Франція планує створити балістичну ракету з дальністю у 1000 км – ЗМІ

Джерело: Challenges

У Франції розглядають можливість розробки балістичної ракети наземного базування з радіусом дії до 1000 кілометрів. Це питання обговорюється між командуванням Збройних сил Франції та Генеральним директоратом з озброєння.

Ініціатива пов’язана з аналізом ефективності балістичних ракет, котрі Росія застосовує під час війни проти України. Видання згадує російський удар по Дніпру ракетою “Орєшник”, яку через високу швидкість “майже неможливо перехопити”.

За оцінками аналітиків Defense Express, дальність у 1000 кілометрів дозволить новим ракетам, запущеним з країн Балтії, досягати цілей у Москві та Нижньому Новгороді. При заявленій дальності ракета ймовірно буде компактною, що зменшить витрати на її розробку та виробництво, забезпечуючи можливість масового виготовлення.

Розробка нової балістичної ракети у Франції обговорюється на тлі загальної активізації європейських країн у сфері ракетних озброєнь. У липні 2024 року Франція, Німеччина, Італія та Польща ініціювали проект створення нової крилатої ракети ELSA з дальністю до 2000 кілометрів. Згодом до проекту долучилися Велика Британія та Швеція. Тоді повідомляли, що перший проект нового типу має з’явитися вже до кінця 2024 року.

19 листопада, отримавши дозвіл від Білого дому, Україна знищила військовий склад у Брянській області РФ за допомогою американських ATACMS. Вже 21 листопада ЗСУ використали ракети британські Storm Shadow для удару по командному пункту російського угруповання “Север” на Курщині. Згодом РФ вдаоила по Дніпру. усвоєму зверненні очільник Кремля Володимир Путін заявив, що під час ранкової атаки на Дніпро 21 листопада росіяни застосували ракету середньої дальності “Орєшнік”.

Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що Україна має право використовувати ракети SCALP для ударів по російських цілях, наголосивши, що Захід не повинен встановлювати “червоних ліній” у підтримці Києва. Він також не виключив можливості відправки французьких військ на допомогу Україні. Також президент Естонії Алар Каріс заявив, що союзники по НАТО повинні зробити більше, щоб допомогти захистити Україну, перетнувши всі так звані “червоні лінії”.

Окрім того, 26 листопада Парламентська асамблея НАТО ухвалила резолюцію, котра підтримує право України завдавати ударів по військових об’єктах на території Росії. Учасники асамблеї також закликали передати Україні ракети середньої дальності з радіусом дії від 1000 до 5500 кілометрів.

Читайте також: The Guardian: «Червоні лінії» Путіна – лише слова, РФ – не така сильна, як вважають

  • 26 листопада Рада НАТО-Україна на рівні послів обговорила безпекову ситуацію після запуску Росією по Дніпру експериментальної балістичної ракети середньої дальності.
  • США близькі до угоди про надання Україні далекобійних ракет JASSM, які могли б досягти глибини Росії, однак Києву доведеться зачекати кілька місяців, оскільки США розв’язують стандартні технічні проблеми, заявили представники США.
  • На думку американського військового кореспондента Девіда Акса, російські ядерні погрози можна сприймати як “порожній блеф”, оскільки якщо це не так, тоді ядерний удар був неминучим з 1999 року.
  • Сполучені Штати Америки заздалегідь попередили як Україну, так і союзників про підготовку російськими військами до удару експериментальною ракетою “Орєшнік”.
  • Раніше ми писали, що 24 червня Франція, Німеччина та Польща оголосили про спільні плани щодо закупівлі високоточної зброї великої дальності, з метою заповнити прогалину в європейських арсеналах.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 13 березня. З початку доби відбулося 129 бойових зіткнень.

Служба зовнішньої розвідки України отримала дані про плани Кремля розширили флот танкерів, котрі транспортують нафту під прапором РФ. Відповідне рішення продиктоване дедалі частішими прецедентами затримань танкерів “тіньового флоту” РФ європейськими країнами та США.

12 березня у Бухаресті президенти України та Румунії – Володимир Зеленський і Нікушор Дан – підписали три міждержавні документи. Йдеться про рамкову домовленість щодо співпраці в енергетичній сфері, спільну заяву про виробництво оборонної продукції, а також декларацію про встановлення стратегічного партнерства між Україною та Румунією.

Доходи Росії від експорту нафти у лютому скоротилися до найнижчого рівня з часів повномасштабного вторгнення в Україну. Поки західні санкції обмежують продажі та змушують до більших знижок, Київ, своєю чергоб, продовжує атаки на нафтову інфраструктуру Крелмя, повідомило Міжнародне енергетичне агентство у щомісячному огляді ринку.

У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора 11-го та у ніч на 12 березня підрозділи Сил оборони України завдали серії уражень по військових об’єктах противника.