«Ми готові до рішучих дій» – Буданов в інтерв’ю Le Monde
Джерело: Кирило Буданов
Очільник Головного управління розвідки Міноборони України дав інтерв’ю французькому виданню Le Monde щодо російсько-української війни.
Основні тези з інтерв’ю Буданов опублікував на своїй сторінці у Facebook.
Зокрема очільник української розвідки зауважив, що у 2023 році Росія не досягла реальних воєнних успіхів в Україні, хоча й прагнуло досягти їх завдаючи ракетних ударів.
“Утім у російських ракет є низка недоліків. Вони часто промахуються. Ми негайно ж відправили їм нашу відповідь. Ціллю були їхні військові об’єкти”, – зауважив він.
Водночас Буданов визнав, що з кінця літа 2023 року Росія прискорила виготовлення боєприпасів. Попри це, їх якість далеко не найвища.
Щодо наступальних операцій з обох сторін. то їм завадили два чинники: інтенсивне застосування БпЛА та щільність мінних полів.
“Ми знаємо рішення для безпілотників ― це електронні засоби протидії. Для мін необхідне спеціалізоване обладнання”, – зауважив Буданов.
Також Буданов зауважив, що Україна контролює північну частину Чорного моря та газовидобувні платформи. Морські експортні коридори, які дуже важливі для української економіки, знову функціонують, навіть попри ризики.
Очільник ГУР додав, що Україна регулярно атакує військовий флот та портові споруди РФ. Через це росіянам доводиться поспіхом довелось перекидати все на південний схід. зараз вони намагаються створити військово-морську базу в Очамчире на окупованій території Грузії.
Також за словами Буданова у 2023 році відбулись перші українські висадки на територію тимчасово окупованого Криму, хоча дехто вважав їх неможливими.
“Це дає надію ― особливо українцям на півострові, які уже 10 років живуть під російською окупацією, і багато хто з них уже почав опускати руки”, – вважає він.
Щодо ситуації у РФ, то Буданов зауважив, що у Росії виявилась слабка армія та сильна економіка, хоча всі думали, що буде навпаки.
“Економіка [Росії] може бути слабкою, але країна аж ніяк не голодує. З такими темпами вона може протриматись доволі довго. Нинішніх західних санкцій недостатньо. Вони повинні були б зачепити основні сектори економіки РФ: енергетику, металургію і фінансову систему загалом”, – наголосив Кирило Буданов.
Україні ж потрібно більше снарядів і артилерійських систем. Мовиться не лише про сучасні технології, а й старі системами, які вже не використовуються.
“Питання кількості ― важливе”, – сказав він.
Щодо інших держав, які “втомились” від війни в Україні, то, за словами Буданова, їм доведеться піклуватись про росіян, коли вони прийдуть займати їхні власні території.
“Держава-агресор Росія веде війну не лише проти України. Вона веде війну проти НАТО, про що з самого початку твердить їхня пропаганда”, – наголосив він.
- Володимир Зеленський висловив міркування стосовно майбутніх планів ворожої армії. Зокрема він припустив, що російське військове керівництво намагатиметься здобути у повномасштабній війні проти України “якісь успіхи” перед президентськими виборами в РФ у межах інформаційної кампанії.
Конгресвумен від Демократичної партії Александрія Окасіо-Кортес повідомила, що проходить процедуру заморожування яйцеклітин. За її словами, це рішення має дати їй більше контролю над власним життям і майбутнім материнством.
Верховний лідер Ірану Моджтаба Хосейні Хаменеї призначив Мохсена Резаї своїм представником у Вищій раді національної безпеки. Колишній командувач Корпусу вартових ісламської революції замінив на посаді Мохаммада Багера Зольгадра.
Ізраїльські військові обмежили доступ до палестинського села Тайбе на Західному березі після серії нападів з боку ізраїльських поселенців. Заборона стосується лише ізраїльтян, які не проживають у селі, і не поширюється на палестинців.
Прокуратура Еквадору висунула обвинувачення колишньому міністру внутрішніх справ Хосе Серрано та ще шістьом людям у справі про вбивство кандидата в президенти Фернандо Вільявісенсіо у 2023 році. Серед фігурантів також є керівник одного з найвпливовіших наркокартелів країни Los Lobos.
Центральний банк Угорщини підтвердив підтримку урядового курсу на виконання умов для вступу країни до єврозони. Кабінет прем’єр-міністра Петера Мадяра хоче досягти необхідних показників до завершення своєї каденції у 2030 році.