Китай не погодив будівництво нового газопроводу попри «стратегічне партнерство» з РФ
Джерело: The South China Morning Post
Попри зусилля Кремля, проєкт президента Росії Володимира Путіна стосовно збільшення постачання газу до Китаю та будівництва нового трубопроводу “Сила Сибиру-2” поставили на паузу, і судячи з усього, надовго.
Монголія не включила газопровід “Сила Сибіру 2”, що з’єднує Росію та Китай, у свою програму національного розвитку до 2028 року. Багато хто сприймає це рішення як тривале відтермінування суперечливого проєкту, який потенційно міг би дати Москві фінансовий порятунок.
Росія пропонувала Монголії, окрім доходів від транзиту, також отримувати газ із трубопроводу проектною потужністю 50 млрд кубометрів на рік.
Проте зауважується, що Москві не вдалося домовитися з Пекіном.
Ми вступаємо у тривалу паузу, оскільки Москва більше не вірить, що може отримати від Пекіна угоду, яку хоче, і, ймовірно, проєкт відкладається до кращих часів, – сказав колишній член Ради безпеки Монголії Мунхнара Байарлхавга.
Ще у 2022 році Путін запропонував Сі Цзіньпіну наростити закупівлі російського газу до 100 млрд кубометрів на рік, щоб замінити Газпрому втрачений європейський ринок. Проте, попри заяви про “стратегічне партнерство” та численні зустріч лідерів двох країн, голова КНР так і не погодив будівництво такого важливого для РФ газопроводу.
Ми раніше повідомляли, що дискусії з Пекіном стосовно російського проєкту газопроводу “Сила Сибіру-2”, що так необхідний росіянам для заміни втраченого ринку Європи, просувається дуже повільно через зайняту Китаєм позицію.
Китай не має наміру інвестувати у газопровід, пропонуючи Росії самостійно сплатити багатомільярдний рахунок за будівництво. Окрім цього, КНР вимагає нових знижок на російський газ.
Читайте також: Експортні амбіції російського «Газпрому» тепер переважно в руках Китаю – Bloomberg
Одначе, зауважувалося, що Китай може вимагати “будь-яких знижок”, оскільки у Путіна навряд чи є вибір. Нині глава РФ “перебуває під величезним тиском”, оскільки, за відсутності газопроводу, Росії буде нікуди подіти значні обсяги газу.
Читайте також: ЄС планує зробити довгострокові спільні закупівлі неросійського газу — Bloomberg
Кремль відчайдушно потребує порятунку з Китаю, пропонуючи збільшити постачання газу вп’ятеро – до 100 млрд кубометрів на рік. Водночас проєкт трубопроводу “Сила Сибіру-2” потужністю 50 млрд кубів, який президент РФ Володимир Путін просуває майже 8 років, так і не зустрів ентузіазму в Пекіні.
Хоча Путін називав Сі “дорогим другом”, хвалив Пекін за успіхи проєкту “Один пояс – один шлях” та заявляв про “великі перспективи” двосторонніх відносин, у жовтні китайські посадовці так і не підписали контракт на додаткові постачання російського газу та будівництво трубопроводу “Сила Сибіру-2”.
На початку листопада 2023 року у держдумі РФ закликали готуватися до рекордних збитків Газпрому.
- Болгарія ввела високі податки на нафтогазові підприємства, що належать Росії, аби зробити їх менш прибутковими та змусити європейських покупців шукати альтернативні варіанти.
- Після багатьох років зосередження Газпрому на трубопроводах до Європи та недостатніх інвестицій у потужності зрідженого природного газу у Путіна обмежуються можливості його влади, і це стане очевидним, коли він зустрінеться зі своїм колегою Сі Цзіньпіном у Пекіні наступного тижня.
- Російські мільярдери спонсорують найманців для війни проти України – розслідування.
- Туркменістан застеріг Росію від спроб розширити свій вплив на ланцюг постачання природного газу в Середню Азію та Китай після того, як Росія заявила, що більше країн можуть приєднатися до її “газового союзу” з Казахстаном і Узбекистаном.
Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.
Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.
Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.
У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.
Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.