Литва затвердила трирічний план підтримки України на €200 млн
Джерело: пресслужба Міноборони Литви
Державна Рада оборони Литви обговорила і затвердила трирічний план військової підтримки України у розмірі 200 мільйонів євро.
Як повідомляється, план забезпечення української армії розрахований на 2024-2026 роки та передбачає виділення близько 200 мільйонів євро. Основними напрямками підтримки визначені закупівля летальних і нелетальних засобів, військова підготовка і навчання, фінансові відрахування до фондів підтримки, ремонт військової техніки в Литві і навчання особового складу.
За словами міністра оборони Латвії Арвідаса Анушаускаса, підтримка української армії була і залишається одним з пріоритетних напрямків для відомства.
Також він наголосив, що фінансування плану, як очікується, буде забезпечуватися за рахунок Європейського фонду миру.
“Це дозволить не сповільнювати розвиток національного потенціалу і направити ці кошти на подальшу підтримку Збройних сил України”, – пояснив Анушаускас.
При цьому у відомстві зауважили, що підтримка, яка надається українській армії, скоро досягне півмільярда євро. Вона включає як озброєння і спорядження, так і навчання, лікування та реабілітацію солдатів.
- Литва вирішила створити коаліцію з розмінування України та запрошує країни, які мають можливість навчати саперів або надавати українським військовим необхідне обладнання, долучитися до ініціативи.
- 24 липня міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс закликав НАТО “подвоїти” зусилля з підтримки України після саміту Альянсу у Вільнюсі. Він пояснив, що російський президент “відчуває сміливість посилити” напади на країну.
- Литва дотримується чіткої позиції, що послаблення санкцій проти диктаторів є неправильним, заявив президент Гітанас Науседа.
ГУР МО України на порталі War&Sanctions у розділі “Викрадена спадщина” оприлюднило дані про 178 цінностей, викрадених російськими окупантами на тимчасово захоплених територіях України.
8 жовтня близько 07:35 російські війська обстріляли цивільний автомобіль у Корабельному районі Херсона.
Кіт постраждав під час російської атаки на Чернігів 6 жовтня.
Служба зовнішньої розвідки України повідомила, що в Кремлі зростає занепокоєння можливими наслідками повернення з фронту великої кількості військовослужбовців та колишніх ув’язнених, які брали участь у війні проти України. За даними розвідки, російська влада розглядає цю ситуацію як один із ключових внутрішніх ризиків для стабільності режиму.
Президент Володимир Зеленський зустрівся із президентом Парламентської асамблеї ОБСЄ Пере Хуаном Понсом Самп’єтро. Сторони обговорили підтримку України в умовах повномасштабного вторгнення Росії та ключові напрямки співпраці.