На Житомирщині триває зведення додаткових фортифікаційних споруд для захисту кордону
Джерело: Віталій Бунечко/Facebook
26 березня начальник Житомирської ОВА Віталій Бунечко повідомив, що у регіоні на ділянці українсько-білоруського кордону триває будівництво додаткових фортифікаційних споруд для захисту кордону.
Так, розбудова глибокоешелонованої системи оборони на кордоні Житомирщини з РБ триває з 2022 року.
Наразі, у співпраці з військовим командуванням вже побудовано довготривалі вогневі позиції з армованого залізобетону та встановлено інженерні загородження: протитанкові рови, мінні поля, зуби дракона.
Зараз триває зведення додаткових фортифікаційних споруд для захисту нашого кордону, – зазначив Бунечко.
Він додав, що, попри мінливу погоду, будівельники не припиняють копати рови й ходи сполучення та встановлювати бетонні споруди для захисту воїнів Збройних Сил України.
Зауважимо, раніше прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що від початку 2024 року з резервного фонду держбюджету уряд виділив 20 мільярдів гривень на фортифікації. Зокрема, для будівництва фортифікаційних споруд у Харківській області – 3,9 млрд грн, для Запорізької області – 1,3 млрд грн, для Донецької області – 1,2 млрд грн, для Херсонської області – понад 1,2 млрд грн.
Очільник уряду наголосив, що будівництво міцних захисних рубежів – одна з головних цілей оборонної політики. Також прем’єр-міністр зауважив, що рубежі зводяться коштом резервного фонду державного бюджету, за кошти місцевих бюджетів, коштом військового ПДФО та за благодійні кошти на спецрахунку НБУ.
11 березня президент Володимир Зеленський провів засідання Ставки Верховного Головнокомандувача. Окрім ситуації на полі бою та забезпечення ЗСУ боєприпасами, обговорили зведення нових оборонних рубежів.
- З початку 2024 року на Сумщині посилюється робота зі зведення фортифікаційних споруд. За запевненням місцевої влади, проєкту такого масштабу, який мають реалізувати цьогоріч, в області досі не було.
- На засіданні 5 грудня 2023 року Кабінет Міністрів виділив додатково понад 31,7 млн грн на зведення фортифікаційних споруд в одному з регіонів країни, де тривають активні бойові дії.
- При Міністерстві оборони України створено Міжвідомчу робочу групу, яка вивчатиме проблемні питання з будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд та вчасно реагуватиме на них.
- Раніше лідер “Європейської Солідарності” Петро Порошенко повідомив, що фракція ініціює створення у Верховній Раді Тимчасової слідчої комісії з питань будівництва фортифікаційних споруд. Також політик зазначив, що перенаправив частину коштів для ЗСУ на закупівлю землерийних машин, екскаваторів і бульдозерів, оскільки ситуація з оборонними спорудами вздовж лінії фронту загрозлива.
Російська платіжна мережа A7, створена державним “Пробизнесбанком” і молдавським олігархом Іланом Шором, з кінця 2024 року по серпень 2025-го провела через міжнародну банківську систему понад $6,9 млрд. Частина платежів стосувалася закупівель для російського військово-промислового комплексу та спецслужб.
22 вересня державний секретар США Марко Рубіо заявив, що протягом минулих кількох місяців Україна неодноразово атакувала танкери, пов’язані зі США.
На підконтрольну Україні територію повернулися п’ятеро дітей із тимчасово окупованої частини Херсонщини. Це троє хлопчиків та дві дівчинки віком від 10 до 17 років.
На Сумщині до початку нового навчального року завершили будівництво та облаштування п’яти підземних шкіл. Чотири з них розташовані у Сумській громаді, ще одна — у Шосткинській. Нові безпечні простори розраховані на 1360 місць.
Росія посилила удари по економічній інфраструктурі України, атакуючи склади, логістичні центри, залізницю та промислові підприємства. Найсерйозніших втрат зазнала металургія: три основні металургійні заводи країни, на які припадало близько 90% українського виробництва сталі, після ракетних ударів зупинили роботу.