Між Зеленським і Байденом зросла напруга через мобілізацію в Україні – ЗМІ
Джерело: The Telegraph
Суперечки щодо мобілізації в Україні спричинили напруженість у відносинах між президентами Володимиром Зеленським і Джо Байденом. Як повідомляють джерела, конфлікт виник через розбіжності в поглядах на кількісні показники мобілізації та зниження мобілізаційного віку.
Останнім часом у США все частіше лунають заклики до України знижувати мобілізаційний вік до 18 років. Аргументують це тим, що нестача особового складу на фронті стає критичною, що, за оцінками, дозволяє Росії утримувати ініціативу на сході. Крім того, у Вашингтоні побоюються, що в разі перемоги Дональда Трампа на виборах військова підтримка України може зменшитися.
Держсекретар США Ентоні Блінкен під час нещодавньої зустрічі НАТО в Брюсселі зазначив, що для утримання фронту потрібні не лише фінансування і боєприпаси, а й людські ресурси. У своїх коментарях він підкреслив, що залучення молодших людей до бойових дій є важливим, зауваживши: “Зараз 18-25-річні не воюють”.
Зеленський у своїх публічних заявах натякнув на незгоду з таким підходом. Він акцентував на важливості збільшення постачання зброї та зниження військового потенціалу Росії, а не зміни мобілізаційного віку. Деякі коментарі українського президента у США розцінили як критику на адресу Байдена.
За інформацією джерел, розбіжності у позиціях підкріплюються демографічними ризиками, які викликає мобілізація молодших вікових груп. Враховуючи структуру населення України, чисельність 18-25-річних значно менша, ніж старших поколінь, що створює потенційну загрозу для демографічної ситуації в майбутньому. Вже зараз мобілізаційний вік знижено з 27 до 25 років.
- Дмитро Литвин заперечив, що в Офісі Президента готують мобілізацію громадян з 18 років.
- 10 грудня у ЗМІ писали, що Україна вимушена переглянути свою позицію щодо мобілізації 18-річних чоловіків на фронт.
5 лютого президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час спільної пресконференції у Києві заявили зокрема про розвиток спільних оборонних проєктів, участі Варшави у програмі PURL й виробництві озброєння та розширення енергетичної співпраці.
Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт щодо медичного супроводу іноземців та осіб без громадянства, котрі боронять Україну.
На озброєння Сил оборони поставили оптоволоконні дрони з дальністю ураження понад 30 км. Міноборони допустило до експлуатації удосконалену версію безпілотного авіаційного комплексу “Батон Оптик”.
Рада Європейського Союзу погодила позицію щодо правової рамки для надання Україні фінансової підтримки у вигляді кредиту на €90 млрд у 2026–2027 роках.
До 15 років ув’язнення з конфіскацією майна засудили водія військового госпіталю на Кіровоградщині, який передавав росіянам персональні дані поранених військових ЗСУ та координати української ППО.