Литва теж може допомогти Україні повернути чоловіків призовного віку — Міноборони
Джерело: Delfi
Литва може зайняти активну позицію у питанні повернення українських чоловіків призовного віку, які виїхали з країни. Як сказав міністр оборони Литви Лаурінас Кащюнас, будь-які заходи будуть розглядатися після оцінки дій Польщі у цій сфері.
Кащюнас підкреслив, що Вільнюс зараз уважно спостерігає за розвитком подій у сусідній Польщі, де також розглядаються варіанти допомоги Україні щодо повернення чоловіків до військової служби.
“Напрямок правильний. У які заходи це перетвориться, напевно, поки що важко сказати. Мабуть, про це потрібно буде говорити конкретно”, – заявив Кащюнас.
Міністр зазначив, що дискусію про конкретні заходи ще не завершено, і що Литва не планує застосовувати прямий примус для повернення українських чоловіків. Він припустив ймовірність обмежень щодо соціальних виплат, дозволів на роботу чи інших документів, але ніхто не буде збирати українців і відправляти їх насильно додому, заявив Кащюнас.
- 24 квітня міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що країна готова допомогти Україні повернути чоловіків призовного віку на допомогу Силам оборони у боротьбі проти росіян.
- Кабмін оприлюднив правила, згідно з якими чоловіки призовного віку можуть отримувати паспорти лише всередині країни. Тож, чоловіки віком від 18 до 59 років, що проживають за кордоном, не зможуть продовжити термін дії документа, або ж отримати новий.
- Раніше генерал Вальдемар Скшипчак запропонував польському уряду у межах підтримки Києва депортувати всіх українських чоловіків в Україну. Він пояснив, така кількість військовопридатних чоловіків суттєво підтримала б Сили оборони у протистоянні Росії.
- Зауважимо, стало відомо, що від загальної кількості українців, що перебувають під тимчасовим захистом ЄС, найбільше жінок – 46,1%. Натомість кількість дітей — 33,2%, тоді як кількість дорослих чоловіків-переселенців досягає 20,7%.
- Також кожен п’ятий дорослий біженець з України, що перебувають у Польщі, є чоловіком. Це випливає з даних дослідження, опублікованого Національним банком Польщі. Загалом Польща надала статус тимчасового захисту 950 тисячам українців
Внаслідок російського удару по Комишувасі Запорізької області загинули 72 людини. Пошукову операцію на місці ворожої атаки завершили. Доля ще чотирьох людей залишається невідомою.
Російські атаки на енергетичну інфраструктуру спричинили масштабні знеструмлення на сході України. Найскладніша ситуація нині у Дніпрі, Харкові, Полтаві та Запоріжжі, де через значні пошкодження енергетичних об’єктів суттєво обмежене електропостачання.
Росія не погоджувалася на участь представників європейських країн у наступному раунді мирних переговорів щодо України, заявив помічник Путіна Юрій Ушаков. Його слова суперечать запевненням американських переговірників, які раніше повідомляли про готовність Москви розширити формат переговорів.
Сили оборони України в ніч на 16 листопада уразили Ільський нафтопереробний завод у Краснодарському краї Росії. Під удар потрапили три установки первинної переробки нафти та комплекс виробництва автомобільних бензинів.
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Москва не погоджується на перемир’я з Україною, оскільки воно “дозволить Києву відновитися після збитків”, завданих російською армією.