Кількість загиблих внаслідок ракетної атаки на Київ зросла до 27 осіб

Джерело: КМВА

Кількість загиблих внаслідок масованої ракетної атаки на Київ 29 грудня зросла до 27 осіб.

“Рятувальники виявили ще 4 тіла загиблих з-під завалів. Загальна кількість загиблих вже – 27.
Постраждалих – 30 осіб. Пошуково-рятувальна операція триває”, – йдеться в дописі.

Водночас начальник КМВА Сергій Попко нагадав, що сьогодні, 1 січня, в столиці офіційно оголошено День жалоби.

Як повідомляли Букви, 29 грудня війська РФ здійснили наймасованішу повітряну атаку по Україні, випустивши загалом 158 повітряних цілей. Більшість із них вдалось збити.

Спершу, протягом ночі, ворог атакував Україну БпЛА “шахед” з північного та південно-східного напрямку, із подальшим рухом у західному напрямку. Усього зафіксовано 36 ударних БпЛА.

Близько 3:00 ворог підняв у повітря стратегічну авіацію – бомбардувальники Ту-95МС. Усього – 18 літаків, які вийшли на рубежі пуску близько 6:00 і запустили не менше 90 крилатих ракет повітряного базування Х-101/Х-555/Х-55.

З Курської області близько 5:00 ворог застосував дальні бомбардувальники Ту-22М3, які випустили вісім крилатих ракет Х-22/Х-32 в напрямку північних та центральних областей.

Водночас окупанти вдарили по Харкову зенітними керованими ракетами С-300. Загалом ворог випустив щонайменше 14 ракет, які летіли балістичною траєкторією – С-300/С-400/Іскандер-М із тимчасово окупованого Криму, Курської та Бєлгородської областей РФ.

О 6:30 було зафіксовано зліт п’яти винищувачів МіГ-31К, які здійснили пуски п’яти аеробалістичних ракет Х-47М2 “Кинджал” з Астраханської області.

Також із літаків тактичної авіації Су-35 застосовано 4 протирадіолокаційні ракети Х-31П та одну Х-59.

Загалом, за попередніми результатами цієї ночі противник застосував проти України 158 засобів повітряного нападу: ракети різних типів та ударні БпЛА.

Силами та засобами Повітряних Сил, у взаємодії із підрозділами Сил оборони України знищено 114 повітряних цілей:

– 27 ударних БпЛА

– 87 крилатих ракет Х-101/Х-555/Х-55.

23 січня на пресконференції в Давосі президент Польщі Анджей Дуда заявив, що “має право закликати запросити Україну до НАТО”.

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський розповів, що після успішної Харківської операції восени 2022 року російським військам не дали втекти. Генерал пояснив, що на той момент українська армія була виснажена після місяця постійних боїв.

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України додало російського письменника Алєксандра Пєлєвіна до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці України.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час дискусії в Українському домі на Всесвітньому економічному форумі в Давосі заявив, що союзники НАТО підтверджують готовність до вступу України в Альянс, однак це стане можливим лише після досягнення стійкого миру.

Україна та Швеція домовилися про спільні проєкти в оборонно-промисловій сфері, включно з виробництвом бронетехніки, боєприпасів та розвитком далекобійних спроможностей.