Міноборони тестує пункт управління підрозділами БпЛА
Джерело: МОУ
Міноборони спільно з українським виробником розпочали тестування пункту управління підрозділами, оснащених безпілотниками.
Зауважується, що серед вимог до пункту управління – максимальна автономність, оснащення сучасними засобами зв’язку та РЕБ. Новий зразок техніки має забезпечувати управління підрозділами безпілотних систем за будь-яких погодних умов – як в стаціонарний умовах, так і під час руху. Кабіну пункту буде оснащено автоматизованими робочими місцями з інтерактивною панеллю. У командира буде можливість швидко аналізувати ситуацію та оперативно ухвалювати рішення під час управління підрозділами, що підвищить ефективність їхнього застосування.
Базою для цієї інноваційної розробки планується спеціалізований транспортний засіб підвищеної прохідності. Повнопривідне авто має вирішити завдання достатньої маневреності та руху пункту управління бездоріжжям.
Безпілотні підрозділи значно масштабувалися і потребують спеціалізованих засобів бойового управління. Вітчизняні зброярі запропонували технічне рішення на цей запит. Новий зразок техніки пройде випробування, його оцінять командири бойових підрозділів. Якщо розробка відповідатиме вимогам – кодифікуємо, і вона зможе піти у серійне виробництво. Ми маємо технологічно переважати ворога, – додав перший заступник міністра оборони Іван Гаврилюк.
Загалом з початку 2024 року Міноборони України допустило до експлуатації вже понад 40 зразків безпілотників українського виробництва та понад 20 наземних роботів.
Нагадаємо, Міністерство оборони України уклало два нові контракти з українськими підприємствами оборонно-промислового комплексу на загальну суму майже 5 мільярдів гривень. Відповідне підписання угод відбулося під час робочої поїздки Президента Володимира Зеленського та міністра оборони Рустема Умєрова.
Також повідомляли, що в Україні стартувало серійне виробництво роботів Ratel Н, здатних транспортувати одночасно двох поранених з поля бою.
Окрім того, стало відомо, що в Україні активно створюють і використовують новітню зброю. Завдяки прагненню перехитрити ворога і великим інвестиціям, Україна стає центром для розробки автономних дронів та іншого озброєння.
Також українська військова промисловість запустила серійне виробництво безпілотників-камікадзе, які можуть вражати цілі на відстані понад 1000 кілометрів.
- Міноборони розпочало випробування спеціальних модульних бронежилетів для потреб Військово-морських сил та інженерних військ ЗСУ.
- У Міністерстві оборони України почали тестування тканин для антитепловізійної накидки (пончо), яка має маскувати військових та техніку від ворога.
- Міністерство оборони України затвердило другий зразок бронежилета для жінок-військовослужбовиць.
- Міністерство оборони України затвердило зразок-еталон літнього польового костюма для жінок-військовослужбовиць ЗСУ. Відтепер жіночу літню польову форму офіційно поставлено на забезпечення.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.
Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.
30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.
За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.