Китай може перейти на газ із Росії та Центральної Азії – Bloomberg
Джерело: Bloomberg
Сподівання на потужне відновлення попиту на СПГ у Китаї тануть, попри оголошене на Близькому Сході перемир’я, оскільки аналітики попереджають про ризики для постачань і високі ціни.
Імпорт СПГ до Китаю минулого року впав на 11% до 68,4 млн тонн — рідкісне зниження майже за два десятиліття безперервного зростання. Аналітики очікують чергового падіння у 2026 році до 62,3 млн тонн.
Ще до того, як удари США та Ізраїлю по Ірану зруйнували ланцюжок постачань з Перської затоки, попит на газ у Китаї падав на тлі уповільнення економіки. За перші два місяці року видиме споживання знизилося на 0,9%, продовживши слабку динаміку з 2025 року.
Водночас відкриття ключового водного шляху не компенсує довгострокових збитків, завданих іранськими ударами по катарських об’єктах. І це не розвіє побоювань, що протока може бути використана як зброя для блокування світових постачань нафти та газу.
Китай, найбільший у світі імпортер газу, отримував близько чверті СПГ з Катару, котрому тепер знадобляться багаторічні зусилля для відновлення виробництва. Найголовніше — руйнація двох катарських технологічних ліній СПГ на найбільшому у світі експортному об’єкті може позбавити ринок 12,5 млн. тонн річної потужності протягом наступних трьох-п’яти років.
Поставши перед таким дефіцитом, Китай майже напевно обмежить свою залежність від Перської затоки. Враховуючи вагу Катару на ринку, це також може означати скорочення споживання СПГ та велику опору на внутрішній видобуток та сухопутні газопроводи з Росії й Центральної Азії. Перевага, ймовірно, також буде віддана замінникам, таким як вугілля та відновлювані джерела енергії.
З початку травня на водоймах країни загинули 34 людини, ще сімох осіб вдалося врятувати.
Глава РФ Володимир Путін постає перед зростанням невдоволення серед російських еліт на тлі затяжної війни проти України, економічних проблем і посилення внутрішніх обмежень. Про це пише The Guardian із посиланням на джерела, близькі до Кремля, російського бізнесу та європейської розвідки.
Унаслідок російського удару Національний музей “Чорнобиль” втратив близько 40% предметів з експозиції. Водночас рятувальникам і працівникам музею вдалося евакуювати частину експонатів, зокрема картину Марії Примаченко.
Британський політик та лідер Брекзіт партії (Reform UK) Найджел Фарадж опинився під тиском через скандал із незадекларованими £5 млн від криптомільярдера Крістофера Гарборна. Після розкриття цієї інформації політик заявив, що витік міг бути пов’язаний із російською хакерською атакою.
Сербія не вважає Росію “братньою” країною і засуджує її напад на Україну, заявила голова парламенту республіки Ана Брнабіч на конференції з безпеки GLOBSEC у Празі.