Карти ядерної атаки США: оцінка наслідків для Пхеньяна, Москви та Пекіна

Журнал Newsweek дослідив вплив американської ядерної зброї на столиці трьох ключових країн — Північної Кореї, Росії та Китаю.

Дослідження базується на картах, створених істориком ядерних технологій Алексом Веллерстайном, які моделюють наслідки вибуху найпотужнішої бомби США, B-83. Ці оцінки враховують дані про радіус руйнувань, втрати серед населення та травматичні наслідки для виживших.

Потенційні наслідки вибухів:

Пхеньян, Північна Корея: Загибель 1,3 млн людей та 1,1 млн поранених. У зоні легкого ураження вибухом перебуватимуть 3,1 млн мешканців.

Джерело: Newsweek

Москва, Росія: Загибель 1,37 млн людей, поранення — 3,7 млн. У зоні ураження — понад 10 млн осіб.

Джерело: Newsweek

Пекін, Китай: 1,55 млн загиблих, 3,33 млн поранених. У радіусі вибуху — близько 9 млн людей.

Джерело: Newsweek

Радіус вогняної кулі (внутрішнє жовте коло), в якому все буде випаровуватися через інтенсивне тепло, що підійматиметься до мільйонів градусів і площею враження досягне приблизно 4,12 квадратних кілометри. Більш помірний радіус ураження вибухом (внутрішнє сіре коло), що охоплює 175,3 квадратних км вибуху, знищить житлові будинки та, ймовірно, спричинить масові пожежі.

Будь-хто в радіусі 546,5 квадратних кілометрів від вибуху (радіус теплового випромінювання: ширше помаранчеве коло) ризикує отримати опіки третього ступеня по всій шкірі, “часто безболісні, оскільки вони руйнують больові нерви”, що може спричинити серйозні рубці, інвалідність і вимагають ампутації.

У радіусі легкого пошкодження вибухом (ширше сіре коло), 1385,64 квадратних кілометрів від вибуху, слід очікувати, що скляні вікна розіб’ються, що може спричинити травми.

Експерти аналізували повітряний вибух на висоті 3319,3 метра для максимального покриття зони враження. Найбільший вплив спостерігатиметься у центральній зоні вибуху, де все випаровується через температуру, що досягає мільйонів градусів. Навколо цієї зони — великі площі пожеж, сильних вибухових хвиль та термічних уражень.

Ця публікація з’явилася на тлі ескалації міжнародної напруженості: Росія модернізувала свою ядерну доктрину, наголошуючи на “неминучості відплати” у разі агресії проти неї чи її союзників; Україна вперше використала ракети ATACMS для ударів по території Росії; Китай посилює активність навколо Тайваню та має територіальні суперечки в Південно-Китайському морі, що загострює його відносини із США.

Ці події підтверджують прогнози про ймовірність конфлікту між США та великими державами, зокрема Китаєм чи Росією.

  • Аналітики ISW прокоментували чергові заяви президента РФ Володимира Путіна щодо російської ракети “Орєшнік”. Фахівці зауважили, що Путін продовжує вихваляти технічні можливості ракети та погрожує вдарити нею по території України. Та на думку фахівців, ці всі заяви зроблені лише задля того, аби змусити Україну та Захід до самостримання.

Новий фотопроєкт нідерландського фотографа Едді ван Весселя пропонує візуальну хроніку руйнувань, спричинених війною в Україні. У фотокнизі, що вийшла у червні, зібрано майже дві сотні світлин, зроблених упродовж понад трьох років.

У британському виданні The Times вийшла стаття історика Ніла Ферґюсона з гострою критикою західних політиків за лицемірну позицію щодо конфліктів у світі, зокрема – щодо України та Гази.

Фахівці ГУР МО України здобули закриту внутрішню документацію про найновіший підводний човен Росії ― атомну субмарину стратегічного призначення К-555 “Князь Пожарський” проєкту 955А “Борей-а”.

За даними OSINT-проєкту DeepState, у липні Росія окупувала 564 квадратних кілометри, втримуючи темпи наступу на рівні червня.

Російські війська завдали ракетного удару по Миколаєву, внаслідок чого постраждало семеро людей.