Китай не погодив будівництво нового газопроводу попри «стратегічне партнерство» з РФ

Джерело: The South China Morning Post

Попри зусилля Кремля, проєкт президента Росії Володимира Путіна стосовно збільшення постачання газу до Китаю та будівництва нового трубопроводу “Сила Сибиру-2” поставили на паузу, і судячи з усього, надовго.

Монголія не включила газопровід “Сила Сибіру 2”, що з’єднує Росію та Китай, у свою програму національного розвитку до 2028 року. Багато хто сприймає це рішення як тривале відтермінування суперечливого проєкту, який потенційно міг би дати Москві фінансовий порятунок.

Росія пропонувала Монголії, окрім доходів від транзиту, також отримувати газ із трубопроводу проектною потужністю 50 млрд кубометрів на рік.

Проте зауважується, що Москві не вдалося домовитися з Пекіном.

Ми вступаємо у тривалу паузу, оскільки Москва більше не вірить, що може отримати від Пекіна угоду, яку хоче, і, ймовірно, проєкт відкладається до кращих часів, – сказав колишній член Ради безпеки Монголії Мунхнара Байарлхавга.

Ще у 2022 році Путін запропонував Сі Цзіньпіну наростити закупівлі російського газу до 100 млрд кубометрів на рік, щоб замінити Газпрому втрачений європейський ринок. Проте, попри заяви про “стратегічне партнерство” та численні зустріч лідерів двох країн, голова КНР так і не погодив будівництво такого важливого для РФ газопроводу.

Ми раніше повідомляли, що дискусії з Пекіном стосовно російського проєкту газопроводу “Сила Сибіру-2”, що так необхідний росіянам для заміни втраченого ринку Європи, просувається дуже повільно через зайняту Китаєм позицію.

Китай не має наміру інвестувати у газопровід, пропонуючи Росії самостійно сплатити багатомільярдний рахунок за будівництво. Окрім цього, КНР вимагає нових знижок на російський газ.

Читайте також: Експортні амбіції російського «Газпрому» тепер переважно в руках Китаю – Bloomberg

Одначе, зауважувалося, що Китай може вимагати “будь-яких знижок”, оскільки у Путіна навряд чи є вибір. Нині глава РФ “перебуває під величезним тиском”, оскільки, за відсутності газопроводу, Росії буде нікуди подіти значні обсяги газу.

Читайте також: ЄС планує зробити довгострокові спільні закупівлі неросійського газу — Bloomberg

Кремль відчайдушно потребує порятунку з Китаю, пропонуючи збільшити постачання газу вп’ятеро – до 100 млрд кубометрів на рік. Водночас проєкт трубопроводу “Сила Сибіру-2” потужністю 50 млрд кубів, який президент РФ Володимир Путін просуває майже 8 років, так і не зустрів ентузіазму в Пекіні.

Хоча Путін називав Сі “дорогим другом”, хвалив Пекін за успіхи проєкту “Один пояс – один шлях” та заявляв про “великі перспективи” двосторонніх відносин, у жовтні китайські посадовці так і не підписали контракт на додаткові постачання російського газу та будівництво трубопроводу “Сила Сибіру-2”.

На початку листопада 2023 року у держдумі РФ закликали готуватися до рекордних збитків Газпрому.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.