Конгресвумен українського походження заявила, що не голосуватиме за допомогу США Україні

Джерело: The Wall Street Journal

Конгресвумен-республіканка Вікторія Спартц, єдина законодавиця США українського походження, заявила, що не голосуватиме за законопроєкт про допомогу іноземним державам, який містить понад 60 мільярдів доларів на підтримку України.

Фото: GETTY IMAGES

Вікторія Спартц розповіла про жахи і звірства, свідками яких стали друзі та родина в Україні після вторгнення Росії. Вона також розповіла, що її 95-річна бабуся померла через кілька місяців після того, як у її квартирі вибухнула бомба.

“Стрес був важким для неї”, – сказала вона.

Проте конгресвумен зазначила, що не голосуватиме за запропонований пакет допомоги України вартістю 60 мільярдів доларів. Спартц сказала, що хоче отримати від президента США Джо Байдена чіткішу стратегію щодо участі США у війні та пильніше стежити за тим, як витрачається допомога. 

Вона заявила, що також хоче, щоб будь-яка допомога, яку надають Україні, пропонувалася як позика.

“Я розумію важливість цієї битви та наслідки, якщо Росія переможе, але я також не дуже наївна. Якщо у нас немає належного нагляду, ми не досягнемо своїх цілей. У нас не можуть бути ці нескінченні війни”, – сказала вона.

Після вторгнення Росії в лютому 2022 року Спартц виступала з емоційними промовами на підтримку України. Вона розкритикувала адміністрацію Байдена за недостатні зусилля для стримування Путіна, пізніше приєдналася до пропозиції щодо заборони імпорту нафти та газу з Росії та підтримала пакет допомоги Україні на суму 40 мільярдів доларів.

Фото: GETTY IMAGES

Але вона також розкритикувала президента України Володимира Зеленського. Зараз Спартц каже, що вона значною мірою перестала зосереджуватися на Україні. 

Після кількох місяців закликів до подальшого нагляду та чіткішого визначення стратегії США вона сказала, що вирішила зосередитися на скороченні державних витрат і підвищенні прозорості в галузі охорони здоров’я – зусиллях, які, за її словами, були більш вартими її часу.

Виступаючи проти нинішньої пропозиції, Спартц сказала, що вона може підтримати пакет, що складається з грошей на зброю, додаткового нагляду та жорсткіших правил безпеки кордонів США.

Демократи заявили, що спочатку сподівалися, що Спартц зможе зіграти сильнішу роль у спробі зміцнити підтримку республіканців щодо допомоги Україні. 

“Було відчуття, що вона була б однією з республіканців, яка дійсно готова піти на допомогу Україні. На жаль, ми не бачили, щоб вона використовувала свої особисті знання про країну та її політику, щоб ефективно згуртувати республіканців”, – сказала конгресменка Сара Джейкобс, яка приїжджала в Україну разом зі Спартц за кілька тижнів до російського вторгнення.

  • За даними ЗМІ голосування Палати представників США щодо допомоги Україні відбудеться не раніше середини квітня, а то й пізніше. Причина чергової затримки – намагання спікера Палати представників США Майка Джонсона послабити спротив республіканців.
  • 3 квітня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг прокоментував наслідки зволікання з погодженням допомоги у Конгресі США, зазначивши, що питання озброєння має прямий вплив на ситуацію на полі бою.

Заступник глави російського МЗС Олександр Панкін заявив, що Росія отримала запрошення взяти участь у саміті G20 на найвищому рівні, котрий відбудеться у грудні в Маямі.

Європейський Союз запровадив жорсткі торговельні санкції проти Росії чотири роки тому, змусивши естонського виробника деревини Puidukoda замінити понад половину своїх постачань ялини та сосни, переорієнтувавшись на країни Скандинавії.

Заклики російського глави Володимира Путіна до збільшення народжуваності, обмеження абортів і спроби нав’язування так званих “традиційних цінностей” не змогли змінити демографічну тенденцію в Росії, яка продовжує рухатися до глибокої кризи.

Бійці підрозділу СБС та 1-го корпусу НГУ Азов 22 квітня знищили командний пункт та місце базування Управління мобільних дій (УМД) ФСБ РФ у тимчасово окупованому Донецьку.

23 квітня країни Європейського Союзу ухвалили 20-й санкційний пакет проти Росії, котрий містить обмеження проти “тіньового флоту”, осіб та підприємств, що підтримують військово-промисловий комплекс РФ, а також закладає основу для подальшої заборони на морські послуги для постачання російської нафти.