Кабмін запровадив «підйомну» допомогу дитині після депортації

Джерело: Мінсоцполітики

Кабінет Міністрів запровадив одноразову допомогу дитині, котра повернулася на підконтрольну територію після депортації, примусового переміщення або з тимчасово окупованих територій.

В уряді пояснили, що 50 тисяч гривень (“підйомна” допомога) дозволять батькам або іншому законному представнику створити належні умови для реінтеграції і адаптації дитини в Україні.

У Мінсоцполітики нагадали, що для повернення дитини складається індивідуальний план. Він охоплює не лише її шлях додому — але і комплекс послуг, які необхідні для її успішної реінтеграції в Україні. Підтримка після повернення — індивідуальна для кожної дитини. План заходів включає три пакети допомоги: короткостроковий, середньостроковий і довгостроковий. Залежно від потреб дитина отримує соціальні, медичні, психологічні, реабілітаційні, юридичні послуги, за відсутності сім’ї — влаштовується в сімейну форму виховання. Необхідну підтримку отримує і родина дитини.

Для отримання допомоги законний представник дитини має звернутися до Державної служби України у справах дітей. Ця допомога не буде враховуватись під час обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї для призначення всіх видів державної соціальної допомоги та житлових субсидій.

Зауважимо, нещодавно Національна рада Австрії на засіданні одностайно проголосувала за резолюцію “Захист і допомога українським дітям”, спрямовану на захист та відновлення прав викрадених Росією українських дітей.

Додамо, у Монреалі відбулася Міністерська конференція з людського виміру Формули миру. Її учасники ухвалили спільне комюніке, яке включає зобов’язання повернути всіх полонених і депортованих українців.

Учасники конференції погодилися посилити співпрацю України з партнерами та міжнародними організаціями, щоб розв’язати гуманітарні питання та забезпечити дотримання Женевських конвенцій.

Один із найважливіших пунктів – пошук довірених країн-посередників для переговорів із РФ щодо повернення українців додому. Також із допомогою посередників запропоновано створити механізми, які дадуть українцям у Росії змогу отримувати консульські послуги.

Міністерка закордонних справ Канади Мелані Жолі назвала країни, що взяли на себе конкретні зобов’язання щодо повернення в Україну депортованих дітей і полонених. Згідно з офіційними даними, за час повномасштабної війни росіяни насильно вивезли з України близько 20 тисяч дітей. Наразі точна кількість депортованих українських дітей невідома.

Раніше британська розвідка повідомила, що станом на сьогодні щонайменше 11 000 українських дітей утримуються у 43 так званих “таборах перевиховання” по всій Росії за тисячі км від дому.

Нещодавно глава Української держави поінформував, що лише документально Україна може підтвердити депортацію 20 тисяч українських дітей, водночас додав, що цифри можуть бути більшими.

Відомо, що до Росії депортовано або примусово переміщено на ТОТ України понад 19,5 тисячі українських дітей.  Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець зазначив, що росіяни продовжують депортувати “все нові й нові групи” дітей з України.

Читайте також: В РФ створили систему «перевиховання» незаконно депортованих українських дітей

4 червня президент Володимир Зеленський оприлюднив відкритий лист до глави Росії Володимира Путіна, у якому заявив про готовність до переговорів щодо завершення війни та припинення вогню.

Президент Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка має дані про наміри Росії продовжувати війну проти України щонайменше до 2028 року та розглядає можливість втягування в конфлікт Білорусі.

4 червня, під час зустрічі з керівниками міжнародних інформаційних агентств, глава РФ Володимир Путін зроби низку суперечливих заяв, зокрема розповідаючи про наступ російських військ по всій лінії фронту, готовність вдарити “Орєшником” по міській інфраструктурі та водночас закликаючи Україну до переговорів “на основі компромісів”.

Єврокомісар із внутрішніх справ Магнус Бруннер заявив, що ініціативу окремих країн ЄС стосовно виключення українських чоловіків призовного віку з переліку осіб з програми тимчасового захисту, підтримує насамперед Україна.

Усі члени Європейського Союзу домовилися розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо відкриття першого кластера у межах процесу вступ до блоку.