На замінованому фронті України навіть трупи можуть вбити, – розповіли українські сапери

Джерело: Reuters

Російські окупаційні війська засіяли протипіхотні міни та міни-пастки по всій лінії фронту.

Коли група українських саперів знайшли тіла російських військ на покинутій позиції, щось у трупах виглядало не так.

“Їх було троє-четверо загиблих. Двоє хлопців лежали один на одному, це викликало у нас підозру, тому що якби був вибух, їх би розкинуло в різні боки, а тут один лежить на іншому, – сказав Володимир, український сапер, який розміновує фронт. – Ми добре зробили, що не чіпали їх, тому що коли ми дотягнулися туди з “кошеням”, то побачили, що під ними міна ПМ”.

Кошеня – це складаний сталевий гачок, який сапери використовують для викидання мін-пасток. Його так прозвали за висувні щипці, які вистрибують, як котячі кігті. ПМ – протипіхотна міна радянських часів.

“Він вибухнув і підірвав обох, але ми залишилися цілі, слава Богу”.

Фото: Reuters

Для таких розмінувальників, як Володимир, кожен день несе в собі смертельний ризик, поки вони намагаються зробити землю безпечною – спершу для наступу їхніх товаришів по службі, а зрештою – для мирних жителів, щоб повернутися додому.

“Ми щодня втрачаємо одного сапера – або пораненого, або мертвого. Це небезпечна робота. І незалежно від того, чи наступає ціла бригада, чи близько 12 хлопців виходять на завдання, сапери завжди йдуть першими. Це дуже небезпечно”, – сказав він.

Росіяни “мінують все. Відкривають двері, коробки та ящики, навіть іграшки”, – сказав він. Навіть своїх загиблих: “Вони знають, що наші евакуаційні групи підіймають поранених і вбитих, під якими потім знаходять цю вибухівку. І це дуже небезпечно для нас”.

За словами Олександра, лікаря-анестезіолога 128-ї бригади, який лікує бойові поранення у прифронтовому польовому шпиталі, міни завдали колосальних втрат у перший місяць контрнаступу.

Оскільки міни змусили командирів уповільнити просування, кількість поранених, що прибули до його лікарні, помітно зменшилася. Але сапери все одно гинуть.

Фото: Reuters

“У нас були випадки, коли привозили по п’ять-шість поранених, і більшість з них виявлялися саперами. Отже, там настільки щільно заміновано територію, що навіть один крок від уже розчищеної траси – й це може закінчитися досить фатально”, – сказав Олександр.

Українські заводи налагодили виробництво обладнання, яке допоможе убезпечити саперів. Крім гачків-“кошенят”, підрозділу Володимира надіслали “чоботи-павуки”, які відривають кожну ногу від землі на чотирьох металевих ніжках, тож будь-який вибух, який вони влаштують, не спрацює безпосередньо під тілом сапера.

Фото: Reuters

Олександр, медик, який лікує саперів на фронті, зазначив, що небезпека закінчиться не скоро.

“Саперів точно не вистачає, а враховуючи інтенсивність мінування, навіть після війни сапери будуть однією з основних професій. Нам би хотілося одного разу прокинутися, наче це було жахіття, поганий сон, і ми просто знизали плечима, вмилися холодною водою і все це залишилося десь позаду. Але це реальність”, – сказав він.

Український військовий Владислав вижив після катувань з боку російських солдатів. Йому перерізали горло та кинули в яму, проте чоловік зміг вибратись і протягом п’яти діб повз до українських позицій. Наразі він перебуває в одній із лікарень Дніпропетровщини, де його вже прооперували.

Вже 9 вересня у Лондоні відбудеться 30-те засідання контактної групи з питань оборони України у форматі “Рамштайн”.

До Верховної Ради подали законопроєкт, котрий може дозволити чоловікам 18-24 роки виїжджати за кордон.

В Росії війна проти України значно вплинула на соціально-економічну структуру країни. У промислових регіонах робочі отримують високі зарплати та бонуси на підприємствах, що виробляють військову продукцію, тоді як сім’ї військових контрактників отримують значні соціальні виплати.

У Запоріжжі Служба безпеки та Національна поліція ліквідували масштабну схему ухилення від мобілізації. Фігуранти продавали військовозобов’язаним фіктивні меддовідки про нібито інвалідність родичів для отримання відстрочки від призову.