Литва розробляє план масової евакуації через загрозу з РФ
Джерело: LRT
Міністерка внутрішніх справ Литви Агне Білотайте повідомила, що на початок жовтня у країні підготують національний план масової евакуації на випадок війни.
У кожного самоврядування є свій план евакуації, але очевидно, що ми повинні мати план національного масштабу і бути готовими до його реалізації, – пояснила Білотайте.
Вона додала, що через кібератаки безпека населення стала пріоритетним питанням.
Війна Росії проти України триває, країни нашого регіону зазнають гібридних і дезінформаційних атак, а диверсії – це наша нова реальність. Важливо зазначити, що ми перебуваємо на передовій позиції, тому сьогодні цивільний захист став пріоритетом, – пояснила міністерка.
Також за її словами, недостатньо зміцнювати цивільний захист на національному рівні, тому було вирішено працювати разом з іншими країнами Балтії, а також країни подаватимуть заявки на фінансування з боку Європейського Союзу.
Настав час об’єднати наші можливості та діяти скоординовано як на регіональному рівні, так і на рівні ЄС. Так, це дуже дорого, але ми маємо обговорити можливості об’єднання наших зусиль та отримання відповідної підтримки з боку ЄС. (…) Ми закликаємо провести оцінку ризиків на рівні Європейського Союзу, щоб краще зрозуміти загрози та забезпечити заходи цивільного захисту, – додала Білотайте.
Ми повідомляли, що 2 липня мер Вільнюса Валдас Бенкунскас представив план оборони столиці Литви на випадок війни. Зокрема серед заходів розглядають також евакуацію містян.
Зауважимо, раніше влада Польщі запустила сайт для громадян стосовно джерел та способів уникнення загроз, які можуть виникнути після атак з застосуванням хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної зброї. На сайті розмістили довідкові матеріали, навчальні ігри, сценарії лекцій для вчителів.
Своєю чергою, у Швеції, на території, близькій до повномасштабного протистояння між Росією та Україною, Головнокомандувач армії у січні закликав населення “морально підготуватися” до війни. Країна знову починає культивувати свою цивільну оборону, як за часів Холодної війни.
5 червня міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що Бундесвер має бути готовим до оборони до 2029 року.
- НАТО розпочало найбільші військові навчання з часів Холодної війни, репетируючи, як американські війська можуть посилити європейських союзників у країнах, що межують з Росією, та на східному фланзі альянсу, якщо розгориться конфлікт із “майже рівним” противником.
- У 2023 році повітряні сили НАТО по всій Європі понад 300 разів підіймалися на перехоплення російських військових літаків, які наближалися до повітряного простору Альянсу, водночас більшість перехоплень відбувалися над Балтійським морем.
- Прямий збройний конфлікт НАТО з Росією ближче, ніж багато хто думає, попереджає експерт з ракетних технологій та науковий співробітник докторантури університету в Осло Фабіан Гоффман.
- Через свої імперські амбіції Росія становить найбільшу та найгострішу загрозу для країн НАТО. У разі “заморожування” війни в Україні, Москві знадобиться шість-десять років, щоб відновити свою армію. Протягом цього періоду Німеччина спільно з Альянсом повинні дати можливість своїм Збройним силам боротися з Росією. Тільки так можна буде зменшити ризик наступної війни в Європі.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 13 березня. З початку доби відбулося 129 бойових зіткнень.
Служба зовнішньої розвідки України отримала дані про плани Кремля розширили флот танкерів, котрі транспортують нафту під прапором РФ. Відповідне рішення продиктоване дедалі частішими прецедентами затримань танкерів “тіньового флоту” РФ європейськими країнами та США.
12 березня у Бухаресті президенти України та Румунії – Володимир Зеленський і Нікушор Дан – підписали три міждержавні документи. Йдеться про рамкову домовленість щодо співпраці в енергетичній сфері, спільну заяву про виробництво оборонної продукції, а також декларацію про встановлення стратегічного партнерства між Україною та Румунією.
Доходи Росії від експорту нафти у лютому скоротилися до найнижчого рівня з часів повномасштабного вторгнення в Україну. Поки західні санкції обмежують продажі та змушують до більших знижок, Київ, своєю чергоб, продовжує атаки на нафтову інфраструктуру Крелмя, повідомило Міжнародне енергетичне агентство у щомісячному огляді ринку.
У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора 11-го та у ніч на 12 березня підрозділи Сил оборони України завдали серії уражень по військових об’єктах противника.