Литва затвердила трирічний план підтримки України на €200 млн

Джерело: пресслужба Міноборони Литви

Державна Рада оборони Литви обговорила і затвердила трирічний план військової підтримки України у розмірі 200 мільйонів євро.

Як повідомляється, план забезпечення української армії розрахований на 2024-2026 роки та передбачає виділення близько 200 мільйонів євро. Основними напрямками підтримки визначені закупівля летальних і нелетальних засобів, військова підготовка і навчання, фінансові відрахування до фондів підтримки, ремонт військової техніки в Литві і навчання особового складу.

За словами міністра оборони Латвії Арвідаса Анушаускаса, підтримка української армії була і залишається одним з пріоритетних напрямків для відомства.

Також він наголосив, що фінансування плану, як очікується, буде забезпечуватися за рахунок Європейського фонду миру.

“Це дозволить не сповільнювати розвиток національного потенціалу і направити ці кошти на подальшу підтримку Збройних сил України”, – пояснив Анушаускас.

При цьому у відомстві зауважили, що підтримка, яка надається українській армії, скоро досягне півмільярда євро. Вона включає як озброєння і спорядження, так і навчання, лікування та реабілітацію солдатів.

Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.

Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.

Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.

У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.

Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.