Франція планує створити балістичну ракету з дальністю у 1000 км – ЗМІ
Джерело: Challenges
У Франції розглядають можливість розробки балістичної ракети наземного базування з радіусом дії до 1000 кілометрів. Це питання обговорюється між командуванням Збройних сил Франції та Генеральним директоратом з озброєння.
Ініціатива пов’язана з аналізом ефективності балістичних ракет, котрі Росія застосовує під час війни проти України. Видання згадує російський удар по Дніпру ракетою “Орєшник”, яку через високу швидкість “майже неможливо перехопити”.
За оцінками аналітиків Defense Express, дальність у 1000 кілометрів дозволить новим ракетам, запущеним з країн Балтії, досягати цілей у Москві та Нижньому Новгороді. При заявленій дальності ракета ймовірно буде компактною, що зменшить витрати на її розробку та виробництво, забезпечуючи можливість масового виготовлення.
Розробка нової балістичної ракети у Франції обговорюється на тлі загальної активізації європейських країн у сфері ракетних озброєнь. У липні 2024 року Франція, Німеччина, Італія та Польща ініціювали проект створення нової крилатої ракети ELSA з дальністю до 2000 кілометрів. Згодом до проекту долучилися Велика Британія та Швеція. Тоді повідомляли, що перший проект нового типу має з’явитися вже до кінця 2024 року.
19 листопада, отримавши дозвіл від Білого дому, Україна знищила військовий склад у Брянській області РФ за допомогою американських ATACMS. Вже 21 листопада ЗСУ використали ракети британські Storm Shadow для удару по командному пункту російського угруповання “Север” на Курщині. Згодом РФ вдаоила по Дніпру. усвоєму зверненні очільник Кремля Володимир Путін заявив, що під час ранкової атаки на Дніпро 21 листопада росіяни застосували ракету середньої дальності “Орєшнік”.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що Україна має право використовувати ракети SCALP для ударів по російських цілях, наголосивши, що Захід не повинен встановлювати “червоних ліній” у підтримці Києва. Він також не виключив можливості відправки французьких військ на допомогу Україні. Також президент Естонії Алар Каріс заявив, що союзники по НАТО повинні зробити більше, щоб допомогти захистити Україну, перетнувши всі так звані “червоні лінії”.
Окрім того, 26 листопада Парламентська асамблея НАТО ухвалила резолюцію, котра підтримує право України завдавати ударів по військових об’єктах на території Росії. Учасники асамблеї також закликали передати Україні ракети середньої дальності з радіусом дії від 1000 до 5500 кілометрів.
Читайте також: The Guardian: «Червоні лінії» Путіна – лише слова, РФ – не така сильна, як вважають
- 26 листопада Рада НАТО-Україна на рівні послів обговорила безпекову ситуацію після запуску Росією по Дніпру експериментальної балістичної ракети середньої дальності.
- США близькі до угоди про надання Україні далекобійних ракет JASSM, які могли б досягти глибини Росії, однак Києву доведеться зачекати кілька місяців, оскільки США розв’язують стандартні технічні проблеми, заявили представники США.
- На думку американського військового кореспондента Девіда Акса, російські ядерні погрози можна сприймати як “порожній блеф”, оскільки якщо це не так, тоді ядерний удар був неминучим з 1999 року.
- Сполучені Штати Америки заздалегідь попередили як Україну, так і союзників про підготовку російськими військами до удару експериментальною ракетою “Орєшнік”.
- Раніше ми писали, що 24 червня Франція, Німеччина та Польща оголосили про спільні плани щодо закупівлі високоточної зброї великої дальності, з метою заповнити прогалину в європейських арсеналах.
Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.
Міністерство оборони Росії починає економити будівельні матеріали та папір через проблеми з бюджетом. Як повідомив джерело, близьке до міністерства, мова про впровадження інструментів “ощадливого управління”, адаптованих під армію РФ.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 22 жовтня повідомила, що уряд вже виділив понад 700 мільйонів гривень на ремонт доріг у прифронтових Сумській і Харківській областях, а також на Полтавщині.
Станом на вечір 22 жовтня у Харкові збільшилася кількість постраждалих внаслідок російської атаки на дитсадок, повідомив міський голова Ігор Терехов. Серед поранених – п’ятирічна дитина.
У різних регіонах РФ масово переносять строки ремонтів інфраструктурних об’єктів – від доріг до інтернет-кабелів та освітніх закладів. Причиною затримок офіційно називають нестачу фінансування, проблеми з постачанням матеріалів та техніки. Реальна причина – перенаправлення державних коштів на продовження війни проти України.