Московський НПЗ зупинив половину потужностей після атаки дронів
Джерело: Reuters
Московський нафтопереробний завод “Газпромнефть” призупинив роботу комбінованої нафтопереробної установки “Євро+” після обстрілу БпЛА 1 вересня.
Завод, що забезпечує кожен третій проданий літр бензину в Москві і є найбільшим постачальником гасу для столичних аеропортів, був змушений зупинити комбіновану установку переробки нафти Євро+, стверджують джерела агентства.
На установці потужністю у 6 млн тонн нафти на рік сталася пожежа і пошкоджено один із трубопроводів після того, як вранці 1 вересня на обладнання скерували безпілотник.
На ремонт установки знадобиться приблизно 5–6 днів і завод планує перезапустити її до кінця тижня, запевняють джерела. Водночас на час ремонту НПЗ суттєво скоротить виробництво та продаж автобензину, а також дизельного пального.
Минулого року Московський НПЗ переробив 11,6 млн тонн нафти і випустив 2,6 млн тонн бензину, 3,3 млн тонн дизпалива, а також 0,9 млн тонн авіагасу.
Атака безпілотників на завод, стала найбільшою з початку повномасштабної війни. За даними міноборони РФ, загалом атака охопила 15 регіонів країни, було задіяно понад 158 БпЛА.
Ще у лютому ЗМІ повідомляли, що показники перероблення нафти у РФ впали до найнижчого рівня після зупинки двох великих НПЗ, які атакували безпілотники.
Також британські розвідники оцінили, як атаки ЗСУ на російські нафтопереробні заводи вплинули на економіку РФ. Фахівці зауважили, що від 1 березня у Росії діє піврічна заборона на експорт бензину. Причина – необхідність стабілізувати ціни на внутрішньому ринку РФ на тлі зростання попиту.
Читайте також: Reuters: В РФ не змогли перезапустити дві третини НПЗ, постраждалих від атаки дронів
Експерти наголосили, що Україна почала новий етап боротьби з російським агресором, атакуючи власними безпілотниками нафтопереробні заводи Росії.
РФ попросила Казахстан бути готовим поставити 100.000 тонн бензину на випадок дефіциту, що загостриться через атаки БпЛА на російські НПЗ і перебої з постачанням, повідомили три джерела в галузі. Раніше допомогти Росії з постачанням бензину вже погодилася сусідня Білорусь.
- 26 серпня на Омському нафтопереробному заводі стався вибух, який призвів до виведення з ладу майже половини його потужностей.
- Дрони Головного управління розвідки вночі атакували нафтопереробний завод і три військові аеродроми РФ, пошкодивши надзвуковий бомбардувальник. Одна з цілей знаходиться за 1800 км від кордону.
- У Генеральному штабі ЗСУ підтвердили атаку 5 червня на один із російських НПЗ у Ростовські області. У результаті ураження росіяни втратили 1,5 млн тонн нафти та нафтопродуктів.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.