Країни Євросоюзу запроваджують тимчасовий контроль на своїх кордонах
Джерело: Reuters
Європейський Союз постає перед все більшою кількістю мігрантів та російським шпигунством, що спонукає країни-члени відновити прикордонний контроль у межах Шенгенської зони, котра зазвичай є вільного для пересування.
Шенгенські правила допускають обмеження “як крайній захід” для запобігання серйозним загрозам внутрішній безпеці або громадському порядку.
Країни, які відновили або посилили перевірки
Австрія запроваджує перевірки на кордоні зі Словаччиною та Чехією, термін дії яких закінчується 15 жовтня, а також зі Словенією та Угорщиною до 11 листопада. Як причини назвали тиск на систему прийому біженців, а також проблеми безпеки, що посилюються терористичними угрупованнями та злочинними мережами, пов’язаними з війною Росії проти України.
Данія проводить перевірки сухопутного та морського транзиту з Німеччини до 11 листопада, посилаючись на терористичні загрози, пов’язані з війною в Газі та оскверненням Корану у 2023 році, а також на ризики російського шпигунства.
Франція послалася на тиск на систему прийому та загрози тероризму, ввівши повторний контроль на своїх кордонах із країнами Шенгенської угоди, яка триватиме до 31 жовтня.
Німеччина планує запровадити суворіший контроль на всіх своїх сухопутних кордонах 16 вересня, спочатку він триватиме шість місяців. Минулого року країна оголосила про посилення контролю на своїх сухопутних кордонах із Польщею, Чехією та Швейцарією. Ці заходи та контроль на кордоні з Австрією дозволили їй повернути 30 тисяч мігрантів з жовтня 2023 року.
Норвегія, яка не є членом ЄС, але входить до Шенгенської угоди, відновила прикордонний контроль у портах, що мають поромне сполучення з Шенгенською зоною, до 11 листопада, пославшись на операції російської розвідки, що загрожують норвезькому експорту газу або військовій підтримці України.
Швеція посилила прикордонний контроль до 11 листопада, пославшись на зростання ризику насильства, включаючи антисемітські напади, після конфлікту в Газі.
Фінляндія закрила пункти пропуску на своєму сухопутному кордоні з Росією на невизначений термін у відповідь на сплеск біженців із третіх країн, організований Москвою. Гельсінкі також додав кілька портів до списку портів, куди заборонено подорожі зі східного сусіда.
Шенгенська зона – це зона в Європі, в якій скасовано прикордонні перевірки на внутрішніх кордонах між країнами-учасницями, що дозволяє вільне переміщення людей. Шенгенська угода була підписана в 1985 році, а в 1995 вона набула чинності. Наразі до зони входять 29 країн.
Зауважимо, раніше міністерка внутрішніх справ Німеччини Ненсі Фезер розпорядилася запровадити тимчасовий контроль на всіх сухопутних кордонах країни та повідомила про це Комісію ЄС. Це рішення ухвалено для того, щоб обмежити кількість нелегальних мігрантів.
- 10 вересня уряд Латвії продовжив режим роботи системи посиленої охорони кордону з Білоруссю до 31 грудня 2024 року. Це викликано тим, що велика кількість мігрантів продовжують спроби нелегально проникнути до Євросоюзу через білорусько-латвійський кордон.
- У Франції посилять охорону синагог після інциденту з підпалом, який стався в місті Ла-Гранд-Мотт на півдні країни. Вибух поблизу синагоги, що стався в суботу, спричинив серйозне занепокоєння серед місцевої влади.
- Хвиля протестів проти масового туризму в Іспанії може поширитися по всій Європі через збільшення кількості туристів і зростання цін на житло для місцевих, заявив старший керівник проєкту ЮНЕСКО зі сталого туризму Пітер ДеБрайн.
- Польща домоглася скорочення потоку мігрантів із Білорусі, погрожуючи перекрити ключовий китайський залізничний маршрут до Євросоюзу. Президент Польщі Анджей Дуда під час державного візиту до Пекіна у червні пов’язав питання міграції та транзиту вантажів на білоруському кордоні. Внаслідок цього кількість нелегальних перетинів кордону з Білорусі до Польщі значно зменшилася.
- Парламент Фінляндії в п’ятницю, 12 липня, прийняв закон, який надає прикордонникам право блокувати шукачів притулку, які перетинають кордон з Росією.
Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.
Міністерство оборони Росії починає економити будівельні матеріали та папір через проблеми з бюджетом. Як повідомив джерело, близьке до міністерства, мова про впровадження інструментів “ощадливого управління”, адаптованих під армію РФ.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 22 жовтня повідомила, що уряд вже виділив понад 700 мільйонів гривень на ремонт доріг у прифронтових Сумській і Харківській областях, а також на Полтавщині.
Станом на вечір 22 жовтня у Харкові збільшилася кількість постраждалих внаслідок російської атаки на дитсадок, повідомив міський голова Ігор Терехов. Серед поранених – п’ятирічна дитина.
У різних регіонах РФ масово переносять строки ремонтів інфраструктурних об’єктів – від доріг до інтернет-кабелів та освітніх закладів. Причиною затримок офіційно називають нестачу фінансування, проблеми з постачанням матеріалів та техніки. Реальна причина – перенаправлення державних коштів на продовження війни проти України.