Литва затвердила трирічний план підтримки України на €200 млн
Джерело: пресслужба Міноборони Литви
Державна Рада оборони Литви обговорила і затвердила трирічний план військової підтримки України у розмірі 200 мільйонів євро.
Як повідомляється, план забезпечення української армії розрахований на 2024-2026 роки та передбачає виділення близько 200 мільйонів євро. Основними напрямками підтримки визначені закупівля летальних і нелетальних засобів, військова підготовка і навчання, фінансові відрахування до фондів підтримки, ремонт військової техніки в Литві і навчання особового складу.
За словами міністра оборони Латвії Арвідаса Анушаускаса, підтримка української армії була і залишається одним з пріоритетних напрямків для відомства.
Також він наголосив, що фінансування плану, як очікується, буде забезпечуватися за рахунок Європейського фонду миру.
“Це дозволить не сповільнювати розвиток національного потенціалу і направити ці кошти на подальшу підтримку Збройних сил України”, – пояснив Анушаускас.
При цьому у відомстві зауважили, що підтримка, яка надається українській армії, скоро досягне півмільярда євро. Вона включає як озброєння і спорядження, так і навчання, лікування та реабілітацію солдатів.
- Литва вирішила створити коаліцію з розмінування України та запрошує країни, які мають можливість навчати саперів або надавати українським військовим необхідне обладнання, долучитися до ініціативи.
- 24 липня міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс закликав НАТО “подвоїти” зусилля з підтримки України після саміту Альянсу у Вільнюсі. Він пояснив, що російський президент “відчуває сміливість посилити” напади на країну.
- Литва дотримується чіткої позиції, що послаблення санкцій проти диктаторів є неправильним, заявив президент Гітанас Науседа.
Кількість жертв масованої російської атаки на Київ зросла до п’яти. У лікарні померла одна з постраждалих, яка перебувала у тяжкому стані.
Стали відомі імена рятувальників ДСНС, які загинули внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству в Харкові в ніч на 15 червня.
Унаслідок ракетно-дроновї атаки по Києву в ніч на 15 червня пошкоджень зазнала будівля Вищого антикорупційного суду.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна відреагував на пошкодження Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки, заявивши, що удар по одній із найважливіших християнських святинь свідчить про зневагу Росії до світової культурної спадщини.
Унаслідок російської атаки на Київ пошкоджено Національну кіностудію імені Олександра Довженка. Внаслідок влучання виникла пожежа, а також було зруйновано костюмний цех, де зберігалася найбільша та найстаріша костюмна колекція України.