Литва теж може допомогти Україні повернути чоловіків призовного віку — Міноборони
Джерело: Delfi
Литва може зайняти активну позицію у питанні повернення українських чоловіків призовного віку, які виїхали з країни. Як сказав міністр оборони Литви Лаурінас Кащюнас, будь-які заходи будуть розглядатися після оцінки дій Польщі у цій сфері.
Кащюнас підкреслив, що Вільнюс зараз уважно спостерігає за розвитком подій у сусідній Польщі, де також розглядаються варіанти допомоги Україні щодо повернення чоловіків до військової служби.
“Напрямок правильний. У які заходи це перетвориться, напевно, поки що важко сказати. Мабуть, про це потрібно буде говорити конкретно”, – заявив Кащюнас.
Міністр зазначив, що дискусію про конкретні заходи ще не завершено, і що Литва не планує застосовувати прямий примус для повернення українських чоловіків. Він припустив ймовірність обмежень щодо соціальних виплат, дозволів на роботу чи інших документів, але ніхто не буде збирати українців і відправляти їх насильно додому, заявив Кащюнас.
- 24 квітня міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що країна готова допомогти Україні повернути чоловіків призовного віку на допомогу Силам оборони у боротьбі проти росіян.
- Кабмін оприлюднив правила, згідно з якими чоловіки призовного віку можуть отримувати паспорти лише всередині країни. Тож, чоловіки віком від 18 до 59 років, що проживають за кордоном, не зможуть продовжити термін дії документа, або ж отримати новий.
- Раніше генерал Вальдемар Скшипчак запропонував польському уряду у межах підтримки Києва депортувати всіх українських чоловіків в Україну. Він пояснив, така кількість військовопридатних чоловіків суттєво підтримала б Сили оборони у протистоянні Росії.
- Зауважимо, стало відомо, що від загальної кількості українців, що перебувають під тимчасовим захистом ЄС, найбільше жінок – 46,1%. Натомість кількість дітей — 33,2%, тоді як кількість дорослих чоловіків-переселенців досягає 20,7%.
- Також кожен п’ятий дорослий біженець з України, що перебувають у Польщі, є чоловіком. Це випливає з даних дослідження, опублікованого Національним банком Польщі. Загалом Польща надала статус тимчасового захисту 950 тисячам українців
28 вересня фракція “Європейська Солідарність” закликала терміново скликати закрите засідання погоджувальної ради та Верховної Ради через безперервний повітряний терор з боку Росії, повідомила співголова фракції Ірина Геращенко. Нардепка стала свідком удару по будівлі Національної академії наук України у Києві.
28 вересня міністри оборони країн Євросоюзу на зустрічі у Брюсселі не зробили нових заяв про передачу Україні ракет-перехоплювачів для систем Patriot із національних запасів. Про це повідомила Верховна представниця ЄС із закордонних справ та безпекової політики Кая Каллас.
З часу повномасштабного вторгнення Росія різко збільшила виробництво озброєнь, проте, тепер можливості військово-промислового комплексу досягли межі. У 2023–2025 роках три основні галузі, до яких належить військова продукція, — виробництво “інших транспортних засобів та обладнання”, “комп’ютерів, електронних та оптичних виробів” і “готових металевих виробів” — збільшили випуск у 1,9–2,1 раза, свідчать дані Росстату. Однак у наступні три роки їхнє зростання буде значно повільнішим, прогнозує Мінекономрозвитку РФ.
ЄС розробляє новий механізм координації заходів у відповідь на російські диверсії та інші гібридні атаки на тлі попереджень від європейських посадовців про те, що Москва готує нові операції по всьому континенту.
17-річну агентку російської воєнної розвідки засудили до десяти років позбавлення волі за коригування російських атак по Чернігівщині. Суд визнав її винною у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану.