Литва теж може допомогти Україні повернути чоловіків призовного віку — Міноборони
Джерело: Delfi
Литва може зайняти активну позицію у питанні повернення українських чоловіків призовного віку, які виїхали з країни. Як сказав міністр оборони Литви Лаурінас Кащюнас, будь-які заходи будуть розглядатися після оцінки дій Польщі у цій сфері.
Кащюнас підкреслив, що Вільнюс зараз уважно спостерігає за розвитком подій у сусідній Польщі, де також розглядаються варіанти допомоги Україні щодо повернення чоловіків до військової служби.
“Напрямок правильний. У які заходи це перетвориться, напевно, поки що важко сказати. Мабуть, про це потрібно буде говорити конкретно”, – заявив Кащюнас.
Міністр зазначив, що дискусію про конкретні заходи ще не завершено, і що Литва не планує застосовувати прямий примус для повернення українських чоловіків. Він припустив ймовірність обмежень щодо соціальних виплат, дозволів на роботу чи інших документів, але ніхто не буде збирати українців і відправляти їх насильно додому, заявив Кащюнас.
- 24 квітня міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що країна готова допомогти Україні повернути чоловіків призовного віку на допомогу Силам оборони у боротьбі проти росіян.
- Кабмін оприлюднив правила, згідно з якими чоловіки призовного віку можуть отримувати паспорти лише всередині країни. Тож, чоловіки віком від 18 до 59 років, що проживають за кордоном, не зможуть продовжити термін дії документа, або ж отримати новий.
- Раніше генерал Вальдемар Скшипчак запропонував польському уряду у межах підтримки Києва депортувати всіх українських чоловіків в Україну. Він пояснив, така кількість військовопридатних чоловіків суттєво підтримала б Сили оборони у протистоянні Росії.
- Зауважимо, стало відомо, що від загальної кількості українців, що перебувають під тимчасовим захистом ЄС, найбільше жінок – 46,1%. Натомість кількість дітей — 33,2%, тоді як кількість дорослих чоловіків-переселенців досягає 20,7%.
- Також кожен п’ятий дорослий біженець з України, що перебувають у Польщі, є чоловіком. Це випливає з даних дослідження, опублікованого Національним банком Польщі. Загалом Польща надала статус тимчасового захисту 950 тисячам українців
Удари українських дронів по нафтових об’єктах у Росії на п’ятий рік розв’язаної Володимиром Путіним повномасштабної війни призвели до падіння переробки до найнижчого рівня майже за весь період його правління. У липні вона становила 3,6 млн барелів на добу, що є мінімумом з травня 2002 року.
3 серпня внаслідок російського удару по автозаправній станції у Широківській громаді, що на Дніпропетровщині, загинули троє осіб.
Суд призначив по 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна ще десятьом бойовикам, котрі воювали проти України у складі збройних формувань Росії.
3 серпня безпілотники атакували Краснодарський край РФ. Один зі збитих БпЛА упав на пляж в Архипо-Осипівці під Геленджиком. Російська влада заявила про шістьох загиблих внаслідок падіння уламків.
У Білорусі вже до кінця року планують сформувати два батальйони з артилерією та ППО поблизу українського кордону. Можливі загрози оцінив речник Держприкордонслужби України Андрій Демченко.