На замінованому фронті України навіть трупи можуть вбити, – розповіли українські сапери

Джерело: Reuters

Російські окупаційні війська засіяли протипіхотні міни та міни-пастки по всій лінії фронту.

Коли група українських саперів знайшли тіла російських військ на покинутій позиції, щось у трупах виглядало не так.

“Їх було троє-четверо загиблих. Двоє хлопців лежали один на одному, це викликало у нас підозру, тому що якби був вибух, їх би розкинуло в різні боки, а тут один лежить на іншому, – сказав Володимир, український сапер, який розміновує фронт. – Ми добре зробили, що не чіпали їх, тому що коли ми дотягнулися туди з “кошеням”, то побачили, що під ними міна ПМ”.

Кошеня – це складаний сталевий гачок, який сапери використовують для викидання мін-пасток. Його так прозвали за висувні щипці, які вистрибують, як котячі кігті. ПМ – протипіхотна міна радянських часів.

“Він вибухнув і підірвав обох, але ми залишилися цілі, слава Богу”.

Фото: Reuters

Для таких розмінувальників, як Володимир, кожен день несе в собі смертельний ризик, поки вони намагаються зробити землю безпечною – спершу для наступу їхніх товаришів по службі, а зрештою – для мирних жителів, щоб повернутися додому.

“Ми щодня втрачаємо одного сапера – або пораненого, або мертвого. Це небезпечна робота. І незалежно від того, чи наступає ціла бригада, чи близько 12 хлопців виходять на завдання, сапери завжди йдуть першими. Це дуже небезпечно”, – сказав він.

Росіяни “мінують все. Відкривають двері, коробки та ящики, навіть іграшки”, – сказав він. Навіть своїх загиблих: “Вони знають, що наші евакуаційні групи підіймають поранених і вбитих, під якими потім знаходять цю вибухівку. І це дуже небезпечно для нас”.

За словами Олександра, лікаря-анестезіолога 128-ї бригади, який лікує бойові поранення у прифронтовому польовому шпиталі, міни завдали колосальних втрат у перший місяць контрнаступу.

Оскільки міни змусили командирів уповільнити просування, кількість поранених, що прибули до його лікарні, помітно зменшилася. Але сапери все одно гинуть.

Фото: Reuters

“У нас були випадки, коли привозили по п’ять-шість поранених, і більшість з них виявлялися саперами. Отже, там настільки щільно заміновано територію, що навіть один крок від уже розчищеної траси – й це може закінчитися досить фатально”, – сказав Олександр.

Українські заводи налагодили виробництво обладнання, яке допоможе убезпечити саперів. Крім гачків-“кошенят”, підрозділу Володимира надіслали “чоботи-павуки”, які відривають кожну ногу від землі на чотирьох металевих ніжках, тож будь-який вибух, який вони влаштують, не спрацює безпосередньо під тілом сапера.

Фото: Reuters

Олександр, медик, який лікує саперів на фронті, зазначив, що небезпека закінчиться не скоро.

“Саперів точно не вистачає, а враховуючи інтенсивність мінування, навіть після війни сапери будуть однією з основних професій. Нам би хотілося одного разу прокинутися, наче це було жахіття, поганий сон, і ми просто знизали плечима, вмилися холодною водою і все це залишилося десь позаду. Але це реальність”, – сказав він.

Військові 63-ї бригади ЗСУ взяли в полон 22-річного громадянина Індії, який воював на боці російської армії. За його словами, він залишив російські позиції під час першого штурму на Донеччині.

141-ша окрема механізована бригада звільнила від окупантів село Січневе на Дніпропетровщині.

Українські прикордонники відбили масований штурм російських військ на Вовчанському напрямку, знищивши ворожу техніку та мотоцикли за допомогою ударних безпілотників.

Росіяни атакували зупинку громадського транспорту в Херсоні. Унаслідок удару загинув 65-річний чоловік, ще один — поранений.

Команда МАГАТЕ, котра нині перебуває на тимчасово окупованій Запорізькій атомній електростанції, повідомила про обстріли поблизу станції 6 жовтня.