Лідери Європи не мають спільної думки щодо розгортання військ в Україні – Reuters
Джерело: Reuters
За даними ЗМІ, європейські лідери на зустрічі у Парижі 17 лютого, не дійшли спільної згоди щодо розгортання миротворчих сил в Україні.
За даними джерел, це питання не знайшло підтримки всіх присутніх на зустрічі. Натомість всі погодились, що потрібно збільшити витрати на оборону континенту, що неможливе перемир’я в Україні без мирної угоди, і що Європа готова надати гарантії безпеки, які залежатимуть від рівня підтримки США.
“Ми погоджуємось з президентом Трампом щодо підходу “мир через силу””, – сказав один з європейських посадовців.
Зустріч у Парижі організував президент Франції Емманюель Макрон після того, як США анонсували зустріч з РФ у Саудівській Аравії без участі України.
За даними Франції та США, Макрон спілкувався з президентом США Дональдом Трампом перед зустріччю з європейськими колегами. У Білому домі наголосили, що був “дружній дзвінок” у межах якого обговорювали саміти у Парижі та Ер-Ріяді.
Президент України Володимир Зеленський також повідомив, що мав розмову з Макроном щодо гарантій безпеки.
Британський прем’єр Кім Стармер перед зустріччю у Парижі висловив готовність розгорнути війська Сполученого Королівства в Україні, наголосивши, що США повинні забезпечити безпеки європейським силам в Україні.
Але, зазначили в агентстві, розгортання миротворчих військ в Україні може не лише збільшити ризик прямого зіткнення Європи з Росією, а й розтягне європейські армії, арсенали яких виснажені постачанням Україні.
Також під питанням те, як країни Європи фінансуватимуть таку підтримку.
Заява Стармера щодо розгортання військ в Україні, ймовірно, створила розмежувальну лінію між учасниками зустрічі у Парижі, в якій взяли участь також канцлер Німеччини Олаф Шольц, прем’єр-міністерки Італії та Данії Джорджія Мелоні і Метте Фредеріксен, та прем’єр-міністри Польщі й Іспанії Дональд Туск і Педро Санчес.
Шольц наголосив, що мирна угода без згоди України неможлива, і додав, що без такої угоди навряд чи Німеччина розгорне свої війська.
Разом з Туском він наголосив, що ЄС потрібно пом’якшити деякі правила, щоб збільшити витрати на оборону.
За даними джерел, Мелоні теж не підтримала розгортання військ в Україні.
“(Гіпотеза) розгортання європейських солдатів в Україні здається мені найважчою, і, можливо, найменш ефективною, тому я теж висловила сумнів Італії”, – сказала вона, відповідно до джерел.
Фредеріксен сказала, що відкрита до обговорень миротворчих сил в Україні і що Європа повинна посилити підтримку Києва, збільшуючи при цьому витрати на внутрішню оборону.
- 17 лютого, після зустрічі в Парижі, Генеральний секретар Марк Рютте повідомив, що країни ЄС висловили готовність реалізувати безпекові гарантії Україні.
- Лідери європейських країн планують відправити в Україну 25-30 тисяч своїх військових для забезпечення потенційної мирної угоди з Росією. За даними джерел, цей контингент виконуватиме роль “стримуючої сили”.
Адміністрація Дональда Трампа розглядає можливість радикального розширення річної квоти на прийом біженців, щоб надати притулок більшій кількості “білих мешканців” Південно-Африканської Республіки. За даними джерел, йдеться про додаткові 10 тисяч місць для етнічних африканерів, які, на думку президента, зазнають переслідувань.
Політична напруга через війну на Близькому Сході розколола європейську музичну спільноту. Цього року глядачі в Мадриді, Дубліні та Любляні не побачать фінал “Євробачення” у Відні, оскільки національні канали запровадили повний бойкот події через незгоду з політикою організаторів конкурсу.
Технологічний гігант Meta готується до масштабної оптимізації штату, плануючи звільнити близько 8000 співробітників наступного місяця. Керівництво компанії пояснює цей крок необхідністю вивільнення ресурсів для безпрецедентних інвестицій у розробку штучного інтелекту, сума яких цьогоріч сягне 135 мільярдів доларів.
Рішення італійського уряду використовувати албанську територію для фільтрації мігрантів визнано правомірним з точки зору права ЄС. Це створює важливий прецедент для всієї Європи, оскільки Німеччина та Нідерланди вже розглядають можливість впровадження аналогічних “зовнішніх хабів” до кінця року.
Організація Об’єднаних Націй ініціювала розробку плану подальшої присутності в Лівані через наближення терміну закінчення мандату миротворчих сил UNIFIL. Попри небезпеку перебування у зоні активних бойових дій, офіційний Бейрут наполягає на збереженні міжнародного контролю для стримування ескалації.