Китай не погодив будівництво нового газопроводу попри «стратегічне партнерство» з РФ

Джерело: The South China Morning Post

Попри зусилля Кремля, проєкт президента Росії Володимира Путіна стосовно збільшення постачання газу до Китаю та будівництва нового трубопроводу “Сила Сибиру-2” поставили на паузу, і судячи з усього, надовго.

Монголія не включила газопровід “Сила Сибіру 2”, що з’єднує Росію та Китай, у свою програму національного розвитку до 2028 року. Багато хто сприймає це рішення як тривале відтермінування суперечливого проєкту, який потенційно міг би дати Москві фінансовий порятунок.

Росія пропонувала Монголії, окрім доходів від транзиту, також отримувати газ із трубопроводу проектною потужністю 50 млрд кубометрів на рік.

Проте зауважується, що Москві не вдалося домовитися з Пекіном.

Ми вступаємо у тривалу паузу, оскільки Москва більше не вірить, що може отримати від Пекіна угоду, яку хоче, і, ймовірно, проєкт відкладається до кращих часів, – сказав колишній член Ради безпеки Монголії Мунхнара Байарлхавга.

Ще у 2022 році Путін запропонував Сі Цзіньпіну наростити закупівлі російського газу до 100 млрд кубометрів на рік, щоб замінити Газпрому втрачений європейський ринок. Проте, попри заяви про “стратегічне партнерство” та численні зустріч лідерів двох країн, голова КНР так і не погодив будівництво такого важливого для РФ газопроводу.

Ми раніше повідомляли, що дискусії з Пекіном стосовно російського проєкту газопроводу “Сила Сибіру-2”, що так необхідний росіянам для заміни втраченого ринку Європи, просувається дуже повільно через зайняту Китаєм позицію.

Китай не має наміру інвестувати у газопровід, пропонуючи Росії самостійно сплатити багатомільярдний рахунок за будівництво. Окрім цього, КНР вимагає нових знижок на російський газ.

Читайте також: Експортні амбіції російського «Газпрому» тепер переважно в руках Китаю – Bloomberg

Одначе, зауважувалося, що Китай може вимагати “будь-яких знижок”, оскільки у Путіна навряд чи є вибір. Нині глава РФ “перебуває під величезним тиском”, оскільки, за відсутності газопроводу, Росії буде нікуди подіти значні обсяги газу.

Читайте також: ЄС планує зробити довгострокові спільні закупівлі неросійського газу — Bloomberg

Кремль відчайдушно потребує порятунку з Китаю, пропонуючи збільшити постачання газу вп’ятеро – до 100 млрд кубометрів на рік. Водночас проєкт трубопроводу “Сила Сибіру-2” потужністю 50 млрд кубів, який президент РФ Володимир Путін просуває майже 8 років, так і не зустрів ентузіазму в Пекіні.

Хоча Путін називав Сі “дорогим другом”, хвалив Пекін за успіхи проєкту “Один пояс – один шлях” та заявляв про “великі перспективи” двосторонніх відносин, у жовтні китайські посадовці так і не підписали контракт на додаткові постачання російського газу та будівництво трубопроводу “Сила Сибіру-2”.

На початку листопада 2023 року у держдумі РФ закликали готуватися до рекордних збитків Газпрому.

Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що черговий масштабний обстріл Росії підтверджує необхідність підтримувати Україну та посилювати оборону Польщі.

Станом на вечір 19 липня кількість постраждалих внаслідок російського обстрілу Києва зросла до 17 осіб.

19 липня президент Володимир Зеленський розповів про деталі розмови з трьома військовими: командувачем Об’єднаних Сил ЗСУ Михайлом Драпатим, заступником начальника Генерального штабу ЗСУ Володимиром Горбатюком і командувачем Десантно-штурмових військ ЗСУ Олегом Апостолом.

Російські війська атакували передмістя Харкова. За попередніми даними, внаслідок ворожих ударів загинули три людини, ще 16 постраждали.

Президент Володимир Зеленський заявив, що в ніч на 19 липня Росія здійснила одну з наймасованіших балістичних атак на Київ. За його словами, ворог випустив понад 40 ракет різних типів, більшість із яких була спрямована на столицю, а також 120 ударних безпілотників.