«Не мовчи»: Києві відбулася акція на підтримку військовополонених – фоторепортаж
Джерело: Букви
4 лютого у Києві на Бесарабській площі та бульварі Тараса Шевченка провели акцію на підтримку українських військових, котрі досі перебувають у російському полоні. Організатори нагадали, як важливу пам’ятати про тих, хто стримував повномасштабний напад росіян, боронячи оточений ворогами Маріуполь.
Тож родини військовополонених Маріупольського гарнізону спільно з небайдужими громадянами вкотре вийшли на підтримку українських оборонців.
Сотні учасників тримали у руках плакати з написами: “Полон вбиває”, “Не мовчи”.
Вже тривалий час не відбувався обмінів захисників Маріуполя та “Азовсталі”, на цьому й акцентували організатори акції.
Після вимушеної перерви, родини військовополонених Маріупольського гарнізону поновлюють мирні акції на підтримку наших героїв. Цього тижня вони пройдуть щонайменше в 14 містах України. На жаль, два минулі обміни військовополоненими, які відбулися цього січня, не принесли довгоочікуваних щасливих звісток більшості родин захисників Маріуполя та “Азовсталі”, тож нашим обовʼязком є продовження боротьби за свободу героїчних воїнів, — зазначили в описі анонсу запланованих акцій.
Зауважимо, 31 січня відбувся п’ятдесятий обмін військовополоненими, в результаті якого вдалося повернути 207 українців. Одначе, бійців бригади “Азов” серед звільнених з полону не було.
Варто наголосити, що близько 90% українських військовополонених пройшли через катування, зґвалтування, погрози сексуальним насильством або інші форми жорстокого поводження.
Раніше представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Юрій Таранюк повідомив, що в російському полоні перебувають понад 8000 українців.
- Глава ГУР МОУ Кирило Буданов прокоментував обмін військовополоненими та пояснив, чому Росія не хоче повертати бійців “Азова”.
- 3 січня між Україною та Росією відбувся найбільший з початку повномасштабної війни обмін військовополоненими. Фахівці ISW пояснили, чому РФ погодилась на обмін після місяців затримок.
- 3 січня начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов повідомив, що черговий обмін військовополоненими готувався досить довго, допомогу в організації процесу безпосередньо надали ОАЕ.
Сили оборони України 16 березня вдарили по авіабудівному заводу “Авіастар” в Ульяновській області РФ, пошкодивши інфраструктуру підприємства та частину літаків.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан в інтерв’ю GB News заявив, що Захід змінив систему безпеки Європи без згоди Росії, що, мовляв, стало причиною початку повномасштабного вторгнення.
18 березня суд у Варшаві задовольнив запит України про екстрадицію російського археолога Олександра Бутягіна, котрий проводив незаконні розкопки у тимчасово окупованому Криму.
Глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас виступила проти заклику прем’єр-міністра Бельгії Барта де Вевера нормалізувати відносини з Москвою та відновити доступ до дешевих російських енергоносіїв.
До 2045 року до тимчасово окупованих регіонів України мають переїхати понад 100 тисяч росіян. Принаймні, це випливає з планів “розвитку” окупованих Луганщини, Донеччини, Запоріжжя та Херсонщини.