Кабмін виділив 16 млн на блокування російської пропаганди у прикордонні
Джерело: пресслужба Мінекономіки
Уряд виділив 16,1 млн грн для створення та експлуатації системи спеціального телерадіомовлення, яке блокуватиме антиукраїнське мовлення у чотирьох прикордонних областях.
Відповідне розпорядження ухвалили 18 липня на засіданні Кабміну.
Уряд розбудовує розгалужену систему спецмережі телерадіомовлення на прикордонних територіях, яка блокуватиме ворожу пропаганду та забезпечуватиме інформаційну безпеку у ефірному просторі України. Для цього в березні Уряд виділив 137,6 млн грн для дев’яти областей. Сьогодні Уряд додатково виділяє 16,1 млн грн з резервного фонду бюджету для ще чотирьох прикордонних областей, – повідомив заступник міністра економіки Віталій Кіндратів.
Раніше, у березні 2024 року уряд виділив Держспецзв’язку (для Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення) з резервного фонду бюджету 124,4 млн грн для Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської, Чернігівської, Сумської, Харківської, Вінницької та Одеської областей.
Тоді як понад 16 млн грн вже погодили для Донецької, Миколаївської, Херсонської та Запорізької областей.
Зауважується, що необхідне обладнання придбають і поставлять Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення, а також проведуть монтажні та пусконалагоджувальні роботи до кінця 2024 року.
Раніше у Департаменті кіберполіції Національної поліції України розповіли, як не стати жертвою шахраїв й ворожої пропаганди та як перевіряти інформацію.
В умовах кібервійни зловмисники спотворюють новини та факти для досягнення власних цілей. Щоб не стати жертвою пропаганди чи шахраїв, необхідно переконуватися у правдивості інформації. У цьому контексті перевірка фактів або фактчекінг стає незамінним інструментом.
Як використовувати фактчекінг?
Користуйтеся першоджерелами під час перевірки інформації, звіряйтеся з офіційними ресурсами. Не поширюйте відомості, доки не впевнилися у їх правдивості.
Перевіряйте фото та відео на автентичність. Для цього, зокрема, можна скористатись сервісом пошуку зображень Google. Часто дезінформатори та шахраї використовують відредаговані фото для ілюстрації своїх фейкових публікацій.
З’ясуйте, чи не внесено певний ресурс Центром протидії дезінформації чи Службою безпеки України до списку інструментів поширення ворожої дезінформації.
Використовуйте ресурс “Кібер Брама“. Платформа містить практичні рекомендації та інструменти для захисту від кіберзагроз, фейків і дезінформації.
- Витік внутрішніх документів розкрив діяльність Російського державного фонду правового захисту в ЄС. Як стало відомо, фонд, який за заявами європейських спецслужб і аналітиків, фактично є інструментом впливу Кремля, функціонує в 48 країнах Європи та світу.
- Європейський Союз заявив, що зупиняє розповсюдження чотирьох пов’язаних із Росією ЗМІ в ЄС, зокрема “Голосу Європи”, “РИА Новости”, газети “Известия” та “Російської газети”.
- Брюссель планує розпочати розслідування щодо соціальних мереж Facebook та Instagram через стурбованість щодо недостатньої протидії російській дезінформації.
- Упродовж 2023 року Росія витратила 58 мільярдів рублів або; близько пів мільярда доларів на створення пропаганди так званими “некомерційними” організаціями.
4 червня президент Володимир Зеленський оприлюднив відкритий лист до глави Росії Володимира Путіна, у якому заявив про готовність до переговорів щодо завершення війни та припинення вогню.
Президент Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка має дані про наміри Росії продовжувати війну проти України щонайменше до 2028 року та розглядає можливість втягування в конфлікт Білорусі.
4 червня, під час зустрічі з керівниками міжнародних інформаційних агентств, глава РФ Володимир Путін зроби низку суперечливих заяв, зокрема розповідаючи про наступ російських військ по всій лінії фронту, готовність вдарити “Орєшником” по міській інфраструктурі та водночас закликаючи Україну до переговорів “на основі компромісів”.
Єврокомісар із внутрішніх справ Магнус Бруннер заявив, що ініціативу окремих країн ЄС стосовно виключення українських чоловіків призовного віку з переліку осіб з програми тимчасового захисту, підтримує насамперед Україна.
Усі члени Європейського Союзу домовилися розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо відкриття першого кластера у межах процесу вступ до блоку.