Гуманітарні та волонтерські організації мають сформувати свій кадровий резерв для майбутньої роботи у деокупованому Криму – Мінреінтеграції

Джерело: Мінреінтеграції.

Міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук наголосила, що гуманітарні та волонтерські організації теж мають сформувати свій кадровий резерв для майбутньої роботи у звільненому від російських загарбників Криму.

За її словами, це питання порушувалося на вчорашній нараді під головуванням президента України Володимира Зеленського. На ній обговорювалися деокупаційні кроки для Криму: безпекові, економічні, соціальні, гуманітарні. Особлива увага – формуванню кадрового резерву.

Міністерка повідомила, що зараз цей процес триває. В українських вишах триває програма перекваліфікації державних службовців категорій “А” і “Б” для роботи в органах місцевої влади. З вересня стартує наступна програма.

“Процес формування кадрового резерву загалом триває динамічно. За результатами наради у Президента, хочу звернутися до гуманітарних і волонтерських організацій. Аби вони також почали формувати свої кадрові резерви. Це мають бути люди, готові поїхати на звільнені території для виконання гуманітарної роботи”, – резюмувала Ірина Верещук.

Раніше у Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій закликали громадян долучатися до створення резерву працівників державних органів для роботи на деокупованих територіях України, зокрема працівників освітньої та медичної галузей.

Так, на платформі reserve.nads.gov.ua кожен охочий може заповнити анкету й стати частиною кадрового резерву.

Повідомляється, що за перший тиждень зареєструвалося майже 350 осіб, і цифра постійно зростає.

Голова Нацагентства з питань державної служби Наталія Алюшина зауважила, що громадяни можуть самостійно обрати регіон. Нині майже 80% із них обирають Крим, однак, зазначають й інші області: Запорізьку, Донецьку і Луганську.

Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець наголосив, що Україна повинна змінити підхід до евакуації цивільного населення.

Російська компанія “Лукойл” оголосила форс-мажор на своєму нафтовому родовищі в Іраку “West Qurna-2”, що стало став найбільшим наслідком санкцій, запроваджених минулого місяця проти у межах ініціативи президента США Дональда Трампа щодо припинення війни РФ проти України.

Внаслідок нічної атаки Росії на енергетичну інфраструктуру 8 листопада українська енергосистема втратила щонайменше один гігават потужностей.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що американська сторона перед серпневим самітом на Алясці нібито пообіцяла, що український президент Володимир Зеленський “не перешкоджатиме досягненню миру”.

Уряд Малаві розпочав розслідування після повідомлень про те, що молодих жінок із країни обманом завербували для роботи на російських військово-промислових об’єктах, зокрема у виробництві безпілотників типу “Шахед”.