«Мрію дожити до обміну онука»: у Києві відбулася акція на підтримку полонених

Джерело: hromadske

У Києві провели акцію на підтримку військовополонених “Не мовчи! Полон вбиває” у 87-му роковину розстрілу української інтелігенції в урочищі Сандармох, у Карелії.

Чергова акція за звільнення військових з російського полону збіглась з 87-ми роковинами розстрілу української інтелігенції в урочищі Сандармох.

З 27 жовтня по 4 листопада, НКВС розстріляв 1111 людей. Деякі з учасників акцій пригадали про це в сьогоднішніх дописах, нагадуючи, що історія злочинів сучасної РФ – циклічна, – мовиться у дописі.

26 березня Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні оприлюднила нові дані про тортури росіянами українських військовополонених та різке зростання кількості достовірних звинувачень у стратах полонених.

Голова ММПЛУ Даніель Белль повідомила, що кожен з раніше опитаних українських військовополонених розповідав, як російські військовослужбовці та посадовці катували їх у неволі, застосовуючи неодноразові побиття, електрошок, погрози розстрілу, тривалі стресові пози та імітацію розстрілу. Більш ніж половина з них зазнали сексуального насильства.

Більшість колишніх військовополонених також розповідали про страждання від того, що їм не дозволяли спілкуватися зі своїми родинами, та що вони були позбавлені належного харчування й медичної допомоги.

Окрім цього, ММПЛУ зафіксувала достовірні повідомлення про страту щонайменше 32 українських військовополонених у 12 окремих випадках у період з грудня 2023 року по лютий 2024 року, що значно більше, ніж за будь-який попередній період.

Читайте також: Щодня били, бо не хотів розмовляти російською: історія загиблого військовополоненого

29 травня уповноважена з прав людини РФ Тетяна Москальова звинуватила Україну в “надуманих вимогах” під час процесу узгодження обміну полоненими. Москальова заявила, що обмін військовополоненими між Росією та Україною призупинено на кілька місяців.

Читайте також: Багато іноземців не знають, що росіяни катують наших полонених – Спільнота родин Оленівки

Генеральний прокурор Андрій Костін заявив, що неофіційні розмови з військовими, які повернулись з російського полону, свідчать про те, що до 90% військовополонених піддаються катуванню і фізичному та моральному насиллю.

5 червня, під час свого виступу на Петербурзькому міжнародному економічному форумі, глава РФ Володимир Путін повідомив, що нині у російському полоні утримують 6 465 українських військовослужбовців.

Раніше представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Юрій Таранюк повідомив, що в російському полоні перебувають понад 8000 українців. Зазначалося, що понад 1600 з них – цивільні.

Тоді як 29 червня президент Володимир Зеленський повідомив, що за час війни з російського полону в Україну вдалось повернути вже 3 310 людей.

  • За оцінками аналітиків, останнім часом збільшилися випадки страт українських військовополонених, які заохочують російські командири.
  • Фотографи Влада та Костянтин Ліберови оприлюднили світлини українських військових, котрі лиш нещодавно повернулися з російського полону. Виснажені, у російському полоні армійці втрачають по 20, 30, а дехто навіть 40 кг. Українська сторона дотримується Женевської конвенції і закликає світову спільноту примусити РФ до виконання міжнародних обов’язків.

Поблизу Радомишля на Підкарпатті відкрили навчальний полігон “Ліпа” для української армії, побудований Королівством Норвегія. Польща є країною-господарем полігону, котрий також буде також місцем обміну українським досвідом у протидії російським безпілотникам.

Ввечері 1 жовтня російські війська вдарили по центральній частині міста Балаклія. Ракета влучила в землю біля житлової п’ятиповерхівки.

Експорт російської пшениці у липні–вересні 2025 року знизився на 29 % у річному вимірі – до 10,9 млн тонн. На цьому тлі прогноз постачань пшениці на зовнішні ринки у 2025 році зменшено до 43,4 млн тонн, зазначили у Службі зовнішньої розвідки України.

1 жовтня через російський обстріл енергетичної інфраструктури у Київській області в місті Славутич на об’єктах ДСП “Чорнобильська АЕС” виникла надзвичайна ситуація.

На Харківщині повернули до використання угіддя площею понад 1,7 тисячі гектарів. Станом на сьогодні це найбільша ділянка, розмінована оператором протимінної діяльності у межах державної програми компенсації вартості розмінування агроземель.