«Ідеальний шторм»: Росія перебуває на межі масштабної банківської кризи

Джерело: Bloomberg

Російська банківська система може постати перед повноцінною кризою протягом наступних 12 місяців через заборгованість платежів за кредитами.

За словами джерел, сукупний обсяг проблемних кредитів оцінюється у трильйони рублів. Зокрема, зростає кількість як корпоративних, так і роздрібних позичальників, котрі не можуть обслуговувати борги через високі відсоткові ставки.

Тоді як офіційна статистика Центробанку РФ, за оцінками Bloomberg, не відображає реального масштабу проблеми. Наприкінці квітня частка проблемної заборгованості юридичних осіб становила 4%, а фізичних – 5,5%. Однак ці дані занижені, позаяк багато позичальників відтерміновують платежі, тому формально не вважаються проблемними, хоча за фактом не дотримуються графіка погашень.

Серед галузей, що вже постають перед труднощами, джерела називають будівництво, промисловість та навіть військовий сектор. Якщо ситуація не зміниться, ризик системної боргової кризи у 2025 році зросте, зазначає агентство.

На проблеми у банківському секторі вже вказують і публічно. Зокрема глава “Сбєрбанку” Герман Греф на Петербурзькому міжнародному економічному форумі назвав ситуацію в економіці РФ “ідеальним штормом”. Тоді як керівник ВТБ Андрій Костін заявив, що “багато компаній не мають виручки для обслуговування кредитів і змушені брати нові позики, аби сплачувати відсотки”.

З початку повномасштабної війни російські банки надали компаніям кредитів на 34 трлн рублів – це майже 17% ВВП РФ. На 1 червня загальний борг бізнесу перед банківською системою досяг 86,2 трлн рублів, що на 65% більше проти початку 2022 року.

Близько половини боргу припадає на 78 найбільших компаній. За даними Центробанку РФ, кожна шоста з них витрачає щонайменше третину прибутку до оподаткування на сплату відсотків, водночас 8% боргу залишається у компаній, які не заробляють навіть на відсоткові виплати.

Президент Володимир Зеленський провів зустріч із представниками американського аналітичного центру Hudson Institute, під час якої поінформував їх про наслідки останніх російських обстрілів України.

Україна ініціює засідання Ради Безпеки ООН через останню масовану атаку на Київ у ніч на 14 травня. Відповідне доручення дав глава МЗС Андрій Сибіга.

Російська атака 14 травня спричинила лісові пожежі у Чорнобильській зоні.

14 травня глава МЗС Андрій Сибіга привітав рішення Швейцарії приєднатися до Розширеної часткової угоди про Спеціальний трибунал із розслідування злочину агресії Росії проти України. Країна повідомила про це Раду Європи.

14 травня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Росія здійснила одну з найтриваліших і найінтенсивніших атак проти України, “знущаючись” із дипломатичних зусиль щодо припинення війни.