Навколо Києва звели близько тисячі кілометрів фортифікаційних споруд – Павлюк
Джерело: Олександр Павлюк в етері телемарафону
31 березня командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Павлюк запевнив, що з часу деокупації Київщини довкола столиці збудували близько тисячі кілометрів оборонних споруд і три кільця оборони. Також війська посилили Чорнобильський напрямок.
Ми зробили величезний обсяг роботи… Близько 1000 кілометрів фортифікацій, три кільця оборони Києва, – зазначив Павлюк.
За словами командувача, нині військові будують довгострокові бетонні укріплення.
Зробили все, аби варіантів раптового заходу противника не сталося, – додав Павлюк.
Раніше голова Київської обласної військової адміністрації Руслан Кравченко повідомив, що Київщина продовжує нарощувати роботи з облаштування фортифікаційних споруд.
За його словами, наразі захист наших кордонів – одна з головних цілей політики безпеки.
Голова ОВА розповів, що будівництво ведеться відповідно до державних завдань. Фортифікації передбачають розгалужену систему траншей, бліндажів та інших видів укриттів.
Відтак, встановлюються загороджувальні рубежі – “зуби драконів”, протитанкові рови та інші невибухові загородження. Вже встановили майже 10 тис. бетонних пірамід, облаштували протитанковий рів.
Руслан Кравченко зазначив, що роботи не зупиняються ні на день, усі необхідні матеріали та техніка є.
За його словами, КОВА постійно комунікує з військовими, щоб збудувати найефективніші споруди із найнадійнішим захистом: “Мобілізуємо всі сили і ресурси для виконання поставлених завдань”.
Зауважимо, раніше прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що від початку 2024 року з резервного фонду держбюджету уряд виділив 20 мільярдів гривень на фортифікації. Зокрема, для будівництва фортифікаційних споруд у Харківській області – 3,9 млрд грн, для Запорізької області – 1,3 млрд грн, для Донецької області – 1,2 млрд грн, для Херсонської області – понад 1,2 млрд грн.
Очільник уряду наголосив, що будівництво міцних захисних рубежів – одна з головних цілей оборонної політики. Також прем’єр-міністр зауважив, що рубежі зводяться коштом резервного фонду державного бюджету, за кошти місцевих бюджетів, коштом військового ПДФО та за благодійні кошти на спецрахунку НБУ.
11 березня президент Володимир Зеленський провів засідання Ставки Верховного Головнокомандувача. Окрім ситуації на полі бою та забезпечення ЗСУ боєприпасами, обговорили зведення нових оборонних рубежів.
- З початку 2024 року на Сумщині посилюється робота зі зведення фортифікаційних споруд. За запевненням місцевої влади, проєкту такого масштабу, який мають реалізувати цьогоріч, в області досі не було.
- На засіданні 5 грудня 2023 року Кабінет Міністрів виділив додатково понад 31,7 млн грн на зведення фортифікаційних споруд в одному з регіонів країни, де тривають активні бойові дії.
- При Міністерстві оборони України створено Міжвідомчу робочу групу, яка вивчатиме проблемні питання з будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд та вчасно реагуватиме на них.
- Раніше лідер “Європейської Солідарності” Петро Порошенко повідомив, що фракція ініціює створення у Верховній Раді Тимчасової слідчої комісії з питань будівництва фортифікаційних споруд. Також політик зазначив, що перенаправив частину коштів для ЗСУ на закупівлю землерийних машин, екскаваторів і бульдозерів, оскільки ситуація з оборонними спорудами вздовж лінії фронту загрозлива.
Кількість жертв масованої російської атаки на Київ зросла до п’яти. У лікарні померла одна з постраждалих, яка перебувала у тяжкому стані.
Стали відомі імена рятувальників ДСНС, які загинули внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству в Харкові в ніч на 15 червня.
Унаслідок ракетно-дроновї атаки по Києву в ніч на 15 червня пошкоджень зазнала будівля Вищого антикорупційного суду.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна відреагував на пошкодження Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки, заявивши, що удар по одній із найважливіших християнських святинь свідчить про зневагу Росії до світової культурної спадщини.
Унаслідок російської атаки на Київ пошкоджено Національну кіностудію імені Олександра Довженка. Внаслідок влучання виникла пожежа, а також було зруйновано костюмний цех, де зберігалася найбільша та найстаріша костюмна колекція України.