КМІС: понад 60% опитаних українців підтримують заборону УПЦ МП
Джерело: КМІС
Результати нового дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), свідчать, що 63% респондентів підтримують заборону Української православної церкви Московського патріархату.
При цьому 83% опитаних українців вважають, що держава тією чи іншою мірою має втрутитися в діяльність УПЦ МП.
Згідно з результатами опитування, 82% українців не довіряють УПЦ МП. Довіру до неї мають 8%, тоді як 11% не визначилися. У всіх регіонах більшість опитаних висловлює недовіру: від 73% на сході до 88% на заході.

Фото: КМІС
20% опитаних громадян України вважають, що слід дотримуватися “м’якшого” підходу, який передбачає встановлення над УПЦ МП державного контролю та нагляду без повної заборони її в Україні. На думку 12% респондентів, варто не втручатися у справи цієї церкви, а натомість розслідувати лише окремі можливі випадки правопорушень.

Фото: КМІС
У всіх регіонах України більшість опитаного населення (76% на сході, 85% на заході і 86% у центрі) виступають за проактивну позицію держави в питанні діяльності УПЦ МП.
Водночас на півдні та сході думку про повну заборону висловлювали дещо менше респондентів: 55% і 46% відповідно, тоді як на заході — 69%, а в центрі — 68%.
Соціологи зауважили, що в грудні 2022 року за втручання держави в діяльність УПЦ МП виступали 78% українців, а у травні 2023 року — 85%. Зокрема, заборону в Україні УПЦ МП тоді підтримували відповідно 54% й 66% респондентів.
“М’якший” підхід до УПЦ МП у грудні 2022 року вважали доцільним 24% опитаних українців, у травні 2023 року — 19%. Окрім цього, 12% у грудні 2022-го вважали, що варто розслідувати лише окремі можливі випадки правопорушень УПЦ МП. У травні 2023 року таку думку висловлювали 6%.
- Підсанкційному митрополиту УПЦ МП із Запоріжжя, який провокував релігійну ненависть, повідомлено про підозру.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 13 березня. З початку доби відбулося 129 бойових зіткнень.
Служба зовнішньої розвідки України отримала дані про плани Кремля розширили флот танкерів, котрі транспортують нафту під прапором РФ. Відповідне рішення продиктоване дедалі частішими прецедентами затримань танкерів “тіньового флоту” РФ європейськими країнами та США.
12 березня у Бухаресті президенти України та Румунії – Володимир Зеленський і Нікушор Дан – підписали три міждержавні документи. Йдеться про рамкову домовленість щодо співпраці в енергетичній сфері, спільну заяву про виробництво оборонної продукції, а також декларацію про встановлення стратегічного партнерства між Україною та Румунією.
Доходи Росії від експорту нафти у лютому скоротилися до найнижчого рівня з часів повномасштабного вторгнення в Україну. Поки західні санкції обмежують продажі та змушують до більших знижок, Київ, своєю чергоб, продовжує атаки на нафтову інфраструктуру Крелмя, повідомило Міжнародне енергетичне агентство у щомісячному огляді ринку.
У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора 11-го та у ніч на 12 березня підрозділи Сил оборони України завдали серії уражень по військових об’єктах противника.