Міноборони кодифікувало понад 140 нових зразків безпілотників
Джерело: пресслужба Міноборони
За дев’ять місяців 2024 року оборонне відомство кодифікувало і дозволило для використання у Силах оборони понад 140 безпілотних авіаційних комплексів та 33 наземних роботизованих комплексів українського виробництва.
Українські зброярі швидко реагують на потреби фронту. Сьогодні вони виробляють безпілотні комплекси за широкою номенклатурою, – повідомив начальник Головного управління забезпечення супроводження життєвого циклу озброєння і військової техніки полковник Володимир Рочняк.
За його словами, українські зброярі активно розвивають виробництво авіаційних безпілотників різного призначення – камікадзе, бомбери, розвідники, корегувальники. Також виробляються різні за типом – літакового, коптерного; дальністю – тактичні, оперативні, стратегічні безпілотники. Наземні роботизовані комплекси також виконують широкий спектр завдань: ударні, розвідувальні, логістичні, евакуаційні, інженерні тощо.
З усіх безпілотників, дозволених для використання цього року, понад 40% було кодифіковано упродовж третього кварталу. Це свідчить про пожвавлення зброярського виробництва в України.
Серед дозволених для використання у Силах оборони України є безпілотні комплекси, стійкі до РЕБу, радіопрозорі, малошумні, з системами донаведення і самознищення тощо.
Раніше відомство допустило до експлуатації у військах бронеавтомобіль “Джура”, призначений для виконання різних тактичних завдань.
Нагадаємо, Міністерство оборони України уклало два нові контракти з українськими підприємствами оборонно-промислового комплексу на загальну суму майже 5 мільярдів гривень. Відповідне підписання угод відбулося під час робочої поїздки Президента Володимира Зеленського та міністра оборони Рустема Умєрова.
Також повідомляли, що в Україні стартувало серійне виробництво роботів Ratel Н, здатних транспортувати одночасно двох поранених з поля бою.
Окрім того, стало відомо, що в Україні активно створюють і використовують новітню зброю. Завдяки прагненню перехитрити ворога і великим інвестиціям, Україна стає центром для розробки автономних дронів та іншого озброєння.
Також українська військова промисловість запустила серійне виробництво безпілотників-камікадзе, які можуть вражати цілі на відстані понад 1000 кілометрів.
Довідка. Як повідомляло Головне управління забезпечення супроводу життєвого циклу озброєння та військової техніки, процедура кодифікації, допуску до експлуатації для нового зразка озброєння і військової техніки (ОВТ) спрощена до десяти днів.
Кодифікований та внесений до штатно-табельного розкладу військових частин зразок ОВТ вітчизняного виробництва дозволено закуповувати за кошти державного бюджету і використовувати у ЗСУ.
- Міноборони розпочало випробування спеціальних модульних бронежилетів для потреб Військово-морських сил та інженерних військ ЗСУ.
- У Міністерстві оборони України почали тестування тканин для антитепловізійної накидки (пончо), яка має маскувати військових та техніку від ворога.
- Міністерство оборони України затвердило другий зразок бронежилета для жінок-військовослужбовиць.
- Міністерство оборони України затвердило зразок-еталон літнього польового костюма для жінок-військовослужбовиць ЗСУ. Відтепер жіночу літню польову форму офіційно поставлено на забезпечення.
Поблизу Радомишля на Підкарпатті відкрили навчальний полігон “Ліпа” для української армії, побудований Королівством Норвегія. Польща є країною-господарем полігону, котрий також буде також місцем обміну українським досвідом у протидії російським безпілотникам.
Ввечері 1 жовтня російські війська вдарили по центральній частині міста Балаклія. Ракета влучила в землю біля житлової п’ятиповерхівки.
Експорт російської пшениці у липні–вересні 2025 року знизився на 29 % у річному вимірі – до 10,9 млн тонн. На цьому тлі прогноз постачань пшениці на зовнішні ринки у 2025 році зменшено до 43,4 млн тонн, зазначили у Службі зовнішньої розвідки України.
1 жовтня через російський обстріл енергетичної інфраструктури у Київській області в місті Славутич на об’єктах ДСП “Чорнобильська АЕС” виникла надзвичайна ситуація.
На Харківщині повернули до використання угіддя площею понад 1,7 тисячі гектарів. Станом на сьогодні це найбільша ділянка, розмінована оператором протимінної діяльності у межах державної програми компенсації вартості розмінування агроземель.