«Не мовчи»: Києві відбулася акція на підтримку військовополонених – фоторепортаж
Джерело: Букви
4 лютого у Києві на Бесарабській площі та бульварі Тараса Шевченка провели акцію на підтримку українських військових, котрі досі перебувають у російському полоні. Організатори нагадали, як важливу пам’ятати про тих, хто стримував повномасштабний напад росіян, боронячи оточений ворогами Маріуполь.
Тож родини військовополонених Маріупольського гарнізону спільно з небайдужими громадянами вкотре вийшли на підтримку українських оборонців.
Сотні учасників тримали у руках плакати з написами: “Полон вбиває”, “Не мовчи”.
Вже тривалий час не відбувався обмінів захисників Маріуполя та “Азовсталі”, на цьому й акцентували організатори акції.
Після вимушеної перерви, родини військовополонених Маріупольського гарнізону поновлюють мирні акції на підтримку наших героїв. Цього тижня вони пройдуть щонайменше в 14 містах України. На жаль, два минулі обміни військовополоненими, які відбулися цього січня, не принесли довгоочікуваних щасливих звісток більшості родин захисників Маріуполя та “Азовсталі”, тож нашим обовʼязком є продовження боротьби за свободу героїчних воїнів, — зазначили в описі анонсу запланованих акцій.
Зауважимо, 31 січня відбувся п’ятдесятий обмін військовополоненими, в результаті якого вдалося повернути 207 українців. Одначе, бійців бригади “Азов” серед звільнених з полону не було.
Варто наголосити, що близько 90% українських військовополонених пройшли через катування, зґвалтування, погрози сексуальним насильством або інші форми жорстокого поводження.
Раніше представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Юрій Таранюк повідомив, що в російському полоні перебувають понад 8000 українців.
- Глава ГУР МОУ Кирило Буданов прокоментував обмін військовополоненими та пояснив, чому Росія не хоче повертати бійців “Азова”.
- 3 січня між Україною та Росією відбувся найбільший з початку повномасштабної війни обмін військовополоненими. Фахівці ISW пояснили, чому РФ погодилась на обмін після місяців затримок.
- 3 січня начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов повідомив, що черговий обмін військовополоненими готувався досить довго, допомогу в організації процесу безпосередньо надали ОАЕ.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.