Литва розробляє план масової евакуації через загрозу з РФ
Джерело: LRT
Міністерка внутрішніх справ Литви Агне Білотайте повідомила, що на початок жовтня у країні підготують національний план масової евакуації на випадок війни.
У кожного самоврядування є свій план евакуації, але очевидно, що ми повинні мати план національного масштабу і бути готовими до його реалізації, – пояснила Білотайте.
Вона додала, що через кібератаки безпека населення стала пріоритетним питанням.
Війна Росії проти України триває, країни нашого регіону зазнають гібридних і дезінформаційних атак, а диверсії – це наша нова реальність. Важливо зазначити, що ми перебуваємо на передовій позиції, тому сьогодні цивільний захист став пріоритетом, – пояснила міністерка.
Також за її словами, недостатньо зміцнювати цивільний захист на національному рівні, тому було вирішено працювати разом з іншими країнами Балтії, а також країни подаватимуть заявки на фінансування з боку Європейського Союзу.
Настав час об’єднати наші можливості та діяти скоординовано як на регіональному рівні, так і на рівні ЄС. Так, це дуже дорого, але ми маємо обговорити можливості об’єднання наших зусиль та отримання відповідної підтримки з боку ЄС. (…) Ми закликаємо провести оцінку ризиків на рівні Європейського Союзу, щоб краще зрозуміти загрози та забезпечити заходи цивільного захисту, – додала Білотайте.
Ми повідомляли, що 2 липня мер Вільнюса Валдас Бенкунскас представив план оборони столиці Литви на випадок війни. Зокрема серед заходів розглядають також евакуацію містян.
Зауважимо, раніше влада Польщі запустила сайт для громадян стосовно джерел та способів уникнення загроз, які можуть виникнути після атак з застосуванням хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної зброї. На сайті розмістили довідкові матеріали, навчальні ігри, сценарії лекцій для вчителів.
Своєю чергою, у Швеції, на території, близькій до повномасштабного протистояння між Росією та Україною, Головнокомандувач армії у січні закликав населення “морально підготуватися” до війни. Країна знову починає культивувати свою цивільну оборону, як за часів Холодної війни.
5 червня міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що Бундесвер має бути готовим до оборони до 2029 року.
- НАТО розпочало найбільші військові навчання з часів Холодної війни, репетируючи, як американські війська можуть посилити європейських союзників у країнах, що межують з Росією, та на східному фланзі альянсу, якщо розгориться конфлікт із “майже рівним” противником.
- У 2023 році повітряні сили НАТО по всій Європі понад 300 разів підіймалися на перехоплення російських військових літаків, які наближалися до повітряного простору Альянсу, водночас більшість перехоплень відбувалися над Балтійським морем.
- Прямий збройний конфлікт НАТО з Росією ближче, ніж багато хто думає, попереджає експерт з ракетних технологій та науковий співробітник докторантури університету в Осло Фабіан Гоффман.
- Через свої імперські амбіції Росія становить найбільшу та найгострішу загрозу для країн НАТО. У разі “заморожування” війни в Україні, Москві знадобиться шість-десять років, щоб відновити свою армію. Протягом цього періоду Німеччина спільно з Альянсом повинні дати можливість своїм Збройним силам боротися з Росією. Тільки так можна буде зменшити ризик наступної війни в Європі.
Під час промови до Дня національної незалежності Польщі міністр оборони країни Владислав Косіняк-Камиш відзначив, що боротьба українців проти російської агресії – це також боротьба за безпеку всієї Європи.
Підрозділи Сил оборони України завдали удару по інфраструктурі ТОВ “Ставролєн” у Будьоновську, Ставропольський край (РФ).
Глава МЗС РФ Сергій Лавров звернувся до США з закликом відновити підготовку до саміту російського лідера Володимира Путіна та глави Білого дому Дональда Трампа у Будапешті, котрий мав відбутися наприкінці жовтня, втім, зірвався після відмови Кремля припинити вогонь проти України.
Бразилія наїлася дешевого російського дизельного пального після каральних заходів Заходу проти нафтопродуктів Москви через повномасштабне вторгнення в Україну. За деякими оцінками, імпорт пального з Росії до цієї південноамериканської країни різко зріс з 95 мільйонів доларів у 2022 році до 5,4 мільярда доларів минулого року, що дозволило їй заощадити майже мільярд доларів.
Два танкери, що перевозять близько 1,5 млн барелів російської нафти марки Urals, стали на якір по обидва боки Суецького каналу, що підтверджує дедалі більші труднощі РФ у продажу нафти після посилення санкцій США.