Іран активізував дипломатичні зусилля через побоювання масштабів атаки Ізраїлю
Джерело: CNN
Іран терміново активізував дипломатичні зусилля, аби запобігти масштабній атаці Ізраїля, яку той готує у відповідь на масований ракетний обстріл на початку жовтня.
Уряд Ірану дуже нервує щодо анонсованої ізраїльської атаки, відтак вирішив прибігти до дипломатії з країнами Близького Сходу. Тегеран хоче зрозуміти, чи зможуть вони добитись менш масштабної атаки або ж, якщо це не вдасться, чи погодяться вони захистити Іран, повідомили джерела CNN.
Занепокоєність Ірану виникла через невпевненість, що США переконають Ізраїль не атакувати ядерні та нафтові об’єкти, а також тому, що за останні тижні Ізраїль значно ослабив ліванську Хезболлу, яку активно підтримував Тегеран.
США спілкуються з Ізраїлем щодо їхньої відповіді на масований іранський обстріл 1 жовтня і публічно дали зрозуміти, що проти атак по ядерних чи нафтових об’єктах Ірану. Президент США Джо Байден навіть провів розмову з прем’єр-міністром Ізраїля Біньяміном Нетаньягу. Це була їхня перша розмова за останні два місяці.
Союзники США у Персидській затоці, зокрема ОАЕ, Бахрейн та Катар, також висловили занепокоєність щодо ймовірних ударів Ізраїлю по нафтових об’єктах, посилаючись на те, що матиме негативні економічні наслідки для всього регіону.
Головне занепокоєння полягає у тому, що вплив США на Ізраїль, здається, невпинно слабшає протягом останнього року. Зокрема Ізраїль вперто ігнорує заклики США до стриманості у Лівані.
Ізраїль також не консультувався зі США щодо своєї спецоперації з пейджерами та раціями, якими користувались бойовики Хезболли та перед вбивством лідера угруповання Хасана Насралли.
Ізраїльський посадовець на умовах анонімності повідомив CNN, що станом на 11 жовтня кабінет безпеки ще не вирішив, як діяти далі.
Американський посадовець сказав, що “насправді ми не знаємо, голосували вони чи ні”, висловивши скептицизм щодо прозорості того, що Ізраїль повідомляє США. Він додав, що адміністрація Байдена не може “занадто довіряти махінаціям” ізраїльського уряду.
За даними CNN, ще минулого тижня Ізраїль не давав жодних гарантій, шо утримається від атак по ядерних об’єктах Ірану.
Ізраїль десятиліттями планував ці атаки, а два роки тому імітував удари по ядерних об’єктах Ірану у межах військових навчань. Ізраїль також підозрюють у вбивстві іранських атомних вчених останніми роками та кібератаках на ядерні об’єкти Ірану.
Цього тижня міністр оборони Ізраїлю Йоав Галлант сказав, що відповідь на атаку Ірану буде.
“Наш удар буде потужним, точним та, перш за все, несподіваним. Вони не зрозуміють, що сталось і як це сталось”, – сказав він.
Країни Персидської затоки намагаються залишатись осторонь конфлікту, розповів арабський дипломат. Хоча Іран пригрозив країнам, які допомагатимуть Ізраїлю, малоймовірно, що хтось з країн Персидської затоки відкрито стане на захист Ірану у випадку ізраїльської атаки.
Водночас Саудівська Аравія, ОАЕ та Катар вже сказали США та Ірану, що не дозволять Ізраїлю використати свій повітряний простір для атаки.
США не вірять, що Іран хоче повномасштабної війни з Ізраїлем, а глава МЗС Ірану цього тижня заявив, що Нетаньягу єдиний, хто хоче війни. Водночас Сполучені Штати через свої таємні канали просять Тегеран ретельно перевірити, як вони відповідатимуть у випадку атаки Ізраїля.
Катар є посередником між Іраном та США: він постійно спілкується з іранцями і передає їхні повідомлення Вашингтону. При цьому у США сказали, що не знають, як Іран зреагує на атаку.
Головні особи Ірану матимуть різну думку щодо того, як відповісти Ізраїлю і чи потрібно це взагалі. Все залежатиме від того, якою буде атака Ізраїля, вважають у США.
За словами арабського дипломата, Іран найбільше сподівається на допомогу від Саудівської Аравії та її впливу на Вашингтон щодо запобігання ізраїльскої атаки.
- Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу прокоментував масований ракетний обстріл з боку Ірану, пообіцявши помститись. У Тегерані вже зреагували, пригрозивши новими атаками.
- Дональд Трамп, колишній президент США, а нині кандидат від Республіканської партії, вважає, що Ізраїль має атакувати іранські ядерні об’єкти у відповідь на запуск балістичних ракет з Ірану.
4 грудня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду підтвердила арешт майна головної лікарки Хмельницької обласної МСЕК Тетяни Крупи.
Шість провідних новинних медіакомпаній Канади подали позов проти OpenAI через неналежне використання захищених авторським правом матеріалів.
Президент Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні розповів про підготовку санкцій у звʼязку з діями грузинської влади.
Шериф округу Гіллсборо в штаті Флорида Чад Хроністер, якого новообраний президент США Дональд Трамп номінував на керівника Управління боротьби з наркотиками, відмовився від цієї посади, зіславшись на зайнятість.
Постійний представник Росії в ООН Василь Небензя, котрий раніше звинувачував США у створенні “бойових комарів”, вкотре відзначився “гучною” заявою. Під час свого виступу він поскаржився на нібито українську політику “бандеризації”, за його словами, “російськомовних” селищ. Не забув Небензя також і про “нацистські” прапори.