Латвія закрила пункт перетину кордону з Білоруссю, щоб стримати нелегальну міграцію
Джерело: CNN
Латвія закрила один із двох пунктів пропуску на кордоні з Білоруссю у вівторок, 19 вересня, намагаючись запобігти нелегальній міграції.
Роботу латвійського прикордонного пункту пропуску Сілене призупинено, а інші пункти пропуску з Білоруссю залишатимуться відкритими для вантажних перевезень, а також для термінових гуманітарних перевезень або екстрених ситуацій.
Про ініціативу закрити прикордонну заставу Сілене оголосив минулого тижня начальник прикордонної служби Гунтіс Пуджатс, який сказав, що ситуація “ймовірно, найбільш напружена за ці три роки з 2021”.
Напруженість на кордоні між Латвією та Білоруссю зросла після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.
Відомо, що у вересні цього року співробітники латвійської прикордонної служби запобігли 1773 незаконним перетинам кордону.
Самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка прем’єр-міністри трьох сусідніх країн звинуватили у створенні міграційної кризи на кордоні своєї країни, що змусило Польщу ухвалити законопроєкт про будівництво стіни на кордоні з Білоруссю.
- Заступник міністра внутрішніх справ Литви Арнолдас Абрамавічюс повідомив, що 20 литовських прикордонників вирушать на допомогу Латвії, яка бореться з рекордними потоками нелегальних мігрантів.
- Уряд Литви вирішив з 18 серпня тимчасово закрити два з шести пунктів пропуску на кордоні з Білоруссю, а саме – Шумскас і Тверячюс.
- У Латвії виявили, що прикордонники Білорусі зробили дірку у паркані, щоб допомогти нелегальним мігрантам пробратися через кордон.
Російські окупанти атакували об’єкти Нафтогазу у Запорізькій і Дніпропетровській областях. Внаслідок атаки поранений співробітник компанії.
Жінка разом із сином змогла пішки вийти з прифронтової Костянтинівки до Дружківки, подолавши небезпечний шлях разом із собакою та котом.
У квітні Україна здійснила 21 удар по російських нафтових об’єктах, що призвело до падіння виробництва нафтопродуктів у РФ до рівня 2009 року.
В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.
Бельгія поінформувала Раду Європи про намір стати однією із держав-засновниць Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.