«Не мовчи»: Києві відбулася акція на підтримку військовополонених – фоторепортаж
Джерело: Букви
4 лютого у Києві на Бесарабській площі та бульварі Тараса Шевченка провели акцію на підтримку українських військових, котрі досі перебувають у російському полоні. Організатори нагадали, як важливу пам’ятати про тих, хто стримував повномасштабний напад росіян, боронячи оточений ворогами Маріуполь.




Тож родини військовополонених Маріупольського гарнізону спільно з небайдужими громадянами вкотре вийшли на підтримку українських оборонців.


Сотні учасників тримали у руках плакати з написами: “Полон вбиває”, “Не мовчи”.
Вже тривалий час не відбувався обмінів захисників Маріуполя та “Азовсталі”, на цьому й акцентували організатори акції.


Після вимушеної перерви, родини військовополонених Маріупольського гарнізону поновлюють мирні акції на підтримку наших героїв. Цього тижня вони пройдуть щонайменше в 14 містах України. На жаль, два минулі обміни військовополоненими, які відбулися цього січня, не принесли довгоочікуваних щасливих звісток більшості родин захисників Маріуполя та “Азовсталі”, тож нашим обовʼязком є продовження боротьби за свободу героїчних воїнів, — зазначили в описі анонсу запланованих акцій.

Зауважимо, 31 січня відбувся п’ятдесятий обмін військовополоненими, в результаті якого вдалося повернути 207 українців. Одначе, бійців бригади “Азов” серед звільнених з полону не було.

Варто наголосити, що близько 90% українських військовополонених пройшли через катування, зґвалтування, погрози сексуальним насильством або інші форми жорстокого поводження.
Раніше представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Юрій Таранюк повідомив, що в російському полоні перебувають понад 8000 українців.
- Глава ГУР МОУ Кирило Буданов прокоментував обмін військовополоненими та пояснив, чому Росія не хоче повертати бійців “Азова”.
- 3 січня між Україною та Росією відбувся найбільший з початку повномасштабної війни обмін військовополоненими. Фахівці ISW пояснили, чому РФ погодилась на обмін після місяців затримок.
- 3 січня начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов повідомив, що черговий обмін військовополоненими готувався досить довго, допомогу в організації процесу безпосередньо надали ОАЕ.
Росія готується до посилення атак на Україну після того, як переговори щодо мирного врегулювання, за оцінкою близьких до Кремля джерел, зайшли у глухий кут.
Група країн, зокрема Польща, планує повернутися до обговорення використання заморожених російських активів.
26 серпня у Криворізькому районі троє гірників загинули під час виконання підземних робіт. Працівники опинилися на найнижчій точці шахтного ствола — горизонті −1568 метрів.
Уряд Угорщини на чолі з Петером Мадяром вперше назвав Росію “загрозою”, змінивши зовнішньополітичний курс після багаторічного правління колишнього прем’єр-міністра Віктора Орбана.
Президент спільно з Головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим відвідав військових 80-ї окремої десантно-штурмової бригади на одному з напрямків та обговорив посилення оборони.










