномасштабна війна.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський різко відреагував на заяви Будапешта про намір заблокувати фінансову допомогу Україні. Йдеться про позицію Угорщини щодо кредиту ЄС у розмірі 90 мільярдів євро та вимогу відновити роботу нафтопроводу “Дружба”.
Напередодні четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну на будівлі посольства РФ у Сеулі з’явився великий банер із написом “Победа будет за нами”. Уряд Південної Кореї звернувся до російської сторони з вимогою прибрати його, однак у посольстві відмовилися це зробити.
Триває 1461-ша доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) сягнули понад 1,2 млн осіб.