«Ми готові до рішучих дій» – Буданов в інтерв’ю Le Monde

Джерело: Кирило Буданов

Очільник Головного управління розвідки Міноборони України дав інтерв’ю французькому виданню Le Monde щодо російсько-української війни.

Основні тези з інтерв’ю Буданов опублікував на своїй сторінці у Facebook.

Зокрема очільник української розвідки зауважив, що у 2023 році Росія не досягла реальних воєнних успіхів в Україні, хоча й прагнуло досягти їх завдаючи ракетних ударів.

“Утім у російських ракет є низка недоліків. Вони часто промахуються. Ми негайно ж відправили їм нашу відповідь. Ціллю були їхні військові об’єкти”, – зауважив він.

Водночас Буданов визнав, що з кінця літа 2023 року Росія прискорила виготовлення боєприпасів. Попри це, їх якість далеко не найвища.

Щодо наступальних операцій з обох сторін. то їм завадили два чинники: інтенсивне застосування БпЛА та щільність мінних полів.

“Ми знаємо рішення для безпілотників ― це електронні засоби протидії. Для мін необхідне спеціалізоване обладнання”, – зауважив Буданов.

Також Буданов зауважив, що Україна контролює північну частину Чорного моря та газовидобувні платформи. Морські експортні коридори, які дуже важливі для української економіки, знову функціонують, навіть попри ризики.

Очільник ГУР додав, що Україна регулярно атакує військовий флот та портові споруди РФ. Через це росіянам доводиться поспіхом довелось перекидати все на південний схід. зараз вони намагаються створити військово-морську базу в Очамчире на окупованій території Грузії.

Також за словами Буданова у 2023 році відбулись перші українські висадки на територію тимчасово окупованого Криму, хоча дехто вважав їх неможливими.

“Це дає надію ― особливо українцям на півострові, які уже 10 років живуть під російською окупацією, і багато хто з них уже почав опускати руки”, – вважає він.

Щодо ситуації у РФ, то Буданов зауважив, що у Росії виявилась слабка армія та сильна економіка, хоча всі думали, що буде навпаки.

“Економіка [Росії] може бути слабкою, але країна аж ніяк не голодує. З такими темпами вона може протриматись доволі довго. Нинішніх західних санкцій недостатньо. Вони повинні були б зачепити основні сектори економіки РФ: енергетику, металургію і фінансову систему загалом”, – наголосив Кирило Буданов.

Україні ж потрібно більше снарядів і артилерійських систем. Мовиться не лише про сучасні технології, а й старі системами, які вже не використовуються.

“Питання кількості ― важливе”, – сказав він.

Щодо інших держав, які “втомились” від війни в Україні, то, за словами Буданова, їм доведеться піклуватись про росіян, коли вони прийдуть займати їхні власні території.

“Держава-агресор Росія веде війну не лише проти України. Вона веде війну проти НАТО, про що з самого початку твердить їхня пропаганда”, – наголосив він.

  • Володимир Зеленський висловив міркування стосовно майбутніх планів ворожої армії. Зокрема він припустив, що російське військове керівництво намагатиметься здобути у повномасштабній війні проти України “якісь успіхи” перед президентськими виборами в РФ у межах інформаційної кампанії.

Студія 20th Century Studios працює над новим фільмом у всесвіті “Чужого”. Сценарій напише Аарон Гузіковський, відомий за трилером “Полонянки” Дені Вільнева. Продюсером проєкту виступить Рідлі Скотт, який раніше зняв кілька частин франшизи.

Колишній генеральний директор Nvidia Дженсен Хуанг 1 грудня дасть свідчення трьом комітетам Палати представників США. Законодавці можуть поставити йому запитання про романтичні стосунки з жінкою, котру підозрюють у співпраці з китайською розвідкою, а також про можливу роль компанії у передачі Китаю доступу до новітніх американських чипів.

Впливовий журнал The Economist опублікував свій традиційний прогноз на наступний рік і назвав 10 речей, на які варто звернути увагу.

Швеція виділяє додаткові 720 млн шведських крон на підтримку оборони України. Кошти спрямують, зокрема, на посилення протиповітряної оборони та далекобійних спроможностей українського війська.

Новий інструмент на основі штучного інтелекту може оцінювати вік людини за її мовленням і виявляти ознаки, пов’язані з підвищеним ризиком когнітивних порушень та деменції. Про це йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі Science Advances.