«Ми готові до рішучих дій» – Буданов в інтерв’ю Le Monde

Джерело: Кирило Буданов

Очільник Головного управління розвідки Міноборони України дав інтерв’ю французькому виданню Le Monde щодо російсько-української війни.

Основні тези з інтерв’ю Буданов опублікував на своїй сторінці у Facebook.

Зокрема очільник української розвідки зауважив, що у 2023 році Росія не досягла реальних воєнних успіхів в Україні, хоча й прагнуло досягти їх завдаючи ракетних ударів.

“Утім у російських ракет є низка недоліків. Вони часто промахуються. Ми негайно ж відправили їм нашу відповідь. Ціллю були їхні військові об’єкти”, – зауважив він.

Водночас Буданов визнав, що з кінця літа 2023 року Росія прискорила виготовлення боєприпасів. Попри це, їх якість далеко не найвища.

Щодо наступальних операцій з обох сторін. то їм завадили два чинники: інтенсивне застосування БпЛА та щільність мінних полів.

“Ми знаємо рішення для безпілотників ― це електронні засоби протидії. Для мін необхідне спеціалізоване обладнання”, – зауважив Буданов.

Також Буданов зауважив, що Україна контролює північну частину Чорного моря та газовидобувні платформи. Морські експортні коридори, які дуже важливі для української економіки, знову функціонують, навіть попри ризики.

Очільник ГУР додав, що Україна регулярно атакує військовий флот та портові споруди РФ. Через це росіянам доводиться поспіхом довелось перекидати все на південний схід. зараз вони намагаються створити військово-морську базу в Очамчире на окупованій території Грузії.

Також за словами Буданова у 2023 році відбулись перші українські висадки на територію тимчасово окупованого Криму, хоча дехто вважав їх неможливими.

“Це дає надію ― особливо українцям на півострові, які уже 10 років живуть під російською окупацією, і багато хто з них уже почав опускати руки”, – вважає він.

Щодо ситуації у РФ, то Буданов зауважив, що у Росії виявилась слабка армія та сильна економіка, хоча всі думали, що буде навпаки.

“Економіка [Росії] може бути слабкою, але країна аж ніяк не голодує. З такими темпами вона може протриматись доволі довго. Нинішніх західних санкцій недостатньо. Вони повинні були б зачепити основні сектори економіки РФ: енергетику, металургію і фінансову систему загалом”, – наголосив Кирило Буданов.

Україні ж потрібно більше снарядів і артилерійських систем. Мовиться не лише про сучасні технології, а й старі системами, які вже не використовуються.

“Питання кількості ― важливе”, – сказав він.

Щодо інших держав, які “втомились” від війни в Україні, то, за словами Буданова, їм доведеться піклуватись про росіян, коли вони прийдуть займати їхні власні території.

“Держава-агресор Росія веде війну не лише проти України. Вона веде війну проти НАТО, про що з самого початку твердить їхня пропаганда”, – наголосив він.

  • Володимир Зеленський висловив міркування стосовно майбутніх планів ворожої армії. Зокрема він припустив, що російське військове керівництво намагатиметься здобути у повномасштабній війні проти України “якісь успіхи” перед президентськими виборами в РФ у межах інформаційної кампанії.

Під час масових протестів в Ірані лише за 8 і 9 січня могли бути вбиті до 30 тисяч осіб. Видання посилається на двох високопосадовців міністерства охорони здоров’я Ірану, які обмінювалися повідомленнями в період повного блокування інтернету для населення країни.

Зеленський повідомив про завершення роботи над текстом гарантій безпеки від Вашингтона та назвав членство в ЄС невід’ємною частиною захисту України. Водночас він заявив про наявність численних складних питань у перемовинах із РФ, підкресливши, що статус українських територій не є предметом торгів.

26 січня у всіх регіонах України застосовуватимуть заходи обмеження споживання електроенергії.

З 26 січня Польща повністю зупиняє імпорт н-бутану та ізобутану з Росії і Білорусі. Відтак, закривається чергова лазівка, котра залишалася після запровадження ембарго ЄС на зріджений нафтовий газ наприкінці 2024 року.

Президент Литви Гітанас Наусєда закликав європейську спільноту готуватися до довгострокового фінансування української армії та її повної інтеграції в структури ЄС. На думку литовського лідера, саме українські військові сили мають стати ключовим елементом захисту європейських кордонів у майбутньому.