КМІС: понад 60% опитаних українців підтримують заборону УПЦ МП
Джерело: КМІС
Результати нового дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), свідчать, що 63% респондентів підтримують заборону Української православної церкви Московського патріархату.
При цьому 83% опитаних українців вважають, що держава тією чи іншою мірою має втрутитися в діяльність УПЦ МП.
Згідно з результатами опитування, 82% українців не довіряють УПЦ МП. Довіру до неї мають 8%, тоді як 11% не визначилися. У всіх регіонах більшість опитаних висловлює недовіру: від 73% на сході до 88% на заході.
Фото: КМІС
20% опитаних громадян України вважають, що слід дотримуватися “м’якшого” підходу, який передбачає встановлення над УПЦ МП державного контролю та нагляду без повної заборони її в Україні. На думку 12% респондентів, варто не втручатися у справи цієї церкви, а натомість розслідувати лише окремі можливі випадки правопорушень.
Фото: КМІС
У всіх регіонах України більшість опитаного населення (76% на сході, 85% на заході і 86% у центрі) виступають за проактивну позицію держави в питанні діяльності УПЦ МП.
Водночас на півдні та сході думку про повну заборону висловлювали дещо менше респондентів: 55% і 46% відповідно, тоді як на заході — 69%, а в центрі — 68%.
Соціологи зауважили, що в грудні 2022 року за втручання держави в діяльність УПЦ МП виступали 78% українців, а у травні 2023 року — 85%. Зокрема, заборону в Україні УПЦ МП тоді підтримували відповідно 54% й 66% респондентів.
“М’якший” підхід до УПЦ МП у грудні 2022 року вважали доцільним 24% опитаних українців, у травні 2023 року — 19%. Окрім цього, 12% у грудні 2022-го вважали, що варто розслідувати лише окремі можливі випадки правопорушень УПЦ МП. У травні 2023 року таку думку висловлювали 6%.
- Підсанкційному митрополиту УПЦ МП із Запоріжжя, який провокував релігійну ненависть, повідомлено про підозру.
Надвечір 19 травня російські війська атакували Одещину балістичним озброєнням. В Одесі повідомляють про вибухи, влада закликала містян не залишати укриття до відбою повітряної тривоги.
У 2024 році Міноборони Німеччини запросило в уряду додаткові 3,8 млрд євро на військову допомогу Україні.
19 травня війська РФ вдарили по передмістю Харкова за тактикою “повторного удару”. Внаслідок ворожої атаки загинуло шість осіб. Прокурори та слідчі поліції вживають заходів для документування воєнних злочинів, вчинених російськими військовими, розпочато провадження.
Українська асоціація відновлювальної енергетики (УВЕА) наголошує на необхідності рішучих кроків від уряду для розв’язання кризи в енергетичному секторі. Вони сказали про допомогу у подоланні боргових зобов’язань, сприянні відновлення та розвитку генераційних потужностей.
Після тимчасового “затишшя”, яке спостерігалося з ранку 19 травня на Харківському напрямку, російські військові знову активізувалися. Напередодні оборонні позиції Збройних Сил України зазнали нападів ворожих сил не менше, ніж сім разів.