Країни Євросоюзу запроваджують тимчасовий контроль на своїх кордонах
Джерело: Reuters
Європейський Союз постає перед все більшою кількістю мігрантів та російським шпигунством, що спонукає країни-члени відновити прикордонний контроль у межах Шенгенської зони, котра зазвичай є вільного для пересування.
Шенгенські правила допускають обмеження “як крайній захід” для запобігання серйозним загрозам внутрішній безпеці або громадському порядку.
Країни, які відновили або посилили перевірки
Австрія запроваджує перевірки на кордоні зі Словаччиною та Чехією, термін дії яких закінчується 15 жовтня, а також зі Словенією та Угорщиною до 11 листопада. Як причини назвали тиск на систему прийому біженців, а також проблеми безпеки, що посилюються терористичними угрупованнями та злочинними мережами, пов’язаними з війною Росії проти України.
Данія проводить перевірки сухопутного та морського транзиту з Німеччини до 11 листопада, посилаючись на терористичні загрози, пов’язані з війною в Газі та оскверненням Корану у 2023 році, а також на ризики російського шпигунства.
Франція послалася на тиск на систему прийому та загрози тероризму, ввівши повторний контроль на своїх кордонах із країнами Шенгенської угоди, яка триватиме до 31 жовтня.
Німеччина планує запровадити суворіший контроль на всіх своїх сухопутних кордонах 16 вересня, спочатку він триватиме шість місяців. Минулого року країна оголосила про посилення контролю на своїх сухопутних кордонах із Польщею, Чехією та Швейцарією. Ці заходи та контроль на кордоні з Австрією дозволили їй повернути 30 тисяч мігрантів з жовтня 2023 року.
Норвегія, яка не є членом ЄС, але входить до Шенгенської угоди, відновила прикордонний контроль у портах, що мають поромне сполучення з Шенгенською зоною, до 11 листопада, пославшись на операції російської розвідки, що загрожують норвезькому експорту газу або військовій підтримці України.
Швеція посилила прикордонний контроль до 11 листопада, пославшись на зростання ризику насильства, включаючи антисемітські напади, після конфлікту в Газі.
Фінляндія закрила пункти пропуску на своєму сухопутному кордоні з Росією на невизначений термін у відповідь на сплеск біженців із третіх країн, організований Москвою. Гельсінкі також додав кілька портів до списку портів, куди заборонено подорожі зі східного сусіда.
Шенгенська зона – це зона в Європі, в якій скасовано прикордонні перевірки на внутрішніх кордонах між країнами-учасницями, що дозволяє вільне переміщення людей. Шенгенська угода була підписана в 1985 році, а в 1995 вона набула чинності. Наразі до зони входять 29 країн.
Зауважимо, раніше міністерка внутрішніх справ Німеччини Ненсі Фезер розпорядилася запровадити тимчасовий контроль на всіх сухопутних кордонах країни та повідомила про це Комісію ЄС. Це рішення ухвалено для того, щоб обмежити кількість нелегальних мігрантів.
- 10 вересня уряд Латвії продовжив режим роботи системи посиленої охорони кордону з Білоруссю до 31 грудня 2024 року. Це викликано тим, що велика кількість мігрантів продовжують спроби нелегально проникнути до Євросоюзу через білорусько-латвійський кордон.
- У Франції посилять охорону синагог після інциденту з підпалом, який стався в місті Ла-Гранд-Мотт на півдні країни. Вибух поблизу синагоги, що стався в суботу, спричинив серйозне занепокоєння серед місцевої влади.
- Хвиля протестів проти масового туризму в Іспанії може поширитися по всій Європі через збільшення кількості туристів і зростання цін на житло для місцевих, заявив старший керівник проєкту ЮНЕСКО зі сталого туризму Пітер ДеБрайн.
- Польща домоглася скорочення потоку мігрантів із Білорусі, погрожуючи перекрити ключовий китайський залізничний маршрут до Євросоюзу. Президент Польщі Анджей Дуда під час державного візиту до Пекіна у червні пов’язав питання міграції та транзиту вантажів на білоруському кордоні. Внаслідок цього кількість нелегальних перетинів кордону з Білорусі до Польщі значно зменшилася.
- Парламент Фінляндії в п’ятницю, 12 липня, прийняв закон, який надає прикордонникам право блокувати шукачів притулку, які перетинають кордон з Росією.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 1 серпня. Від початку цієї доби відбулося 130 бойових зіткнень.
Увечері 1 серпня російські війська атакували Київський район Харкова ударним безпілотником “Молнія”. Вибух стався близько 20:45.
Президент США Дональд Трамп повідомив, що отримав дані втрат Росії у війні проти України, які досягли 122 500 солдатів із початку року. Водночас за його словами, Україна втратила близько 8 тисяч військових за той же період.
Росіяни атакували залізничний вокзал у Сумах двома безпілотниками. Пошкоджено потяг, пасажири залишилися неушкодженими.
За даними OSINT-проєкту DeepState, російська армія просунулася у Часовому Яру, Торецьку, Зеленому Гаю, поблизу Олексіївки та Андріївки-Клевцевого Донецької області.