Іран активізував дипломатичні зусилля через побоювання масштабів атаки Ізраїлю
Джерело: CNN
Іран терміново активізував дипломатичні зусилля, аби запобігти масштабній атаці Ізраїля, яку той готує у відповідь на масований ракетний обстріл на початку жовтня.
Уряд Ірану дуже нервує щодо анонсованої ізраїльської атаки, відтак вирішив прибігти до дипломатії з країнами Близького Сходу. Тегеран хоче зрозуміти, чи зможуть вони добитись менш масштабної атаки або ж, якщо це не вдасться, чи погодяться вони захистити Іран, повідомили джерела CNN.
Занепокоєність Ірану виникла через невпевненість, що США переконають Ізраїль не атакувати ядерні та нафтові об’єкти, а також тому, що за останні тижні Ізраїль значно ослабив ліванську Хезболлу, яку активно підтримував Тегеран.
США спілкуються з Ізраїлем щодо їхньої відповіді на масований іранський обстріл 1 жовтня і публічно дали зрозуміти, що проти атак по ядерних чи нафтових об’єктах Ірану. Президент США Джо Байден навіть провів розмову з прем’єр-міністром Ізраїля Біньяміном Нетаньягу. Це була їхня перша розмова за останні два місяці.
Союзники США у Персидській затоці, зокрема ОАЕ, Бахрейн та Катар, також висловили занепокоєність щодо ймовірних ударів Ізраїлю по нафтових об’єктах, посилаючись на те, що матиме негативні економічні наслідки для всього регіону.
Головне занепокоєння полягає у тому, що вплив США на Ізраїль, здається, невпинно слабшає протягом останнього року. Зокрема Ізраїль вперто ігнорує заклики США до стриманості у Лівані.
Ізраїль також не консультувався зі США щодо своєї спецоперації з пейджерами та раціями, якими користувались бойовики Хезболли та перед вбивством лідера угруповання Хасана Насралли.
Ізраїльський посадовець на умовах анонімності повідомив CNN, що станом на 11 жовтня кабінет безпеки ще не вирішив, як діяти далі.
Американський посадовець сказав, що “насправді ми не знаємо, голосували вони чи ні”, висловивши скептицизм щодо прозорості того, що Ізраїль повідомляє США. Він додав, що адміністрація Байдена не може “занадто довіряти махінаціям” ізраїльського уряду.
За даними CNN, ще минулого тижня Ізраїль не давав жодних гарантій, шо утримається від атак по ядерних об’єктах Ірану.
Ізраїль десятиліттями планував ці атаки, а два роки тому імітував удари по ядерних об’єктах Ірану у межах військових навчань. Ізраїль також підозрюють у вбивстві іранських атомних вчених останніми роками та кібератаках на ядерні об’єкти Ірану.
Цього тижня міністр оборони Ізраїлю Йоав Галлант сказав, що відповідь на атаку Ірану буде.
“Наш удар буде потужним, точним та, перш за все, несподіваним. Вони не зрозуміють, що сталось і як це сталось”, – сказав він.
Країни Персидської затоки намагаються залишатись осторонь конфлікту, розповів арабський дипломат. Хоча Іран пригрозив країнам, які допомагатимуть Ізраїлю, малоймовірно, що хтось з країн Персидської затоки відкрито стане на захист Ірану у випадку ізраїльської атаки.
Водночас Саудівська Аравія, ОАЕ та Катар вже сказали США та Ірану, що не дозволять Ізраїлю використати свій повітряний простір для атаки.
США не вірять, що Іран хоче повномасштабної війни з Ізраїлем, а глава МЗС Ірану цього тижня заявив, що Нетаньягу єдиний, хто хоче війни. Водночас Сполучені Штати через свої таємні канали просять Тегеран ретельно перевірити, як вони відповідатимуть у випадку атаки Ізраїля.
Катар є посередником між Іраном та США: він постійно спілкується з іранцями і передає їхні повідомлення Вашингтону. При цьому у США сказали, що не знають, як Іран зреагує на атаку.
Головні особи Ірану матимуть різну думку щодо того, як відповісти Ізраїлю і чи потрібно це взагалі. Все залежатиме від того, якою буде атака Ізраїля, вважають у США.
За словами арабського дипломата, Іран найбільше сподівається на допомогу від Саудівської Аравії та її впливу на Вашингтон щодо запобігання ізраїльскої атаки.
- Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу прокоментував масований ракетний обстріл з боку Ірану, пообіцявши помститись. У Тегерані вже зреагували, пригрозивши новими атаками.
- Дональд Трамп, колишній президент США, а нині кандидат від Республіканської партії, вважає, що Ізраїль має атакувати іранські ядерні об’єкти у відповідь на запуск балістичних ракет з Ірану.
Щонайменше семеро людей загинули, а ще 23 вважаються зниклими після перекидання пасажирського порома FILOJET біля узбережжя Північного Кіпру. На борту перебували 259 пасажирів і вісім членів екіпажу, 237 людей вдалося врятувати.
Дослідники Мюнхенського технічного університету (TUM) дійшли висновку, що електромобілі в середньому скорочують викиди CO₂ порівняно з автомобілями з двигунами внутрішнього згоряння лише на 41% і не є повністю “безвуглецевими”.
Пентагон планує отримати пасивну частку у 35% у приватній компанії, котра володіє правами на видобуток нафти у Венесуелі. Це означає незвичне розширення ролі американського уряду — від сприяння енергетичним інвестиціям до прямого володіння часткою в нафтовому проєкті.
Українська журналістка Ірина Ромалійська розповіла деталі свого звільнення з телеканалу “Настоящєє врємя”, медіа-проєкту “Радіо Свобода” та “Голосу Америки”. Скорочення, за її словами, стало результатом багаторічного конфлікту довкола редакційної політики медіа.
30 серпня телескоп NASA вартістю 4,3 мільярда доларів запустили у космос. Протягом наступних п’яти-десяти років Nancy Grace Roman Space Telescope досліджуватиме найзагадковіші явища у Всесвіті.