«Не мовчи»: Києві відбулася акція на підтримку військовополонених – фоторепортаж
Джерело: Букви
4 лютого у Києві на Бесарабській площі та бульварі Тараса Шевченка провели акцію на підтримку українських військових, котрі досі перебувають у російському полоні. Організатори нагадали, як важливу пам’ятати про тих, хто стримував повномасштабний напад росіян, боронячи оточений ворогами Маріуполь.
Тож родини військовополонених Маріупольського гарнізону спільно з небайдужими громадянами вкотре вийшли на підтримку українських оборонців.
Сотні учасників тримали у руках плакати з написами: “Полон вбиває”, “Не мовчи”.
Вже тривалий час не відбувався обмінів захисників Маріуполя та “Азовсталі”, на цьому й акцентували організатори акції.
Після вимушеної перерви, родини військовополонених Маріупольського гарнізону поновлюють мирні акції на підтримку наших героїв. Цього тижня вони пройдуть щонайменше в 14 містах України. На жаль, два минулі обміни військовополоненими, які відбулися цього січня, не принесли довгоочікуваних щасливих звісток більшості родин захисників Маріуполя та “Азовсталі”, тож нашим обовʼязком є продовження боротьби за свободу героїчних воїнів, — зазначили в описі анонсу запланованих акцій.
Зауважимо, 31 січня відбувся п’ятдесятий обмін військовополоненими, в результаті якого вдалося повернути 207 українців. Одначе, бійців бригади “Азов” серед звільнених з полону не було.
Варто наголосити, що близько 90% українських військовополонених пройшли через катування, зґвалтування, погрози сексуальним насильством або інші форми жорстокого поводження.
Раніше представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Юрій Таранюк повідомив, що в російському полоні перебувають понад 8000 українців.
- Глава ГУР МОУ Кирило Буданов прокоментував обмін військовополоненими та пояснив, чому Росія не хоче повертати бійців “Азова”.
- 3 січня між Україною та Росією відбувся найбільший з початку повномасштабної війни обмін військовополоненими. Фахівці ISW пояснили, чому РФ погодилась на обмін після місяців затримок.
- 3 січня начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов повідомив, що черговий обмін військовополоненими готувався досить довго, допомогу в організації процесу безпосередньо надали ОАЕ.
У перший день тристоронніх переговорів в Абу-Дабі російська делегація вимагала низку обмежень проти НАТО. Заявлені Москвою пункти включали відмову від подальшого розширення альянсу, скорочення військової присутності у країнах, що вступили туди після 1997 року, а також скорочення військової співпраці блоку з Україною та іншими пострадянськими державами.
Італія найближчим часом може призупинити постачання Україні ракет Aster для зенітно-ракетних комплексів SAMP/T через виснаження власних запасів.
Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.
Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.
Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.