На Житомирщині триває зведення додаткових фортифікаційних споруд для захисту кордону

Джерело: Віталій Бунечко/Facebook

26 березня начальник Житомирської ОВА Віталій Бунечко повідомив, що у регіоні на ділянці українсько-білоруського кордону триває будівництво додаткових фортифікаційних споруд для захисту кордону.

Так, розбудова глибокоешелонованої системи оборони на кордоні Житомирщини з РБ триває з 2022 року.

Наразі, у співпраці з військовим командуванням вже побудовано довготривалі вогневі позиції з армованого залізобетону та встановлено інженерні загородження: протитанкові рови, мінні поля, зуби дракона.

Зараз триває зведення додаткових фортифікаційних споруд для захисту нашого кордону, – зазначив Бунечко.

Він додав, що, попри мінливу погоду, будівельники не припиняють копати рови й ходи сполучення та встановлювати бетонні споруди для захисту воїнів Збройних Сил України.

Зауважимо, раніше прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що від початку 2024 року з резервного фонду держбюджету уряд виділив 20 мільярдів гривень на фортифікації. Зокрема, для будівництва фортифікаційних споруд у Харківській області – 3,9 млрд грн, для Запорізької області – 1,3 млрд грн, для Донецької області – 1,2 млрд грн, для Херсонської області – понад 1,2 млрд грн.

Очільник уряду наголосив, що будівництво міцних захисних рубежів – одна з головних цілей оборонної політики. Також прем’єр-міністр зауважив, що рубежі зводяться коштом резервного фонду державного бюджету, за кошти місцевих бюджетів, коштом військового ПДФО та за благодійні кошти на спецрахунку НБУ.

11 березня президент Володимир Зеленський провів засідання Ставки Верховного Головнокомандувача. Окрім ситуації на полі бою та забезпечення ЗСУ боєприпасами, обговорили зведення нових оборонних рубежів.

Жінка разом із сином змогла пішки вийти з прифронтової Костянтинівки до Дружківки, подолавши небезпечний шлях разом із собакою та котом.

У квітні Україна здійснила 21 удар по російських нафтових об’єктах, що призвело до падіння виробництва нафтопродуктів у РФ до рівня 2009 року.

В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.

Бельгія поінформувала Раду Європи про намір стати однією із держав-засновниць Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.

Центр протидії дезінформації заперечив інформацію про нібито запровадження в Україні “трудової повинності”, наголосивши, що жодних відповідних законопроєктів не існує.