Кількість поранених внаслідок удару РФ по Миколаєву зросла до 14
Джерело: Олександр Сєнкевич/Телеграм
Миколаївський міський голова Олександр Сєнкевич повідомив, що внаслідок російського ракетного удару по Миколаєву вже відомо про 14 поранених, серед них четверо неповнолітніх.
Також відомо про трьох загиблих – літню жінку, чоловіка та 12-річного хлопця.
Нагадаємо, що сьогодні, 19 липня, російські війська завдали ракетного удару по Миколаєву.
Пошкоджено дитячий майданчик дитячого садочку у дворі багатоповерхівок. Також вибуховою хвилею та уламками пошкоджено багатоквартирні житлові будинки.
За попередньою інформацією, окупанти вдарили по місту Х-59.
На місці події працюють всі відповідні спецслужби, зокрема прокурори, слідчі СБУ та Нацполіції.
- Президент України Володимир Зеленський прокоментував атаку РФ по Миколаєву і показав наслідки російського ракетного удару.
Україна висловила готовність обмежити чисельність своїх Збройних сил 800 тисячами військовослужбовців заради досягнення миру з Росією в межах мирного плану США, повідомили високопосадовці, близькі до президента Володимира Зеленського. За їхніми словами, серед спірних питань залишаються територіальні положення та гарантії безпеки з боку США.
Американський посадовець заявив, що Україна погодилася на мирну угоду щодо завершення війни з Росією, і залишилося врегулювати лише “незначні деталі”. Водночас президент Володимир Зеленський наголосив, що шлях до мирних домовленостей потребує додаткової роботи.
В Україні вперше відбулася зустріч робочої групи держав-учасниць Коаліції спроможностей з розмінування – міжнародної платформи, яка координує підтримку нашої держави в бойовому та гуманітарному розмінуванні. У заході взяли участь 43 делегати з 14 країн і 4 міжнародних організацій.
25 листопада президент Володимир Зеленський у розмові з главою Фінляндії Александром Стуббом скоординував позиції стосовно мирних зусиль.
Російська влада активно розширює практику конфіскації майна як спосіб швидкого поповнення бюджету на тлі економічної кризи та зростання дефіциту. Якщо раніше конфіскація застосовувалася переважно у справах про корупцію, тепер підстави охоплюють “фейки”, дезертирство, участь у “небажаних організаціях”, диверсії та неправомірний доступ до інформації.