Іран активізував дипломатичні зусилля через побоювання масштабів атаки Ізраїлю

Джерело: CNN

Іран терміново активізував дипломатичні зусилля, аби запобігти масштабній атаці Ізраїля, яку той готує у відповідь на масований ракетний обстріл на початку жовтня.

Уряд Ірану дуже нервує щодо анонсованої ізраїльської атаки, відтак вирішив прибігти до дипломатії з країнами Близького Сходу. Тегеран хоче зрозуміти, чи зможуть вони добитись менш масштабної атаки або ж, якщо це не вдасться, чи погодяться вони захистити Іран, повідомили джерела CNN.

Занепокоєність Ірану виникла через невпевненість, що США переконають Ізраїль не атакувати ядерні та нафтові об’єкти, а також тому, що за останні тижні Ізраїль значно ослабив ліванську Хезболлу, яку активно підтримував Тегеран.

США спілкуються з Ізраїлем щодо їхньої відповіді на масований іранський обстріл 1 жовтня і публічно дали зрозуміти, що проти атак по ядерних чи нафтових об’єктах Ірану. Президент США Джо Байден навіть провів розмову з прем’єр-міністром Ізраїля Біньяміном Нетаньягу. Це була їхня перша розмова за останні два місяці.

Союзники США у Персидській затоці, зокрема ОАЕ, Бахрейн та Катар, також висловили занепокоєність щодо ймовірних ударів Ізраїлю по нафтових об’єктах, посилаючись на те, що матиме негативні економічні наслідки для всього регіону.

Головне занепокоєння полягає у тому, що вплив США на Ізраїль, здається, невпинно слабшає протягом останнього року. Зокрема Ізраїль вперто ігнорує заклики США до стриманості у Лівані.

Ізраїль також не консультувався зі США щодо своєї спецоперації з пейджерами та раціями, якими користувались бойовики Хезболли та перед вбивством лідера угруповання Хасана Насралли.

Ізраїльський посадовець на умовах анонімності повідомив CNN, що станом на 11 жовтня кабінет безпеки ще не вирішив, як діяти далі.

Американський посадовець сказав, що “насправді ми не знаємо, голосували вони чи ні”, висловивши скептицизм щодо прозорості того, що Ізраїль повідомляє США. Він додав, що адміністрація Байдена не може “занадто довіряти махінаціям” ізраїльського уряду.

За даними CNN, ще минулого тижня Ізраїль не давав жодних гарантій, шо утримається від атак по ядерних об’єктах Ірану.

Ізраїль десятиліттями планував ці атаки, а два роки тому імітував удари по ядерних об’єктах Ірану у межах військових навчань. Ізраїль також підозрюють у вбивстві іранських атомних вчених останніми роками та кібератаках на ядерні об’єкти Ірану.

Цього тижня міністр оборони Ізраїлю Йоав Галлант сказав, що відповідь на атаку Ірану буде.

“Наш удар буде потужним, точним та, перш за все, несподіваним. Вони не зрозуміють, що сталось і як це сталось”, – сказав він.

Країни Персидської затоки намагаються залишатись осторонь конфлікту, розповів арабський дипломат. Хоча Іран пригрозив країнам, які допомагатимуть Ізраїлю, малоймовірно, що хтось з країн Персидської затоки відкрито стане на захист Ірану у випадку ізраїльської атаки.

Водночас Саудівська Аравія, ОАЕ та Катар вже сказали США та Ірану, що не дозволять Ізраїлю використати свій повітряний простір для атаки.

США не вірять, що Іран хоче повномасштабної війни з Ізраїлем, а глава МЗС Ірану цього тижня заявив, що Нетаньягу єдиний, хто хоче війни. Водночас Сполучені Штати через свої таємні канали просять Тегеран ретельно перевірити, як вони відповідатимуть у випадку атаки Ізраїля.

Катар є посередником між Іраном та США: він постійно спілкується з іранцями і передає їхні повідомлення Вашингтону. При цьому у США сказали, що не знають, як Іран зреагує на атаку.

Головні особи Ірану матимуть різну думку щодо того, як відповісти Ізраїлю і чи потрібно це взагалі. Все залежатиме від того, якою буде атака Ізраїля, вважають у США.

За словами арабського дипломата, Іран найбільше сподівається на допомогу від Саудівської Аравії та її впливу на Вашингтон щодо запобігання ізраїльскої атаки.

Троє суддів Міжнародного кримінального суду подали позов проти Дональда Трампа та його адміністрації через санкції, запроваджені проти них минулого року. Вони стверджують, що обмеження були незаконними й мали на меті покарати суддів за їхні рішення.

Канадсько-бельгійський електронний музикант Apashe оголосив про повернення до Києва з концертом 28 серпня. Артист заявив, що давно хотів знову виступити в Україні, а свій гонорар передасть фонду Children of Heroes.

“Рада миру” щодо Гази, створена за ініціативою Дональда Трампа, збереться 30 червня на Кіпрі, щоб обговорити подальшу стратегію. За словами посадовців, робота структури сповільнилася через війну з Іраном, проблеми з фінансуванням і невизначеність щодо її міжнародного статусу.

Міністр оборони Ізраїлю Ісраель Кац заявив, що США наразі не вимагають від Тель-Авіва виведення військ із південного Лівану. Така заява пролунала на тлі переговорів у Вашингтоні, де Ліван наполягає на поверненні контролю над своїми південними територіями.

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна продовжує відповідати на російські атаки по містах і селах ударами по об’єктах, які забезпечують війну РФ. За його словами, українські сили вже уражають арсенали, виробництва, логістику, енергетичні й комунікаційні об’єкти ворога.