«Не мовчи»: Києві відбулася акція на підтримку військовополонених – фоторепортаж
Джерело: Букви
4 лютого у Києві на Бесарабській площі та бульварі Тараса Шевченка провели акцію на підтримку українських військових, котрі досі перебувають у російському полоні. Організатори нагадали, як важливу пам’ятати про тих, хто стримував повномасштабний напад росіян, боронячи оточений ворогами Маріуполь.
Тож родини військовополонених Маріупольського гарнізону спільно з небайдужими громадянами вкотре вийшли на підтримку українських оборонців.
Сотні учасників тримали у руках плакати з написами: “Полон вбиває”, “Не мовчи”.
Вже тривалий час не відбувався обмінів захисників Маріуполя та “Азовсталі”, на цьому й акцентували організатори акції.
Після вимушеної перерви, родини військовополонених Маріупольського гарнізону поновлюють мирні акції на підтримку наших героїв. Цього тижня вони пройдуть щонайменше в 14 містах України. На жаль, два минулі обміни військовополоненими, які відбулися цього січня, не принесли довгоочікуваних щасливих звісток більшості родин захисників Маріуполя та “Азовсталі”, тож нашим обовʼязком є продовження боротьби за свободу героїчних воїнів, — зазначили в описі анонсу запланованих акцій.
Зауважимо, 31 січня відбувся п’ятдесятий обмін військовополоненими, в результаті якого вдалося повернути 207 українців. Одначе, бійців бригади “Азов” серед звільнених з полону не було.
Варто наголосити, що близько 90% українських військовополонених пройшли через катування, зґвалтування, погрози сексуальним насильством або інші форми жорстокого поводження.
Раніше представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Юрій Таранюк повідомив, що в російському полоні перебувають понад 8000 українців.
- Глава ГУР МОУ Кирило Буданов прокоментував обмін військовополоненими та пояснив, чому Росія не хоче повертати бійців “Азова”.
- 3 січня між Україною та Росією відбувся найбільший з початку повномасштабної війни обмін військовополоненими. Фахівці ISW пояснили, чому РФ погодилась на обмін після місяців затримок.
- 3 січня начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов повідомив, що черговий обмін військовополоненими готувався досить довго, допомогу в організації процесу безпосередньо надали ОАЕ.
16 вересня та в ніч на 17 вересня підрозділи Сил оборони України уразили низку важливих військових об’єктів російського агресора.
16 вересня заступник міністра оборони Польщі Станіслав Взьонтек заявив, що Варшава підготувала черговий пакет допомоги для України. Країна, серед іншого, надасть Києву авіаційну техніку.
16 вересня глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала ЄС переглянути свою нинішню стратегію санкцій проти Росії на тлі зростаючих розбіжностей між столицями стосовно посилення економічного тиску на Кремль. У своїй щорічній промові президентка ЄК заявила, що блоку варто зосередитися на забезпеченні виконання існуючих санкцій, а не пропонувати нові обмежувальні заходи щодо Москви.
Військовослужбовцю ДПСУ повідомили про підозру в організації переправлення через державний кордон з метою уникнення мобілізації. За даними слідства, за виїзд він вимагав $15 000.
16 вересня міністр фінансів Сергій Марченко представив у Верховній Раді проєкт державного бюджету на 2027 рік. Уряд не спромігся цілковито профінансувати потреби жодного міністерства або державного органу.