Мелоні обіцяє «відновити» співпрацю з Китаєм

Джерело: Reuters

28 липня прем’єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні пообіцяла “відновити” співпрацю з Китаєм, підписавши трирічний план дій під час свого першого офіційного візиту до Пекіна після вступу на посаду.

Мелоні, котра очолює правий уряд з 2022 року, оголосила про це під час зустрічі з прем’єр-міністром Китаю Лі Цяном. Нині Рим прагне покращити торговельні зв’язки з Пекіном після того, як торік країна вийшла з інвестиційної схеми президента КНР Сі Цзіньпіна “Один пояс, один шлях”.

Італійська прем’єрка зауважила, що її п’ятиденна поїздка була “демонстрацією волі розпочати новий етап, відновити нашу двосторонню співпрацю”. План зокрема передбачає тестування нових форм співпраці, додала вона.

Також Мелоні повідомила, що меморандум про промислову співпрацю, підписаний Італією та Китаєм, охоплює стратегічні промислові сектори, такі як електромобілі та відновлювані джерела енергії.

Своєю чергою, Лі Цянь вказав на “взаємовигідну співпрацю між малими та середніми підприємствами в галузях суднобудування, аерокосмічної галузі, енергетики, штучного інтелекту”.

Зауважимо, у грудні 2023 року Італія офіційно повідомила Китай, що виходить з ініціативи “Один пояс, один шлях” (BRI), відкидаючи побоювання, що цей крок може зіпсувати відносини та завдати шкоди італійській економіці, повідомили урядові джерела.

У 2019 році Італія стала першою і поки що єдиною великою західною державою, яка приєдналася до програми торгівлі та інвестицій, ігноруючи попередження Сполучених Штатів про те, що це може дозволити Китаю взяти під контроль чутливі технології та життєво важливу інфраструктуру.

Однак, коли прем’єр-міністерка Джорджія Мелоні вступила на посаду, то заявила, що хоче вийти з угоди, яку підтримував президент Сі Цзіньпін, пояснивши, що вона не принесла Італії значних здобутків.

Італійський експорт до Китаю минулого року становив 16,4 мільярда євро з 13 мільярдів євро у 2019 році. Натомість згідно з італійськими даними, китайський експорт до Італії зріс до 57,5 ​​мільярда з 31,7 мільярда за аналогічний період.

Основні торговельні партнери Італії по єврозоні Франція та Німеччина експортували значно більше до Китаю минулого року, попри те, що вони не були частиною BRI, яка побудована за зразком старого Шовкового шляху, що з’єднував Китай із Заходом.

Читайте також: Європа знехтувала ініціативою Китаю «Один пояс, один шлях» через дружбу Сі та Путіна

Попри те, що вони були частиною BRI, уряди в Римі висловлювали свої сумніви щодо угоди, накладаючи вето на деякі запропоновані поглинання або обмежуючи вплив китайських компаній на італійських підприємців.

  • 2 вересня міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що торгівля з Китаєм не покращилася, як очікувалося, після того, як Рим приєднався до пекінської ініціативи “Один пояс, один шлях”.
  • Путін більше не може розраховувати на своїх друзів в Італії – Politico.
  • Італія планує придбати танки Leopard 2 німецького виробництва, аби посилити свої сухопутні сили після російського повномасштабного вторгнення в Україну.

Російські збройні сили значно залежать від західних напівпровідникових технологій і суттєвого постраждали від санкцій США та Євросоюзу. Про це 1 червня повідомив німецький тижневик Bild am Sonntag із посиланням на внутрішні документи російського підприємства “Науково-виробниче об’єднання обчислювальних систем”, котре розробляє програмне забезпечення та виготовляє обладнання, зокрема для армії РФ.

Ввечері 1 червня кандидат від консервативної партії “Право і справедливість” Рафал Тшасковський оголосив про свою перемогу на президентських виборах у Польщі.

1 червня президент Володимир Зеленський підтвердив успішну операцію українських спецслужб на території Росії, котра готувалася понад півтора року та завершилася ураженням 34% стратегічних носіїв крилатих ракет.

У ніч проти 1 червня війська РФ атакували Україну 479 безпілотниками, балістичними та крилатими ракетами. Українські оборонці знешкодили 385 повітряних цілей. 

Головне управління військової контррозвідки Венесуели затримало голову російсько-венесуельської торгової палати, полковника Романа Фроленка.