Литва теж може допомогти Україні повернути чоловіків призовного віку — Міноборони
Джерело: Delfi
Литва може зайняти активну позицію у питанні повернення українських чоловіків призовного віку, які виїхали з країни. Як сказав міністр оборони Литви Лаурінас Кащюнас, будь-які заходи будуть розглядатися після оцінки дій Польщі у цій сфері.
Кащюнас підкреслив, що Вільнюс зараз уважно спостерігає за розвитком подій у сусідній Польщі, де також розглядаються варіанти допомоги Україні щодо повернення чоловіків до військової служби.
“Напрямок правильний. У які заходи це перетвориться, напевно, поки що важко сказати. Мабуть, про це потрібно буде говорити конкретно”, – заявив Кащюнас.
Міністр зазначив, що дискусію про конкретні заходи ще не завершено, і що Литва не планує застосовувати прямий примус для повернення українських чоловіків. Він припустив ймовірність обмежень щодо соціальних виплат, дозволів на роботу чи інших документів, але ніхто не буде збирати українців і відправляти їх насильно додому, заявив Кащюнас.
- 24 квітня міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що країна готова допомогти Україні повернути чоловіків призовного віку на допомогу Силам оборони у боротьбі проти росіян.
- Кабмін оприлюднив правила, згідно з якими чоловіки призовного віку можуть отримувати паспорти лише всередині країни. Тож, чоловіки віком від 18 до 59 років, що проживають за кордоном, не зможуть продовжити термін дії документа, або ж отримати новий.
- Раніше генерал Вальдемар Скшипчак запропонував польському уряду у межах підтримки Києва депортувати всіх українських чоловіків в Україну. Він пояснив, така кількість військовопридатних чоловіків суттєво підтримала б Сили оборони у протистоянні Росії.
- Зауважимо, стало відомо, що від загальної кількості українців, що перебувають під тимчасовим захистом ЄС, найбільше жінок – 46,1%. Натомість кількість дітей — 33,2%, тоді як кількість дорослих чоловіків-переселенців досягає 20,7%.
- Також кожен п’ятий дорослий біженець з України, що перебувають у Польщі, є чоловіком. Це випливає з даних дослідження, опублікованого Національним банком Польщі. Загалом Польща надала статус тимчасового захисту 950 тисячам українців
3 жовтня через російські обстріли без електропостачання залишилися Дружківка, Костянтинівка та деякі райони Краматорська на Донеччині.
3 жовтня внаслідок атаки російського FPV-дрона загинув французький журналіст Антоні Лаллікан. Також отримав поранення журналіст Kyiv Independent Георгій Іванченков.
Українські розвідники перехопили свідчення чергового воєнного злочину окупаційної армії: російський солдат відкрив стрілянину в під’їзді багатоквартирного будинку на тимчасово окупованій Харківщині та смертельно поранив трьох місцевих мешканців.
Сили спеціальних операцій ЗС України ударними дронами уразили РЛС дальнього виявлення П-14Ф “Лена” та трасовий радіолокаційний комплекс “Сопка-2”.
Господар Кремля Володимир Путін 2 жовтня заявив, що Росія може вдарити по українських атомних електростанціях у відповідь на “удари по Запорізькій АЕС”.