Харківська ОВА позбавляє фінансування театр ім. Т. Г. Шевченка – актори закликали скасувати рішення

Джерело: пресслужба Європейської Солідарності

Від 14 липня Департамент культури та туризму Харківської обласної державної адміністрації призупинив дії трудового договору з колективом Харківського державного театру ім. Т. Г. Шевченка. Актори закликають скасувати рішення, партійці від “ЄС” підтримали колектив театру, наголошуючи, що підтримка культури важлива у час повномасштабної війни.

Минулого року “Березіль” святкував 100 років з дня заснування, проте, зазначили у партії “ЄС”, сьогодні актори та режисери театру отримують листи від дирекції театру за погодженням з Департаментом культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації про призупинення дії трудових договорів, а відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат покладають на державу агресора.

Відповідний лист опублікував на своїй сторінці у Facebook артист вищої категорії Харківського академічного українського драматичного театру ім. Т. Шевченка Сергій Гусєв.

Джерело: Сергій Гусєв

Спершу невідомо скільки часу в Харківській обласній раді точилися дискусії з перейменування тоді ще Харківського академічного драматичного театру ім. О. С. Пушкіна. Якщо тоді тривала велика кількість обговорень, голосувань, то тепер залишити без зарплатні у час війни увесь акторський склад театру “Березіль”, на думку влади, не потребує жодних дискусій, – зауважили партійці “ЄС”.

Депутати закликали повернути роботу і діяльність акторам та режисерам Харківського академічного українського драматичного театру ім. Т. Шевченка.

Харківський волонтер, співзасновник Благодійної організації “Благодійний фонд Сергія Жадана”, депутат Харківської міськради від “ЄС” Олег Абрамичев у Facebook нагадав, що “спочатку військова адміністрація забороняє проводити будь-які заходи в театрах, чим паралізує роботу закладів культури та їх колективів”. А вже зараз, за словами депутата, посилаючись на воєнний стан, призупиняє трудовий договір з працівниками театру, себто акторами та режисерами.

В той час, коли потрібно навпаки підіймати українську культуру в місті, про яку ніхто не дбав всі роки незалежності. А це “Березіль”, основа нового українського театру. Рік тому ми мали відзначати 100 років йому, якби не свині. Повномасштабний напад позбавив можливості працювати перші місяці, але колектив знайшов сили, зібрався і ставив вистави в інших містах. І навіть спромоглися виїжджати за кордон, самостійно знаходивши на це кошти. А зараз роботу паралізує влада, – пояснив волонтер.

Він закликав повернути роботу і діяльність акторам та режисерам, наголосивши, що культура – це важливо.

Довідка. “Березіль” — український театр-студія, заснований Лесем Курбасом у 1922 році у Києві. В 1926 році його було переміщено до Харкова, де він зайняв приміщення, яке до цього належало театру імені І. Франка під керівництвом Гната Юри. Нині назву “Березіль” має мала сцена Харківського Українського академічного Драматичного Театру імені Т. Г. Шевченка.

Лесь Курбас запропонував українцям новий театр, який назвав філософським. Цей театр примушував думати — і це в умовах, коли “совєтські” переможці давали народу красиву картинку, закликаючи вірити в неї.

“Березіль” не опускався до примітивного рівня, він вів публіку за собою, сміливо і водночас доступно ставлячи елітарні твори. Навіть якщо цензура вимагала революційних тем, Курбас ставив не примітивні агітки, а класичні твори. Наприклад, на тему селянської війни він поставив п’єсу Проспера Меріме “Жакерія”.

У 1930 році “Березіль” поставив сміливу п’єсу Миколи Куліша “97”, в якій йдеться про трагедію українського села.

Центральною темою вистави є голод. Тут потрібно згадати, що Голодомор фактично почався не в 1932 році, а раніше, а наслідки вже були кричущі в 1932 — 33-му.

Вистава “97” була і як попередження, і як свідчення того, що бачили інші — хто хотів бачити. У Харкові знали про трагедію голоду.

Звичайно, така діяльність Курбаса не могла сподобатися владі. До певного періоду йому дали фору, але в 30-х посипалися звинувачення в буржуазності, формалізмі, націоналізмі та інших «ізмах». А слово «експресіонізм» стало тоді мало не лайкою.

В історію українського театру назавжди ввійшли сценічні образи, створені у “Березолі” — Ґонти, Вершиніна у виконанні І. Мар’яненка; Гіґґінса, Дударя, Кришки у виконанні А. Бучми; Побєдоносцева, Малоштана у виконанні М. Крушельницького; Васьки Окорока у виконанні О. Сердюка; Седі, Маклени у виконанні Н. Ужвій; Катрі-комуністки, Оксани у виконанні В. Чистякової.

На території Межигір’я було проведено інвентаризацію, активи стягнуто рішенням ВАКС у дохід держави. Найголовніше – напрацьовано проєкт закону про створення парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення “Межигір’я”.
13 липня регулятор дозволив заміну герба СРСР на Тризуб на щиті “Батьківщини-матері”. Рішення ухвалила Державна інспекція архітектури та містобудування України.
У Києві архітектори затвердили шрифти, які будуть використані на колійних стінах двох перейменованих станцій столичного метрополітену.
Київська міська рада наклала мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту на території столиці.

Громадська організація “Справа Громад” оголосила про розіграш оригіналу малюнка “Ми і є фортифікації”, створеного художником-аніматором Fill Feaouill. Кошти, зібрані під час благодійної лотереї, підуть на закупівлю нових екскаваторів для потреб оборони. Ініціативу підтримав п’ятий президент України, лідер партії “Європейська Солідарність” Петро Порошенко, який особисто фінансує постачання техніки для будівництва фортифікаційних споруд.