Генерал Бундесверу: Німеччина має бути готова до війни з РФ через п’ять років
Джерело: Карстен Брейер в інтерв’ю Welt am Sonntag
Брейер наголосив, що Німеччині слід бути готовою до війни вже через п’ять років. Підвищення боєздатності до рівня вимог воєнного часу означає не лише готовність особового складу та матеріальне постачання, а й необхідність змін у менталітеті суспільства та самих німецьких військових.
Вперше після закінчення холодної війни Євросоюз зіштовхнулася із загрозою можливої війни ззовні. Аналітики бачать “військову загрозу з боку Росією”, це не означає, що війна буде, наголосив експерт.
Брейер зазначив, що у діях Путіна бачить намір розширити війну за межі України. Про це свідчить те, що він пише і говорить, а також щодо його дій в Україні.
Тож розміщення у сусідній з РФ Литві бригади бундесверу на постійній основі надсилає одразу кілька важливих сигналів.
Сигнал Москві: “Ми налаштовані серйозно і підтримуємо наших союзників щодо НАТО”. Сигнал Вільнюсу: “ми стоїмо з вами пліч-о-пліч, на нас можна покластися”. Сигнал населенню ФРН: “Ми повертаємо іншим щось із отриманого від союзників під час холодної війни, а саме – військовий захист, який ми змогли використати не лише для економічного розвитку нашої країни”, – пояснив Брейер.
Зауважимо, Німеччина відправить тисячі своїх військових до російського кордону. Міністр оборони ФРН Борис Пісторіус порівняв “історичну” угоду із розміщенням союзних військ у Західній Німеччині, які направили для захисту Західної Європи у разі нападу СРСР під час холодної війни.
Також стало відомо, що Північноатлантичний альянс тимчасово розгорне літаки електронної розвідки та спостереження у Шяуляї, Литва.
З 2025 року Німеччина триматиме 35 тисяч військовослужбовців у стані підвищеної чи високої бойової готовності для реалізації нової стратегії стримування та оборони НАТО, заявив міністр оборони ФРН Борис Пісторіус у кулуарах зустрічі НАТО у Брюсселі.
Раніше німецькі аналітики наголосили, що через свої імперські амбіції Росія становить найбільшу та найгострішу загрозу для країн НАТО. У разі “заморожування” війни в Україні, Москві знадобиться шість-десять років, щоб відновити свою армію. Протягом цього періоду Німеччина спільно з Альянсом повинні дати можливість своїм Збройним силам боротися з Росією. Тільки так можна буде зменшити ризик наступної війни в Європі.
- 9 листопада 2023 року міністр оборони ФРН Борис Пісторіус заявив, що Німеччина зміцнить свою армію, аби зробити її опорою стримування та колективної оборони в Європі.
- Німеччина розмістить чотири винищувачі Eurofighter в Румунії для підтримки місії НАТО з контролю за повітрям, починаючи з кінця листопада.
- Німеччина та Велика Британія остаточно позбулися енергетичної залежності від РФ.
- Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що країна планує значно збільшити закупівлю боєприпасів у 2024 році.
- Канцлер ФРН Олаф Шольц заявив, що Німеччина витрачатиме 2% свого ВВП на оборону.
23 лютого міністр енергетики Денис Шмигаль під час презентації п’ятої оцінки завданих збитків і потреб у відновленні України (RDNA5) заявив, що нині загальна потреба у відновленні та модернізації енергетичного сектору на наступні десять років становить $90,6 млрд.
Колишній головнокомандувач ЗСУ, а нині посол України у Великій Британії Валерій Залужний заявив, що класична модель мобілізації більше не відповідає реаліям сучасного поля бою, як це продемонструвала повномасштабна війна.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський різко відреагував на заяви Будапешта про намір заблокувати фінансову допомогу Україні. Йдеться про позицію Угорщини щодо кредиту ЄС у розмірі 90 мільярдів євро та вимогу відновити роботу нафтопроводу “Дружба”.
Напередодні четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну на будівлі посольства РФ у Сеулі з’явився великий банер із написом “Победа будет за нами”. Уряд Південної Кореї звернувся до російської сторони з вимогою прибрати його, однак у посольстві відмовилися це зробити.
Триває 1461-ша доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) сягнули понад 1,2 млн осіб.